Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

Вищий ступінь порівняння

Вищий ступінь порівняння вказує на те, що в одному з по-
рівнюваних предметів якість виражена більшою або меншою
мірою, ніж у іншому (інших), наприклад: Колодязі доводилось
копати на двадцять метрів і глибші (Ян.).
Якщо прикметник виступає в ролі іменної частини складе-
ного присудка, то форма вищого ступеня може виражати те,
що властиву предметові ознаку виявлено більшою або мен-
шою мірою в ньому самому у зіставленні за часовою пер-
спективою, наприклад: Ольга була вища, ніж я собі уявляв.
Вона була худіша, ніж я пам’ятав. Вона стала наче стар-
ша (См.).
Форми вищого ступеня бувають прості (синтетичні) і скла-
дені (аналітичні).
П р о с т а ( с и н т е т и ч н а ) форма вищого ступеня
утворюється приєднанням до кореня або основи прикметника
суфікса -ш- або -іш-, наприклад: дешевий — дешевший, моло-
дий — молодший, розумний — розумніший, ретельний —
ретельніший.
Від деяких прикметників вищий ступінь твориться за до-
помогою обох суфіксів, виступаючи у варіантних формах: ти-
хий — тихший і тихіший, грубий — грубший і грубіший,
здоровий — здоровший і здоровіший.
Варіантні форми ступеня порівняння переважно пов’язані з
різними семантичними відтінками прикметників. Так, слово
рідший означає і конкретні предмети, й абстрактні поняття
(рідші посіви, рідші випадки), а форма рідкіший виражає
особливості структури конкретних предметів {рідкіша олія,
рідкіше полотно).
При утворенні форм вищого ступеня прикметників за допо-
могою суфікса -ш- відбуваються зміни в основі слова: а) суфікси
основи прикметника -к-, -ок-, -ек- випадають: рідкий — рід-
ший, глибокий — глибший, далекий — дальший; б) кінцеві
приголосні основи г, ж перед суфіксом -ш- унаслідок асимі-
ляції і дисиміляції змінюються і разом із суфіксом утворюють
звукосполучення [жн] дорогий — дорог-ш-ий — дорожший —
дорожчий; дужий — дуж-ш-ий — дужчий; кінцевий приго-
лосний основи с унаслідок асимілятивно-дисимілятивних про-
цесів разом із суфіксом -ш- дає звукосполучення [шч], що
179графічно передається буквою щ: високий — еис-ш-ий — виш-
иіий — вишчий — вищий [вйшчиі].
Перед суфіксом -іш- ніяких змін в основі прикметника не
відбувається. Пор.: товстий — товщий і товстіший. Ок-
ремі прикметники утворюють форму вищого ступеня від осно-
ви іншого слова, наприклад: гарний — кращий, поганий —
гірший, малий — менший, великий — більший, добрий —
кращий і ліпший. Це суплетивні форми.
С к л а д е н а ( а н а л і т и ч н а ) форма вищого ступеня
утворюється за допомогою додавання до початкової форми слів
більш або менш: уважний — більш уважний; чуйний —
більш чуйний; розкішний — менш розкішний; яскравий —
менш яскравий.
Додавання здвоєних слів більш-менш нейтралізує значен-
ня ступеня порівняння, і прикметникова форма вживається зі
значенням неповноти, часткового вираження ознаки. Пор.: вда-
лий і більш-менш вдалий, знайомий і більш-менш знайо-
мий.
До форм вищого ступеня прикметників можуть приєднува-
тися слова багато, значно, набагато, куди (розм.), що вира-
жають посилення інтенсивності ознаки: багато ширший, знач-
но дорожчий, набагато дешевший, куди кращий.
За допомогою слова трохи виражається вказівка на незнач-
ний рівень ступеневого вияву ознаки: трохи нижчий, трохи
бадьоріший.
Різні семантичні відтінки інтенсивності ознаки прикметників
можуть виражатися і словотворчими засобами (пор.: старий —
старенький, старуватий, пристаркуватий — старезний)
та повторенням слів (старий-старий, рудий-рудий, теплий-
теплий).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.