Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 35. Суфіксальний спосіб

загрузка...

С у ф і к с а ц і я — найпродуктивніший спосіб творення при-
кметників. Суфіксальні — якісні, відносні і присвійні — при-
кметники характеризуються невеликою кількістю продуктив-
них словотвірних типів, значну ж кількість утворень станов-
лять малопродуктивні типи.
56За особливістю твірних основ якісні прикметники поділя-
ються на три групи: 1) слова з немотивованою основою (синій,
сліпий); 2) слова, мотивовані прикметниковими основами (білас-
тий, довгуватий); 3) слова, мотивовані іншими частинами мови:
іменником {краплистий, гіллястий); дієсловом {тремтливий,
виткий), числівником {первинний, вторинний), займенником
{самотній).
У прикметниках з мотивованими основами виступають:
1) суфікси, за допомогою яких творяться прикметники з новим
значенням; 2) суфікси, які надають похідним прикметникам
додаткових відтінків зменшеності /збільшеності або суб’єктив-
ної оцінки.
До продуктивних словотвірних типів якісних прикметників
належать відприкметникові та відіменникові утворення із суфік-
сами -ав- (-яв-), -аст- (-яст-), -ист-, -увага- (-юват-), що
виражають: неповноту або частковий вияв ознаки, названої
мотивуючим словом (жовтавий, чорнявий); додаткову до ос-
новної (дірчастий, глинястий) або надмірно виявлену озна-
ку предмета (зубастий, гіллястий, плечистий, норовистий);
подібність до предмета (землистий), частковий вияв ознаки
предмета, названого мотивуючим словом (малуватий, гірку-
ватий, тупуватий, червонястий), достатньо виявлену озна-
ку, таку, що виділяється (жилавий, кістлявий, головатий,
талановитий, хазяйновитий).
Низка суфіксів виступає в якісних і відносно-якісних при-
кметниках, мотивованих іменниковою або дієслівною озна-
кою:
-ив-, -лив на означення внутрішніх якостей людини, її
нахилів тощо: правдивий, чутливий, хворобливий, полохли-
вий, вдумливий;
-н- — на означення властивості предмета чи особи: силь-
ний, активний, надійний, вичерпний, поважний, розумний,
сонний;
-ивн-, -тивн-, -ичн-, -ічн на вираження якісних харак-
теристик людини за діяльністю: прогресивний, суб’єктивний,
конспіративний, ефективний, патріотичний, канонічний
(мотивуються здебільшого іншомовними словами);
-альн- (-яльн-) — на вираження нечітко виявлених ознак
предметів або властивостей за дією: вирішальний, геніаль-
ний, діяльний;
57-к-, -ок на позначення людини за певною схильністю до
дії, стану та інших ознак предметів: боязкий, говіркий, жор-
стокий.
Суфікси -л-, -уч- (-юч-), -ач- (-яч-), -ущ- (-ющ-), -ащ-
{-ЯЩ-) виділяються у прикметниках дієприкметникового по-
ходження (в’ялий, сипучий, колючий, лежачий, ходячий,
тямущий, видющий, пропащий), але не беруть участі в суфік-
сальному творенні прикметників.
Суфікси другої групи можуть приєднуватися лише до при-
кметникової основи і надавати новоутвореному слову значення
збільшеності, згрубілості або зменшеності чи інтимно-ласкаво-
го ставлення. Ці значення пов’язані з категорією суб’єктивної
оцінки предмета і його ознак. Значення збільшеності і згрубі-
лості ознаки передається суфіксами: -езн-, -енн-, -ач- (-яч-),
-ущ-, (-ЮЩ-), наприклад: величезний, здоровенний, добря-
чий, багатющий. Значення зменшеності і здрібнілості при-
кмети або якості виражається суфіксами: -еньк-, -есеньк-,
-ісіньк-, -юсіньк-, наприклад: гарненький, новенький, рідне-
сенький, чистісінький, тонюсінький.
Відносні прикметники творяться переважно від іменникових
основ, рідше -— віддієслівних та прислівникових.
У відіменникових похідних найпродуктивнішим є суфікс -Н-.
Прикметники із суфіксом -н- виражають відношення до: мате-
ріалу (мучний, м’ясний, срібний, паркетний); місця або просто-
ру (стінний, віконний, районний, північний); часу (денний,
годинний, сезонний); різних предметів за їх призначенням та
іншими ознаками і властивостями (машинний, народний, при-
родний).
Суфікс -н- продуктивний і у віддієслівних прикметниках:
виховний, приставний, підривний.
Суфікси -альн-, -ильн- виступають як у віддієслівних при-
кметниках, так і в похідних від іменників, наприклад: скла-
дальний, клепальний, театральний, експериментальний,
журнальний, точильний, свердлильний.
Продуктивний у відносних і присвійно-відносних прикмет-
никах суфікс -ськ-, що виражає значення належності установі,
організації чи певному колу людей, соціальній групі тощо: мор-
ський, інститутський, товариський, солдатський, бать-
ківський. Суфікс -ськ- і його варіанти -зьк-, -цьк- широко
використовуються при творенні відносних прикметників від
58географічних назв: Одеса — одеський, Париж — паризький,
Полоцьк — полоцький.
Суфікси -Н-, -ан- (-ян-), -ое-, -ев- (-ее-) творять прикмет-
ники на означення матеріалу, з якого зроблено предмет {мідний,
гречаний, круп’яний, березовий, смушевий, баєвий).
Суфікси -ичн-, -ічн- (-ЇЧН-), -арн- (-ярн-) продуктивні в
прикметниках, похідних від іменників іншомовного походжен-
ня. Вони виражають відношення до певної галузі науки, гро-
мадсько-політичного напряму тощо: історичний, педагогіч-
ний, архаїчний, гуманітарний, молекулярний.
У віддієслівних прикметниках виступає суфікс -льн-, що
приєднується до тематичних суфіксів дієслівної основи:
складальний, копіювальний, свердлильний, сушильний.
Суфікс -ч- властивий прикметникам, утвореним від дієслів або
іменників з дієслівною основою: виборчий, споживчий, вірчий.
За допомогою суфіксів -шн-, -жн- творяться відносні при-
кметники від прислівникових основ: завтрашній, торішній,
справжній.
Присвійні прикметники творяться від основ іменників, що
позначають людей або тварин.
Від назв людей творяться прикметники двох словотвірних
типів: 1) від іменників II відміни за допомогою суфікса -їв і
його варіантів; 2) від іменників І відміни за допомогою суфік-
са -ин- і його варіантів.
Суфікс -ів і його варіанти -ова, -ов-е, -ов-і виступають у
прикметниках, утворених від іменників II відміни твердої гру-
пи: брат — братів {-ова, -ове, -ові), Іван — Іванів (ова, -ове,
-ові), командир — командирів (-ова, -ове, -ові), батько —
батьків (-ова, -ове, -ові).
У формах жіночого і середнього роду однини та в множині
суфікс -ів виступає в кількох варіантах.
Від іменників м’якої і мішаної груп II відміни утворюються
прикметники із суфіксом -ів і його варіантами -ев-а, -ев-е, ев-і:
коваль — ковалів (-ев-а, -ев-е, -ев-і), лікар — лікарів (ев-а,
-ев-е, -ев-і), каменяр — каменярів (-ев-а, -ев-е, -ев-і). Якщо
твірна основа закінчується приголосним -й (/), то в присвійно-
му прикметнику виступає суфікс -їв (-єв-а, -єв-е, -єв-і), що
включає і цей приголосний твірної основи, і словотворчий суфікс
прикметника: Сергій — Сергіїв (-єв-а, -єв-е, -єв-і), водій —
водіїв (єв-а, -єв-е, -єв-і).
59Суфікс -ин (-ин-а, -ин-е, -ин-і) виступає в прикметниках, по-
хідних від іменників І відміни всіх трьох груп •— твердої, м’якої і
мішаної: сестра — сестрин {-ин-а, -ин-е, -ин-і), Галя — Галин
(-ин-а, -ин-е, -ин-і), Саша — Сашин (-ин-а, -ин-е, -ин-і).
Якщо твірна основа закінчується приголосним й (/’), то ви-
ступає суфікс -їн (-їн-а, -їн-е, -Ги-/), що графічно передає суфікс
-ін (після м’якого приголосного твірної основи) разом з кінце-
вим приголосним основи й (/): Надія — Надіїн (-їн-а, -їн-е,
-їн-і).
Суфікс -ин (-ин-а, -ин-е, -ин-і) виступає в прикметнику,
утвореному від іменника III відміни: мати — материн, ма-
терина, материне, материні.
Перед суфіксом -ин кінцеві приголосні твірних основ г, к, х
змінюються на ж, ч, ш: Ольга — Ольжин, Лука — Лучин,
свекруха — свекрушин.
Від назв тварин творяться присвійні та присвійно-відносні
прикметники за допомогою суфіксів -ач- (-яч-), -ин- (-їн-),
-ое-, -ев- та нульового: мишачий, воронячий, журавлиний,
солов’їний, воловий, тхоревий, ведмежий.
Присвійно-відносні прикметники від назв людей творяться
за допомогою суфіксів -ськ- (-цьк-): синівський, професор-
ський, батьківський, читацький; -ач- (~яч-): хлоп’ячий,
дитячий. Зрідка прикметники цієї групи творяться нульовим
суфіксом: ворожий, отчий, парубочий.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.