Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 50. Категорія речовинних іменників

загрузка...

За семантико-граматичними ознаками зі збірними назвами
зближуються речовинні іменники, що виділяються з-поміж кон-
кретних назв вказівкою на однорідність складу речовинності,
маси, яку не можна перелічити, а лише виміряти. Категорія ре-
човинних іменників сформувалася як узагальнення поняття
речовини незалежно від форм її існування у навколишньому
світі. Значення об’ємної маси — речовини — виражають імен-
ники кількох груп. До них належать назви:
1) продуктів харчування, напоїв, страв та ін.: мед, олія, чай,
жир, джем, кетчуп, майонез, пиво;
2) продуктів перероблення речовин тваринного походжен-
ня: віск, баранина, осетрина, хутро, каракульча;
3) рослин і продуктів їх перероблення: акація, граб, глід,
хміль, гарбуз, жито, овес, кора, живиця;
4) хімічних (органічних і неорганічних) речовин, сполук, еле-
ментів: бром, водень, залізо, хром, цезій, ефір, оксид, суль-
фат, хлорофос, динаміт, тротил;
5) корисних копалин, ґрунтів, мінералів: нафта, вапняк, маг-
ма, рубін, олександрит, яшма;
6) будівельних, текстильних матеріалів, промислової продукції
і відходів: азбест, асфальт, брезент, шифон, лінолеум, гліце-
рин, попіл, утиль;
7) ліків: баралгін, бутадіон, валідол, гліцерин, мозолін;
8) парфумів: гель, лосьйон, шампунь та ін.
Категорія речовинності знаходить вияв у своєрідному офор-
мленні слова за граматичним значенням числа: речовинні імен-
ники вживаються здебільшого в однині, або мають форму лише
множини (ласощі, вершки, дріжджі, духи).
Речовинні іменники однинної форми виступають у множині,
якщо позначають площі посівів, лани, дорогоцінності тощо. На-
приклад: колосяться жита, пшениці (тобто лани пшениці,
жита).
84Речовинні іменники мають ще один граматичний вияв: у
родовому відмінку однини в іменниках чоловічого роду II відмі-
ни, що позначають масу, речовинність, матеріал, з двох можли-
иих флексій надається перевага флексії -у (цукру, воску, по-
роху).
Об’ємний, а не кількісний вимір маси, речовинності спри-
ймається як охоплення не цілої сукупності, а частини її. Семан-
тична мотивація реалізується граматично у формі родового об’єк-
та. Відхилення у виборі флексії незначні і переважно поясню-
ються змінами семантичних відтінків слова.
Виділення одного предмета із загальної маси, сукупності зна-
ходить вияв в о д и н и ч н и х ( с и н г у л я т и в н и х ) імен-
никах.
Одиничні назви протиставляються своїм значенням збірним
та речовинним іменникам, наприклад: птаство — пташина,
селянство — селянин, бадилля — бадилина, зерно — зерни-
на, пшениця — пшеничина, волосся — волосина.
Граматичне протиставлення кількісного вияву в одиничних
іменниках виражається у формах числа: квасолина — квасо-
лини, намистина — намистини, перлина — перлини, стеб-
лина — стеблини.
Одиничні іменники можуть означатися числівниками: три
горошини, одна намистинка, чотири насінини, кілька крап-
лин, сто перчинок.
Отже, семантико-граматичні категорії збірності, речовинності,
одиничності відчленовуються від більш загальної категорії кон-
кретності не лише за своїми семантичними відтінками, а й діста-
ють своєрідне граматичне вираження. Семантичні відтінки
кількісної характеристики предмета є одними з найвиразніших
ознак семантико-граматичного групування іменникової пред-
метності. Ці самі ознаки знаходять вияв на вищому рівні абст-
ракції — в граматичній категорії числа.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.