Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 87. Перехід займенників в інші частини мови

загрузка...

Займенники можуть втрачати значення узагальненої вказів-
ки на ознаки або кількість і переходити в іменники. В основному
спостерігається текстуальна субстантивація займенників, напри-
клад: Кожен намагався показати свою силу, вправність,
сміливість (Бойч.); Про себе дбай, але й інших не забувай
(Нар. тв.).
Будь-який займенник, співвідносний з прикметником, може
бути субстантивованим словом, якщо його вжити без іменника.
Проте деякі займенники і поза текстом мають конкретне пред-
метне значення, наприклад: мій у значенні чоловік, коханий,
наречений: моя — жінка, кохана, наречена; наш {наша,
наше, наші) зі значенням людей, близьких за соціальним ста-
новищем, переконаннями, почуттями патріотизму тощо. Пор.:
Вчора вийшов мій [чоловік] на село, вже сонце сідало, коли
скаче щось верхи. Він на дзвіницю зараз, ударив у дзвони
(Коц.).
Окремі займенникові форми перейшли в частки, як от: тобі
{куди тобі нарядилася), собі {Жив собі вовчик), все {Та все
швидше і швидше біжить), це {Де це ти ходиш?).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.