Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 67. Відмінювання іменників множинної форми

загрузка...

Множинні іменники (pluralia tantum) мають ті самі відмінкові
форми, що й іменники першої —- третьої відмін у множині.
У родовому відмінку множинних іменників виступають за-
кінчення -ей: саней, курей, людей; -ів (графічно -їв):
дріжджів, окулярів, зборів або чиста основа: воріт, кані-
кул, висівок, ножиць.
У давальному, орудному і місцевому відмінках множинні імен-
ники мають ті самі флексії, що й іменники усіх чотирьох відмін
у формі множини: -ам (-ям); -ами (-ями); -ах (-ях). В оруд-
ному відмінку можлива флексія -има: дверима, плечима,
грошима.
У знахідному відмінку майже всі множинні іменники мають
форму, спільну з називним. Лише назви істот (люди, діти,
кури) можуть мати форму знахідного відмінка, спільну з родо-
вим: кличу дітей (курей), але пасу гуси і гусей.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.