Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 121. Інтер’єктивація

загрузка...

Клас вигуків може поповнюватися шляхом переходу слів і
словоформ з інших частин мови. Визначальним у процесі ін-
тер’єктивації є зрушення в семантиці повнозначних слів унаслі-
док виконання ними вторинних функцій, коли їх основна, н о —
м і н а т и в н а функція послаблюється через переважання
е м о ц і й н о ї т а е к с п р е с и в н о ї функцій. Семантика
емоційних вигуків — це безпосередній вияв почуттів, емоцій,
реакцій на події та їх оцінок. Таких значень набули іменники
біда, горе, лихо, лиха година, нещастя, жах та ін. У
ситуації мовлення вони функціонують як еквіваленти речень —
вигукові слова-речення, а з часом переходять до вигуків.
277Вигуковість виражається інтонаційно та введенням підси-
лювальних часток, первинних вигуків.
Уже за своєю семантикою такі іменники містять сему оцін-
ки, яка стає домінантною в похідному вигукові, доповнюючись
різними відтінками емоційного плану й експресивності як відоб-
раження внутрішнього стану людини. Наприклад: О, горе!
Впала вже на мене кара, і вже її ніхто не здійме з мене
(Л. У.). Лиха година! Такого піджака загубити, — сказав
Семен (Довж.).
Інтер’єктивації підлягають також форми кличного відмінка
іменників: Боже, Господи, леле, лелечко, мамо, матінко,
нене, ненечко, батечку, Мати Божа, Царю Небесний
та ін. Ці іменники номінують Бога, найрідніших людей — матір
і батька, до яких звертаються в горі і радості. Функціонуючи
як вокативні речення, вони виражають переляк, здивування,
радість, розпач та інші емоційні відтінки. Наприклад: — Ненько
моя! Боже мій!.. Микола стає вогнем, піднімається й ле-
тить угору! (Н.-Лев.). Ой, леле-леле, чого тільки не чува-
ли ми тут, нове, справді народне життя будуючи (О. В.). —
Гапку сьогодні били, учора Параску… Ой, матінко, коли б
там не огледілись іще за мене! (М. В.).
Група вигуків зі значенням волевиявлення поповнилася та-
кож дієслівними формами привітання, прощання, побажання,
вибачення: здоров, добридень, доброго ранку, добривечір,
прощайте, бувайте здорові, даруйте та ін., а також зі
значенням спонукання на зразок: рятуйте {гвалт, рятуй-
те), стривай {стривайте), будьмо. Наприклад: —Добри-
вечір, сусідонько! — вклонилася смиренно баба (Кач.). —
Отже, за те, щоб добре поярмаркувалось… Будьмо! (Гонч.). —
О, рятуйте, що з тобою! — застогнав хтось знайомим
мені голосом (Гр. Тют.).
Із значенням застереження, погрози, осуду виступають ін-
тер’єктиви, утворені на основі переосмислення дієслів диви-
тися, бачити у формі наказового способу: диви, бач, ба.
Наприклад: — Дивись, Івасю, не одходь, братику; я зараз
вернусь (М. В.). — Бач, одразу ж полегшало. А то ж із
самої ночі — ну, горить усередині, і край (Гол.).
Вигукового значення набули цілі словосполучення, фразео-
логізми. Не дай Боже! Не доведи Господи! Слава тобі
Господи! Слава Йсусу! Крий Мати Божа! До чоута {до
278біса) йди! Свят-свят, згинь, маро! Рятуйте хто в Бога
вірує! Матері твоїй трясця (біс)\ Наприклад: Та ну тебе
к нечистій матері! — скрикнув Лушня, як увірвав його по
плечу Чіпка (П. М.). [Олімпіада Іванівна] О, що ж, не дай
Господи! (Л. У.).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.