Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 84. Узагальнено-якісні (прикметникові) займенники

загрузка...

Прикметникові займенники характеризуються узагальнено-
якісним значенням і можуть бути кваліфіковані як слова, вжи-
вані замість прикметників. Водночас у їх складі виділяються
одиниці, функціонування яких не пов’язане з узагальненою вка-
зівкою на ознаку, що виражається прикметником. Це стосуєть-
ся насамперед вказівних займенників як власне дейктичних
слів, що за значенням не співвідносяться з прикметниками, але
209повністю уподібнюються до них за морфологічними категорія-
ми і синтаксичними функціями.
До прикметникових належать присвійні (мій, твій, наш,
ваш, свій, їхній), вказівні (цей, той, такий), означальні
(сам/самий, весь, всякий, кожний, інший), питально-
відносні (який, котрий, чий), неозначені (який-небудь, будь-
який, абиякий, якийсь, чий-небудь, абичий, казна-який,
казна-чий тощо) і заперечні (ніякий, нікотрий, нічий,
жодний/жоден) займенники. Окремі прикметникові займен-
ники мають експресивно-оцінні похідні (пор.: кожний — кож-
нісінький, ніякий — аніякісінький, самий — самісінький,
отакий -— отакісінький, отакенний, отакенький, отакез-
ний), орієнтовані на вираження міри або ступеня вияву ознаки,
що зближує їх із якісними прикметниками.
Прикметниковим займенникам властиві синтаксично залежні
словозмінні категорії роду, числа і відмінка, їх форми пов’язу-
ються зв’язком узгодження з відповідними формами іменника.
Виняток становлять присвійні займенники його (її, їх): його
(її) книжка, їх книжки, його (її) книжок (книжкам, книжка-
ми тощо), які набули присвійної функції внаслідок функціо-
нальної транспозиції родового відмінка однини і множини пред-
метно-особового займенника він (вона, воно, вони).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.