Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 106. Значення прислівника, його граматичні ознаки

загрузка...

П р и с л і в н и к — це повнозначна незмінювана
частина мови, що виражає ознаку дії, стану чи ознаку
іншої ознаки.
У реченні прислівник пов’язується з дієсловом, виконуючи
роль обставини дії. Наприклад: Синіла (д є?) навкруги да-
лечінь (Гонч.); Дорога все глибше (я к?) врізалась в уще-
лину, зверху (з в і д к и?), зі скель, понапувало (М. Ол.).
Може також пов’язуватися з прикметником або іншим при-
слівником, слугуючи для вираження ознаки якості в ролі об-
ставини міри, ступеня: Ось зовсім (н а с к і л ь к и?) близько
з води вихопилась гостра скеля (Баш); Коли моя білява донь-
ка виросте, я буду надто ( я к о ю м і р о ю?) старий
(Досв.).
Інколи прислівник має зв’язок з іменником, виконуючи роль не-
узгодженого означення: Карлос вибрав шлях ( я к и й?) на-
право, Гвідо вибрав шлях ( я к и й?) наліво (Л. У.). Менш
типовою для предикативних прислівників є роль присудка в одно-
складному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу (Гонч.).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.