Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 53. Категорія числа

загрузка...

Категорія числа іменників належить до морфологічних кате-
горій із семантичною домінантою. В іменнику число виражає
номінативний елемент його значення — кількісну характерис-
тику предметів — і водночас виконує структурну функцію у
зв’язках із ним ознакових слів (прикметників, займенників,
числівників, дієслів).
Граматичній категорії числа на рівні глибинної семантики
відповідає поняттєва категорія кількісності (квантитативності),
91що реалізується в мові як кількісний вияв субстанціально-
го змісту. Проте щодо кваліфікації мовного змісту цієї кате-
горії наявні значні розбіжності. Дискусії вчених зводяться
до головного питання: яку функцію виконує категорія числа —
виражає кількісні відношення реальної дійсності (кількісної
актуалізації в ситуації мовлення) чи вже на рівні слова в
основі його номінативного значення передбачено протистав-
лення частини множинності всій множинності. З огляду на
мовний зміст число іменників розглядається як морфологіч-
на категорія, що містить у собі як реляційні, так і синтак-
сичні елементи значення, або трактується як один із бага-
тьох способів позначення в мові поняттєвих категорій оди-
ничності та множинності. Однак і самі поняття «одиничність»,
«множинність», «число» у поглядах філософів, математиків,
дослідників історії культури різних народів тлумачаться
досить суперечливо. Одні вчені пов’язують зародження
кількісних знань із первісним уявленням про число, інші вва-
жають, що в людини вихідним і первісним способом отри-
мання знань про кількість було порівняння і встановлення
ступеня відмінності в однорідних явищах. Звідси можна дійти
висновку, що уявлення людини про кількісне бачення світу є
насамперед виявленням якісних характеристик множинності
«багато» («тьма»). Кількісне вираження якісної оцінки «бага-
то», «уявлення множинності» (за термінологією Леві-Брюля)
могло поступово реалізуватися й у граматичній категорії чис-
ла іменників.
Число як номінативний елемент значення іменника відоб-
ражає реальні відмінності між одним предметом і кількісною
множиною однорідних предметів (два, три і більше). У трак-
туванні категорії числа традиційно підкреслюється, що вона
знаходить свій найповніший вияв у протиставленні форм
однини і множини, які відображають відношення: «один —
більш як один» (в українській мові збереглися як реліктові
або діалектні також форми двоїни: очі, вуші, дві руці
та ін.).
Морфологічна парадигма корелятивних форм числа власти-
ва назвам конкретних обчислюваних предметів. Однина озна-
чає: «один, що виокремлюється з низки однорідних предметів»,
а множина — «більш як один, неозначена кількість однорідних
предметів».
92За ознакою корелятивності морфологічних форм категорія
числа належить до н е п о с л і д о в н о к о р е л я т и в н и х
(за О. В. Бондарком).
Більшість іменників — назв обчислюваних предметів —
утворюють корелятивні форми числа однини і множини.
Р о з ч л е н о в а н і с т ь множинності на певну кількість є
головною ознакою їх. Такі іменники можуть означатися чис-
лівником (один день — п’ять днів — дні; одна сторінка —
друга, третя, четверта сторінка — сторінки). Назви об-
числюваних предметів становлять основне ядро субстантивів.
За цією здатністю слів творити співвідносні форми однини і
множини категорію числа іменників називають с л о в о —
з м і н н о ю . Однак у кількох розрядах іменників номінатив-
ний компонент граматичної семантики «кількість», що ґрунтується
на протиставленні «один — більш як один», відсутній.
Сигніфікативна функція — розрізнення лексико-граматич-
них розрядів іменників за ознакою р о з ч л е н о в а н о с т і /
н е р о з ч л е н о в а н о с т і — охоплює весь масив іменни-
кових слів. На відміну від номінацій дискретних предметів, які
утворюють корелятивні форми однини і множини, іменники зі
значенням недискретної (нерозчленованої) множинності ма-
ють лише одну форму: однини (singularia tantum) або тільки
множини (pluralia tantum).
Семантика множинності у сингулятивах і плюративах реа-
лізується як н е р о з ч л е н о в а н а с у к у п н і с т ь , що
підлягає не кількісному обліку, а сумарному вияву маси речо-
в и н и ( п р о с о , м о л о к о , м у ш в а , с о л о д о щ і , д р і ж д ж і ) , п а р н і с т ь
( к о в з а н и , о к у л я р и ) , а б о о д и н п р е д м е т , с к л а д е н и й і з
кількох деталей (двері, граблі).
Субстанційний зміст таких лексем у граматичній формі чис-
л.ч варіюється в різних лексико-граматичних розрядах. Одні з
них мають форму лише однини зі значенням «індивідуальний»
(класні назви), інші позначають сукупну, неподільну множинність
субстанції (матеріально-речовинні), а деякі — збірність як не-
‘іленовану, неозначену множинність істот, рослин, парність пред-
метів тощо.
Іменники, які на словниковому рівні мають тільки одну чис-
лову форму, кваліфікуються як слова з неповною числовою
парадигмою. Часткове обмеження, яке накладається на тво-
рения корелятивних морфологічних форм числа у сингуляти-
93вах і плюративах, пов’язується з похідністю форми однини та
множини. У назвах конкретних предметів первинною є фор-
ма однини, а множина — похідною формою того самого слова.
Первинною є і форма однини у сингулятивах, яка є маркером
сукупності, неозначеної множинності, абстрактності, збірності,
індивідуальності (горох, срібло, цегла, щастя, рідня, Са-
турн).
Для плюративів первинною є форма множини зі значенням
необчислюваної, неподільної сукупної множинності, абстракт-
ності, парності або одного предмета складної будови {люди,
канікули, висівки, заздрощі, вила, шахи). Наприклад, у на-
звах етнічних груп — племен, народів, національностей — пер-
винною є форма множини, яка означає сукупну множинність
{етруски, поляни, українці, грузини, мордва). Похідна від
таких іменників форма однини можлива як позначення оди-
ничних осіб, виділених із сукупної множинності. Вона є вто-
ринною і характеризується здатністю до словотвірної кореляції
за ознакою належності до статі, а від одиничних — здатністю
творити форми обох чисел:
Первісна множина Похідна однина
(словотвірна кореляція за статтю)
Українці = — Г
УКраїНЩЬ
~
УКР0ХЩІ
—- українка — українки
У речовинних та абстрактних іменниках форми однини на
узагальнено-номінативне значення сукупної маси у мовленні
нашаровуються додаткові відтінки: окреслений/неокреслений
у формі вияву маси, виміру ваги, об’єму, місткості, вияву по-
чуттів, стану тощо. Наприклад: Минає все, згаса, мов звук,
Що відлунав на віки вічні, А я в полоні милих рук Пережи-
ву і травні й січні (Лук.); Отож він брав скалічені цимба-
ли, Побиту скрипку і творив дива (Рил.).
Регулярний вибір форми числа в актах мовлення обмеже-
ний обчислюваними «арифметично орієнтованими іменника-
ми». Основну категорійну функцію необчислюваних (неариф-
метично орієнтованих) іменників може доповнювати вторин-
на, що виявляється в нерегулярних числових формах — лек-
сико-семантичних варіантах слів. Так, у речовинних іменни-
ках сумарний вияв субстанціального змісту є відображен-
94ням грамеми числа за функцією сингулятивної форми. Проте
в лексико-семантичному варіанті похідної плюративної фор-
ми виражається змінена семантика лексичної одиниці — як
позначення узагальненого сприйняття навколишнього, описо-
вої абстрактності. Наприклад: Шумиха, оливо, свинець,
Блищали міді там і криці, Всі убрані були світлиці; По
правді, панський був дворець (Котл.); Напувала мене теща
все медами та винами (Вас). Форма множини від сингуля-
тивів абстрактних назв може виражати також додаткову се-
мантику надмірності, багаторазовості, тривалості вияву пев-
них почуттів, стану. Наприклад: Сто років як сконала Січ…
Сто років мучених надій, і сподівань, і вір, і крові Синів,
що за любов тавровані, Сто серць, як сто палахкотінь
(Стус); Гук відповів: — Не треба забувати, Хто кого зра-
див… А правда, пане, слово більмувате. Воно не бачить,
хто його сказав. Горбань відмовив: — У такому разі Ми
різні правди маєм на увазі (Кост.); Виростеш ти, сину,
вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги
(Сим.).
Похідна форма множини від сингулятивів — абстрактних
назв ситуаційно в суб’єктивних оцінках мовця виражає кон-
кретні вияви переживань, психічного або фізичного стану,
осмислення власних почуттів. Наприклад: Прозрінь не бійся,
бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка, Не бійся
смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать
(Кост.); Ех друзі, друзі!.. Нові жита буяють на землі…
Жалі? Забуто сльози і жалі В день руйнування, сили, бу-
дування, І, може, пісня ця гірка — остання 3 гірких пісень
(Рил.).
Іменники з первинною формою множини (плюративи) від-
різняються від лексико-граматичних варіантів сингулятивів на
зразок гріхи (від гріх), лиха (від лихо), біди (від біда), смут-
ки (від смуток) і подібних тим, що зі словами спільного коре-
ня вони вступають в омонімічні відношення — як слова, що
мають різні значення. Пор.: вибори і вибір, реви і рев, святки
і свято, літа і літо, біга і біг. Тільки в окремих лексемах
спостерігається варіантність форми, коли похідною одиницею
ииражається конкретний одиничний вияв узагальненої дії: гаст-
ролі — гастроль, сполохи — сполох, перипетії — перипе-
тія, чвари — чвара.
95Значення одиничності своєрідно виражається у збірних та
матеріально-речовинних іменниках — «один, виділений із су-
купності, сумарності»: селянство — селянин, селянка; квасо-
ля — квасолина; солома — соломина; намисто — намисти-
на. Граматична своєрідність полягає в тому, що виділений оди-
ничний предмет належить до розряду обчислюваних субстанцій,
а тому такі іменники утворюють корелятивну форму множини
{селяни, квасолини, соломини, намистини).
Отже, граматичний зміст категорії числа іменників станов-
лять: 1) домінантна с е м а н т и ч н а і 2) с т р у к т у р н а
функції. Сигніфікативна функція числа, за якою іменники кла-
сифікуються на лексико-граматичні розряди, репрезентує
кількісні значення на опозиції обчислюваних/необчислюва-
них субстанцій, до якої долучаються значення референційні
(означена/неозначена кількість, множинність) та специфічне
вираження множинності (сукупність, збірність, парність, оди-
ничність, виділена з неподільної маси). Семантична домінанта
в категорії числа не дає підстав розглядати її як словотвірну,
хоча в структуруванні змісту іменника вона бере участь, як і
категорія роду в назвах істот/неістот. Якщо словотвірні зна-
чення в слові уточнюють лексичні, то значення числа вира-
жає його граматичні смисли, які об’єктивуються в синтаксич-
них конструкціях, відображаючи семантичну ознаку кількісного
вияву субстанціального змісту і зв’язки іменника з іншими
словами.
Структурна функція категорії числа іменників виявляється
у можливості зв’язку їх із дієсловом-присудком та з іншими
(переважно узгоджуваними з ним) словами — поширювачами
предикативної основи речення.
До іменників однинної форми (singularia tantum) належать:
а) слова з речовинним значенням {борошно, сіль, пиво,
молоко, сталь, вапно);
б) слова зі збірним значенням {ректорат, учительство,
адвокатура, дрібнота, рідня, вишняк, верб’я);
в) назви абстрактних понять {молотьба, жовтизна, куря-
ва, тиша, змагання, блиск, радість, дружба, садівництво,
успішність, рань).
Виражаючи інші семантичні відтінки, окремі слова однинної
форми можуть виступати у формі множини, наприклад: іменни-
ки з речовинним значенням на позначення сортів, гатунків
96(вина, води, масла, сталі, ґрунти, солі) або іменники абст-
рактного значення, коли вони виражають конкретний вияв по-
чуттів, стану чи ознаки, властивості {болі, печалі, висоти, зле-
ти, глибини, світи).
Однинну форму мають також іменники — власні назви:
Дмитро, Василина, Шевченко, Смотрич, Харків.
Проте й ці іменники можуть мати множинну форму, коли
позначають однорідні поняття: Шевченки, Василі.
Значення числа в однинних іменниках виражається за до-
помогою відмінкових флексій, у множинних — показником
числа часто виступає також перенесення наголосу (глиби-
на — глибини, висота — висоти, пісок — піски, масло —
масла).
До іменників множинної форми (pluralia tantum) належать:
а) назви конкретних предметів парної або симетричної бу-
дови: вила, ворота, кайдани, куранти, ножиці, ковзани,
штани, ночви;
б) назви предметів, що сприймаються як сукупність, збірність:
кучері, нутрощі, шахи;
в) назви речовин, залишків і т. ін.: вершки, ліки, дріжджі,
консерви, згребини, покидьки, висівки;
г) назви дій, процесів, станів: вибори, проводи, збори, пі-
жмурки;
д) назви часових понять: канікули, роковини, сутінки;
є) деякі географічні назви: Чернівці, Житні Гори, Карпа-
ти, Дунаївці.
Іменники множинної форми, що означають конкретні предме-
ти і семантично виражають однинність (порівняйте: двері —
одні двері, ножиці — одні ножиці, шаровари — одна пара
шароварів), можуть виражати граматичне значення множини
синтаксично, сполучаючись зі збірними числівниками (двоє две-
рей, п’ятеро ножиць, шестеро шароварів або: шість пар
шароварів).
До іменників множинної форми наближаються за значен-
ням і ті однинні іменники, що утворюють множину зі зміною
семантичного відтінку, наприклад: матеріали, коштовності,
грязі, каплі, вина.
Граматичне значення числа в іменниках множинної форми
знаходить вияв у відмінкових флексіях множини та через син-
таксичний зв’язок іменника з числівником.
97Значення числа в невідмінюваних іменниках виражається
синтаксично: цікаве інтерв’ю — цікаві інтерв’ю, таке па —
такі па, нове кашне — нові кашне.
Категорія числа в іменнику, на відміну від інших іменних
частин мови і дієслів, є синтаксично незалежною.
Протиставлення однини множині може бути семантично
нечітким. Так, наприклад, іменники гурт, ватага, полк, диві-
зія, бригада, колектив, ланка, шеренга виражають однину
як сукупність багатьох істот, а слова ряд, низка, стос — як
сукупність багатьох предметів.
Форми множини таких іменників вказують на кількісну ви-
значуваність сукупних одиниць {гурти — два гурти, полки —
п’ять полків, колективи — кілька колективів, шеренги —
три шеренги). Порівняйте також значення однини і множини
в іменниках на зразок квасолина (одна, виділена із сукупності)
і квасолини (кілька, багато, виділених із сукупності). Одиничність
у таких іменниках є семантико-словотвірним значенням, а зна-
чення однини і множини — граматичною абстракцією, однако-
во застосовуваною до всіх назв предметів за їх кількісною
характеристикою, крім тих, що не підлягають кількісному ви-
значенню.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.