Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 103. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники

загрузка...

Дієприкметникові форми можуть втрачати ознаки дієслів і
переходити в розряд прикметників, що виражають статичні
ознаки предмета. Наприклад: сидяча робота, колючий дріт,
спілий кавун, сіяне борошно, битий шлях.
Прикметники дієприкметникового походження не керують
формами непрямих відмінків іменника, не можуть означатися
словами з обставинним значенням. Пор.: розіпрілий у печі
борщ і пріле просо; сіяна квадратно-гніздовим способом
кукурудза і сіяне борошно; палена сонцем рослинність і
палена цегла.
У прикметниках дієприкметникового походження може
змінюватися наголос. Наприклад: варений, печений (дієпр.) і
варений, печений (прикм.).
Прикметники дієприкметникового походження слід відрізня-
ти від прикметників, що утворюються від основ дієслів або
віддієслівних іменників прикметниковими суфіксами. Напри-
клад: блискучий, біжучий, плакучий, поживний, невпинний,
посівний, підписний, навісний, коханий, перекладний, до-
кладний.
Дієприкметникові форми можуть також переходити в роз-
ряд іменників. Наприклад: заручений, наречений, суджений,
полонений, учений, придане, трудящі.
Позначаючи осіб або предмети, такі слова набули граматич-
них ознак, властивих іменникам: мають постійний рід, у реченні
виступають підметом або додатком. Наприклад: Пряди, пряди —
ниток багато білих зарученій потрібно на весілля, на
шлюбні шати й на дари для гостей (Л. У.).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.