Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 29. Префіксально-суфіксальний спосіб творення іменників

загрузка...

Префіксально-суфіксальні іменники творяться від іменнико-
вих основ. До цього типу іменників належать такі деривати, в
яких іменникова основа оформляється суфіксом (з нульовою
чи матеріально вираженою флексією) разом з одночасним при-
45єднанням префікса, наприклад: видолинок, перелісок, про-
лісок, провулок, співвітчизник, загривок, узбіччя, роздо-
ріжжя, обличчя, одвірок.
У сучасній українській літературній мові такі утворення
малопродуктивні. Значно більшу продуктивність виявляють сло-
вотвірні типи суфіксально-префіксальних утворень, основами
для яких слугують прийменниково-відмінкові словоформи імен-
ників. У процесі словотворення прийменник перетворюється
на префікс. Наприклад, в іменниках, утворених за моделлю
прийменник-префікс + суфікс -bj-{a): безриб’я, безхмар’я,
безправ’я, безладдя, заозер’я, залісся, міжбрів’я, міжсе-
зоння, надхмар’я, надголів’я, передгроззя, передмістя,
піддашшя, піднебесся, побережжя, Побужжя. Найуживаніші
прийменники-префікси без, за, під, між, на, над, при, по, а
із суфіксів к(а), -ств(о), -ок, -ник. Наприклад: безкозир-
ка, запічок, підніжка, підоплічка, безумство, навушник,
нахлібник, надгортанник, пригарок, пристінок, подорож-
ник.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.