Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 57. Родовий відмінок

загрузка...

Родовий відмінок за об’єктною функцією співвідноситься із
знахідним, входячи до центральної зони вираження прямого
об’єкта дії при перехідних дієсловах. Інші його функції реалізу-
ють відмінкову семантику периферійних зон, насамперед вира-
ження атрибутивно-посесивних відношень у зв’язках з іменни-
ковою формою називного та знахідного відмінків.
Взаємодія знахідного й родового відмінків є наслідком транс-
позиції родового до вираження функції об’єкта, на яку нашаро-
вуються додаткові функції, зумовлені особливостями лексично-
го заповнення позиції предметного актанта-об’єкта, валентніс-
тю перехідного дієслова-присудка та структурою заперечного
речення.
Так, об’єктне значення родового відмінка виражається у
відмінковій формі іменників предметно-речовинного значення
з додатковою семою неозначеності об’ємного вмісту нерозчле-
нованоїмаси, речовини.
Якщо словоформа знахідного позначає об’єкт, повністю охоп-
лений дією, або її результат, то в родовому відмінку вона вира-
жає якусь частину маси, сумарності об’єкта. Такий родовий
(партитивний) обмежений лексично функціонуванням матері-
ально-речовинних іменників (металу, сипких, рідинних, газопо-
дібних тіл, а також напоїв, продуктів харчування та ін.).
Граматична своєрідність родового партитивного полягає в
тому, що його словоформа поєднується переважно з дієсловами
доконаного виду, коли передається неозначеність вмісту, міри
вияву речовинності. Проте і знахідний об’єкта приєднується
до дієслова доконаного виду, але позначає повністю охоплений
дією об’єкт. Пор.: Було під вечір лущимо квасолю (Кост.);
Спечем картоплю при зорі І юшки наготуєм (Лук.); Хо-
дить осінь долами, Розвиває гілля, Все шукає посагу На
моє весілля (Мал.). Неозначеність міри речовини може додат-
ково виражатися числівником багато або прислівником до-
волі: Ми з’їли шрапнелі доволі (Мал.).
Різновидом родового партитивного є значення неозначеного,
тимчасового утримання об’єкта при дієсловах позички, даван-
ня. Пор.: Старий, скажу вам, мав снаги кувать сокири та
плуги (Мал.). — Позичте мені сокири (на певний час). Родо-
вий об’єкта може бути єдиною формою при дієсловах, зумовле-
107ною їх морфологічною валентністю: боятися води, сахатися
звіра, цуратися батька, скуштувати яблук, очікувати
поїздки, чекати гостей, чекати на сторожа, набиратися
сонця, хотіти правди. Проте багато перехідних дієслів вияв-
ляють здатність приєднувати як форму знахідного об’єкта, так
і родового. Наприклад: Ми разом пили води живої (Мал.) — Ми
пили живу воду. Більш поширена форма знахідного, коли йдеться
про дії в актуальному часі: Що пишеш? — Лист, але: Отри-
мав листа вчора.
Словоформа родового об’єкта може бути зумовлена також
валентністю дієслова-присудка у заперечній конструкції, що ґрун-
тується на опозиції знахідного прямого об’єкта в реченні з мо-
дальним значенням ствердження. Наприклад: Не сотворив ніко-
му зла Знайомий мій ніколи (Лук.); Згаяного часу і конем не
наздоженеш (Нар. тв.). Ця закономірна співвіднесеність знахід-
ного й родового відмінків може іноді порушуватися: форма зна-
хідного в заперечному реченні не замінюється формою родово-
го. Наприклад: Не піддівайсь дрібненькій суєті, І не міняй
свої шляхи круті На стежечку вузеньку, пилом криту (Мал.).
У безособовому заперечному реченні об’єкт завжди вира-
жається формою родового відмінка. Не було пресвітлої годи-
ни через роботу; Не було спокою в сім’ї; Немає ради з
хлопцем.
Периферійні функції родового відмінка пов’язані з транспо-
зицією його в приіменниковий атрибутивний зв’язок, де його
словоформа конкурує із прикметниковим означенням. Напри-
клад: Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів чер-
воні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо
літаки (Сим.); О слово рідне! Шум дерев! Музика зір бла-
китнооких. Шовковий спів степів широких, Дніпра між
ними левій рев… (Ол.).
Приіменниковий родовий досить часто функціонує як засіб
вираження семантики присвійності (посесивності). Порівняй-
те: доля людини ( я к а ? ) — очі людини (чиї?), хутро
нутрії ( я к е ? ) •—лапки нутрії ( ч и ї ? ), аудиторії універ-
ситету (я к і?), хата лісника (ч и я?), гніздо синички (я к е?),
голівка синички (ч и я?).
Зовсім інші відношення, проте, виражає словоформа родо-
вого відмінка при віддієслівних іменниках (девербативах) на
зразок приїзд, від’їзд, повернення, прибуття, прихід,
108прийом тощо. Дослідники значень родового при девербати-
вах (Е. Бенвеніст, Є. Курилович, І. Р. Вихованець та ін.) інтер-
претують його граматичну функцію як суб’єктну, що виник-
ла на основі називного та знахідного відмінків: Приїхав син
—> приїзд сина; Хазяїн приймає гостей -> прийом гос-
тей; Дівчина читає книжку —> читання (прочитання)
книжки.
Транспозиція речення у словосполучення закономірно пере-
дає в одному слові предикатно-суб’єктну семантику, і такий
компонент у структурі похідної конструкції називається п р е —
д и к а т н и м а к т а н т о м , який своєю валентністю зу-
мовлює приєднання форми родового відмінка із суб’єктною або
об’єктною функцією. Пор.: Повернення студентів з відпу-
стки супроводжується великим завантаженням заліз-
ничного транспорту (суб’єктна функція). Нове прочитан-
ня роману нашими сучасниками ґрунтується на супереч-
ливих оцінках його (об’єктна функція, суб’єктна реалізується
словоформою орудного відмінка).
Широкий діапазон центральних функцій родового (об’єкта і
суб’єкта у придієслівному зв’язку) і периферійних відмінків
(вираження атрибутивних, посесивних, а в сполученні з при-
йменником і обставинних значень) загалом зумовлений про-
цесами різнопланової синтаксичної деривації, що дає підставу
деяким дослідникам виділяти в родовому два або більше
відмінків. Проте всі значення родового об’єднуються однією
формою, що не суперечить багатофункціональності його, як і
нсіх інших відмінків української мови.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.