Степан Мишанич. Фольклористичні та літературознавчі праці: Том 1.

ПРОБЛЕМА ПОРІВНЯЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ ЕПОСУ УКРАЇНСЬКОГО ТА ПІВДЕННОСЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ (ХІХ-поч. ХХст.) — 3

* * *
Дискусією навколо статті М.Дашкевича закінчується дожовтне­
вий період порівняльного вивчення епосу українського та південно-сло­
в’янських народів, що охопив майже століття. Цей період характерний
великою розмаїтістю фольклористичних шкіл, напрямів, методів у пошу­
ках спільних джерел та історичних зв’язків епосу слов’янських народів,
384
Порівняльні студії
а отже й різноманітністю висновків у розв’язанні цієї проблеми. І І,с був,
власне, період пошуків, співегавлень, і що найголовніше — накопичення
фактичного матеріалу.
Перша спроба наукового розв’язання проблеми зв’язків епосу
східних і південнослов’янських народів на основі історично-ПОрІВНЯЛЬ
ного методу, здійснена М.Драгомановим, попри явні хиби методологій
ного характеру, відіграла позитивну роль саме науковою постановкою
проблеми та частково її розробкою. Відтепер українська епічна пісня
розглядається на тлі уснопоетичної творчості слов’янських народів:
східних, південних і західних.
В кінці XIX — на початку XX ст. з загостренням національно-
визвольної боротьби інтенсивно йде процес ідейного розмежування в
науці, в тому числі і у вітчизняній фольклористиці. Трактування про­
блеми зв’язків епосу слов’янських народів набуває політичної загост­
реності і більш яскраво відбиває суспільно-політичні переконання її
дослідників. Власне, фольклористи різних політичних переконань звер­
гаються до епосу слов’янських народів, шукаючи в ньому підтверд­
ження своїх ідей, поглядів тощо. Так і в висвітленні розглядуваної
проблеми зв’язків і спільних джерел епосу українського та південнос­
лов’янських народів зустрічаємо яскраво виражену шовіністичну кон­
цепцію М.Халапського.
Найближче з дожовтневих вітчизняних фольклористів підійшли
до розв’язання цієї проблеми І.Франко та В.Гнатюк. Враховуючи всі
чинники творення і побутування героїчного епосу слов’янських народів
з наголосом на соціально-історичпій основі, вони зробили вагомий вне­
сок як в теорію порівняльної фольклористики, так і в практичне розв’я­
зання проблеми спільних джерел і зв’язків епосу українського та
південнослов’янських народів. Висловлюючись словами [.Франка, усно­
поетична творчість кожного народу поряд з самобутніми, національними
рисами являє собою такий «закручений клубок» впливів і зв’язків, утво­
рений в ході історичного розвитку цих народів, що повністю розмотати
його «в межах одного краю і народу зовсім неможливо без одночасного
здійснення такої праці справді у всіх народів нашої раси і навіть інших
рас, з якими історія вводить нас у стосунки» [26, 54 ].
Дослідження М.Дашкевича та дискусія навколо нього стали свіжим
імпульсом у вирішенні проблеми відношення дум та всього українсько­
го епосу до південнослов’янського героїчного епосу. Вона збагатила
Історію питання новими фактами, свіжими деталями, але виявилась не­
спроможною до остаточного розв’язання проблеми.
Проблема спільних джерел та історичних зв’язків епосу східно- і
південнослов’янських народів стала однією з провідних у дослідженнях
сучасних фольклористів і успішно розв’язується у творчій співдруж­
ності з фольклористами Болгарії і Югославії [77].
385 Степан Мишанич
ЛІТЕРАТУРА І ПРИМІТКИ
/. Бродзинский К. О народних песнях славян // Вестник Европьі.
М., 1826.-№7-8.
2. Див.: Бук Карасик. О српсксч народно] поезій. Просвета. Београд,
1964.
3. ЗгожельськийЧ. «ОшпарорггєсІпісгкаЬаІІасІу», Тогагі, 1949;
4. Крижанівський Ю. «Оиті» // «81о\упік ґоікіоги ро1зке§о», ХУагзгахуа,
1965.
5. Максимович М. Малороссийские песнн. — М., 1827.
6. Максимович М.. Собрание сочинсний. — ТЛІ. — К., 1987.
7. Попов М.ГІ. «Дні і місяці українського селянина» М.Максимовича. //
Мистецтво, фольклор, етнографія: Наукові записки Інституту мистецтвоз­
навства, фольклору та етнографії АН УРСР. — Т. НІ. — К., 1947.
8. БодянскийО. О народной поззии славянских племен. — М., 1837;
«По нічиї героїчні або епічні пісні, — говорить О.Бодянський, — такою
мірою не подібні між собою своїм складом, ходом, мовою (її різноманітн­
істю і т.д.), зворотами, висловами, порівняннями, подібностями, картинами,
способом свого виникнення, поширення, збереження, співу і т.д., як пісні
слов’ян як подунайських (сербів) і південноруських (русинів або мало­
росіян)». — Бодянський О., згадана праця. С. 106.
9. Вук Караним. Осрпскоі народно] поезщ’и. Београд: Просвета, 1964;
«Я думаю, — говорить В.Караджич, — що серби й до Косова мали юнацькі
пісні з старих часів, але ота переміна так сильно відбилася на народі, що
він забув майже все, що було доти і почав заново оповідати і співати».
Див.: Вук Караіщп. О ерпекоі народно] поезій. — Београд: Просвета,
1964. С.99.
10. Венелін Ю. О характере народних песен у славян задунайских.
М., 1835; Цікаво, що В.Караджич, як перший записувач і видавець бол­
гарських народних пісень (записи 1814-1815 рр., видання 1822р.) ще да­
леко до Ю.Венеліна писав: «Очевидно, болгарські пісні подібні до сербських
і у всякому випадку не поступаються сербським і за кількістю… Болгари
мають і юнацькі пісні, які виконуються у супроводі гусел…»[9, 69].
//. Срезневский И. Об обожании солпца у древних славян. // Сбор-
ник статей по русекой истории. — Т.З. СПб., 1869. Праця написана до
подорожі її автора у західні та південнослов’янські землі.
12. Костомаров М.И. Славянская мифология.// Костомаров М.І.
Слов’янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературоз­
навства. — К.: Либідь, 1994. С.201-256
13. Потебня А.А. О некоторьіх символах в славянской народной
поззии.
14. Потебня А.А. О доле и еродньїх с нею существах.
386
Порівняльні студії
15. Потебня А.А. О купальских огнях и еродньїх с ними представ­
леннях. Харьков, изд. М.В.Потебни, 1914.
16. Потебня А.А. О мифическом значений некоторьіх обрядов п
поверни. — М., 1865.
17. Потебня А.А. Обьяснения малоруських и еродньїх иародпьіх
песен. — Варшава. — Т.1 — 1883. -ТЛІ. — 1887.
18. Потебня А.А. Переправа через воду, как прсдставлснис брака. //
Лрхсологичсский вестник, изд. Моск. арх. общ. — Т. І. — М., 1868.
19. Потебня А.А. Слово о полку Игорсве.Текст и примечания А.ІІо-
тебни//Филологические записки. — Воронеж, 1877, вьіп. IV; 1878, вьш. І,
II, IV; перевидання — Воронеж, 1878, Харьков, 1914.
20. Миллер Вс. Взгляд на «Слово о полку Игорсве». -М., 1877. Не­
вірний методологічний підхід приводить Вс. Міллера до помилкових
висновків: близькість «Слова» до південнослов’янських фольклорних і
літературних джерел він пояснює болгарським походженням древньо-
руської пам’ятки.
21. Халанский М. Южнославянскис сказання о Кралевиче Маркс в
связи с произведсниями русекого бьілевого зпоса. — Варшава. — Т.І,
1833, -ТЛІ, 1894.
22. Су мире М. «Некоторьте чертьт сходства «Слова о полку Игорс­
ве» с югославянскими песнями» // Кисвская старина, кн.42, июль. — К.,
1893. Обмежене використання фактичного матеріалу при зіставленнях
(М.Сумцов використовує лише один збірник сербських пісень, складе­
них бугарштицею [231).
23. БогишиН В. Народне ціесме из старших наівише приморских запи-
са. —Кіь. І,— Београд, 1878.
24. Прийма Ф. Южнославянскис параллели к «Слову о полку Иго­
рсве»// Русский фольклор. М.-Л.: Наука, 1968.
25. Драгоманов М. Відгук лицарської поезії в руських народних
піснях// «Розвідки…». — Т.І. — Львів, 1899.
26. Франка І. Вибрані статті про народну творчість. К., 1955;
І.Франко виділяв з-поміж фольклористів-міфологів доробок О.Потебні,
а його дослідження «Обг>яснсния малорусеких и еродньїх народних
песен» вважав особливо важливим і вартим вивчення та популяризації
126,227-230].
27. Франка І. Огляд праць над етнографією Галичини XIX в. //
Вибрані статті про народну творчість. — К., 1955.
28. Антонович Вл., Драгоманов М. Историческис несни малорусеко-
го народ а. — Т.І. К., 1874.
29. СумцовМ. Малюнки з життя українського слова. — Харків, 1910,
розділ І.
30. Драгоманов М. Слов’янські переробки Едіпової історії. // Розв­
ідки…. — ТЛУ. — Львів, 1907.
387 Степан Мишанич
31. Петров В. М.Сумцов як історик етнографії // Записки історико-
філологічного відділу АН УРСР. — К., 1926.
32. Яценко М. До порівняльного вивчення фольклору слов’янських
народів у прогресивній українській фольклористиці // Слов’янське літе­
ратурознавство і фольклористика. — Вин.II. — К.: Наук, думка, 1966.
33. Сумцов М. Культурньїс переживання // Киевская старина. — Т.
XXVI К., — 1889. №9.
34. КиИасРг. Орік і роупе$1 пагосІпісЬ §ікІЬаІа]и§08Іоуепа// Каа^и§05Іауеп8ке
акайетуе гпапозіі і итпіегпозгі. -2а§геЬ. Кн. XXXIX, 1877.
35. Сумцов М. Современная малорусекая зтнография. — Т.І, 1893,
розділ про О.Потебню.
36. Сумцов М. Українські думи // Привіт Іванові Франкові в соро­
каліття його письменської праці. — Львів, 1916. — С. 227-234.
37. Дашкевич II. Нссколько следов общений Южной Руси с югосла-
вянскими в литовско-польский период се истории, между прочьим — в
думах // Изборник Киевский. — К., 1904 — С. 119-137.
38. Халанский М. Южнославянскис сказання о Кралевичс Маркс в
связи с произведсниями русекого бьілевого зпоса. — Варшава. — ТІ,
1893, ТЛІ, 1894.
39. Петров II. Очерки из истории украинской литературьі XIX ст.
К., 1884.
40. Нова Сербія у «Радянській енциклопедії історії України». Т.З.
К., 1971; М.Халапський має на увазі створення царським урядом на
території 1 Іоворосійської губернії (1725 р.) військових поселень сербів,
болгар і ін. переселенців з слов’янського півдня для оборони півдня
Росії від нападів турків і татар.
41. М.Халанский. Малорусекая дума про Байду // Почесть. Сборник
статей по славяноведению, посвящєнньгх проф. М.С.Дрипову. Харь-
ков, 1908.
42. МагеїісТ. Ккігеупа оЬгпапа: М.Халанский. Южнославянские сказа­
ння о Кралевиче Маркс//Касііийохіауепіікеакасістуегпапохіі і ипп.’еІпо$Іі.
— Кн.СХХХІІ, 1897.
43. МасНаї І. О ЬоЬагугккст ерозс віоуапзсет. с. ргупі. Рге^ІссІ Іаіек у
Ьопагугякет ероке кіоуапякет. — РгаЬа, 1894.
44. Цей О.І. Іван Франко і народна творчість. К., 1955.
45. Яценко М.Т. Славістичні інтереси та зв’язки В.Гнатюка //
Міжслов’янські фольклористичні взаємини. — К., 1963.
46. Яценко М. Володимир Гнатюк. Життя і фольклористична діяльність.
К., 1964.
47. Яценко М. До порівняльного вивчення фольклору слов’янських
народів у прогресивній українській фольклористиці. // Слов’янське
літературознавство і фольклористика. — К., 1966.
48. Руда Т. Сербохорватський фольклор як об’єкт наукових та ху-
388
Порівняльні студії
дожніх зацікавлень І.Франка// Слов’янське літературознавство і фоль­
клористика. — К.: Наук, думка, 1971
49. Му шинка Микола. Володимир Гнатюк. Життя та його ДІЯЛЬНІСТЬ
в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства / Запис
ки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Праці філологічної секції.
Т.207. — Париж; Нью-Йорк; Сідней; Торонто, 1987. — 332 с. тощо.
50. Франко І. Сербські народні думи і пісні // Вибрані статті про
народну творчість. — К.: Наук, думка, 1955.
51. Франко І. Студії над українськими народними піснями. Лі,вів,
1913.
52. Франко І. Українська пісня в Сербії // Літературно-науковий
пісник. — Т. VII. Львів, 1899.
53. Дашкевич II. Нссколько следов общений Южной Руси с югосла-
вянскими в литовско-нольский период се истории, между прочим — в
думах// Изборник Киевский. — К., 1904.
54. Петров Н. Исторический взгляд на взаимпьіс отношения между
сербами и русеким в образовании и литературс. К., 1876.
55. СоболевскийА. Южнославянскос влиянис на русекую письмен-
ностьвХІУ-ХУвсках. Рсчь. СІІб., 1894.
56. Кулаковский II.А. Начало русекой нткольт у сербов в XVIII векс.
СПб.,’1903.
57. Рецензія І.Франка надрукована у ЬХУИ томі «Записок науково­
го товариства ім. Т.Шевченка». — Львів, 1905. — кн.У.
58. Франко І. Студії над українськими народними піснями //1. Фран­
ко Зібр. творів: У 50-ти т. — К.: Наук, думка, Т.42. — 1984. — С. 57-79;
Пошуками джерел пісні «Іван та Мар’яна» та порівнянням її з подібни­
ми піснями інших слов’янських народів І.Франко присвятив окреме
дослідження.
59. Гнатюк В. Зносини українців із сербами. — Львів, 1906.
60. Тегшкоуес М. Ве7ІеЬип§еп сіег икгаіпікЬеп ЬізІогіясЬеп Ьіесіег гевр.
„аитеп» /ит зйгїяіауізспеп гшіогізсЬсп Уоікяероя. Вєтегкип§еп ипо» 2шаг/с
/иН.ІІ.Дашксвич «Нссколько следов общения Южной Руси с югосла-
ііянами в литовскопольский период ея истории, между проч. — в думах»
// Изборник киевский, посвяіценньїй Т.Д.Флоринскому. — К., 1905.
С.221-246; АгсЬіу Гиг 8ІауІ8Ье РЬІ1оІо§іе, 1907. — Ва. 29. — 8в. 221-246.
61. Тимченко Є. До питання про стосунок українських дум до півден­
нослов’янського епосу // Записки Українського наукового Товариства
в Києві. Кн.П. — К., 1908 — С. 247-289.
62. Грушевський М. Історія Україии-Руси. — Т.УІ. — Київ-Львів,
1907.
63. Грица С.Й. Питання слов’янських взаємин в українській музичній
фольклористиці // Міжслов’янські фольклорні взаємини, АН УРСР.
К., 1963. — С. 56-77.
389 Степан Мишшшч
64. Грица С.Й. Про стильові нашарування в музиці дум // Українсь­
ке музикознавство. №6. — К: Муз. Україна, 1971.
65. Шумада Н.С. Українсько-болгарські фольклористичні зв’язки:
Період болгарського відродження. — К.: АН УРСР, 1963.
66. Матяш Ірина. Думознавчі студії Катерини Грушевської // Ро­
довід. — 1997. -№ 1.-С. 5-11.
67. Грушевська Катерина. До питання про історизм в українських
народних думах // Родовід. — 1997. — № 1. — С. 12-22.
68. Ягмч В. О славянской народной поззии // Славянский ежегод-
ник.-1878.
69. ІІипин А.Н. и Спасович В.Д. История славянских литератур
А.Пьіпина и В.Спасовича. Изд. 2-е. — Т.1. — Петербург, 1879.
70. Иеутап Сехіаш. Оиту икгаіїїккіе. Кгесг о ерозіє когаскіт Ш5Іп6\у. //
Аіепеит. 1885. ТЛУ. -21.—№10.-8. 107-127.— 211. —№ 11.-8
328-353 і окрема відбитка. — \Уап«а\уа. — 1885.
71. Фаминцин А.С. Домра и сродньїе ей музьїкальпьіс инструментм
русекого народа: балалайка, кобза, бандура, торбан, гитара. Исторический
очерк с многочисленньїми рисунками и нотньїми примерами. — СПб.,
1891.
72. Від першої «І^еснарице» 1814 р. до 6-томного зібрання, виданого
в 90-х роках XIX ст.(за виданням стежила Букова дружина уже після
його смерті) Вук Караджич дотримується єдиного розподілу сербських
народних пісетіь на жіночі і юнацькі, або чоловічі: «Всі наші народні
пісні розділені на пісні юнацькі, котрі всюди співають в супроводі гусел,
і на жіночі…».
73. Максимович М. був на той час знайомий з виданнями сербських
пісень В.Караджича, про що свідчить його автобіографія. Див. відділ
рукописів ЦНБ АН УРСР, Фонд № 1, о. зб. 577. — Арк.8.
74. На тезі спорідненості образів билинного Альоші Поповича і думо-
вого Олексія 1 Іоповича наполягали Л.Майков, П.Бсссонов, О.Вессловський,
Д.Ровинський, М.Плісецький та ін. Інші ж авторитетні вчені — М.Кос­
томаров, М.Сумцов, М.Драгоманов, М.Тсршаковець, В.Псретцта ін. —
категорично заперечували близькість билинного: думового Поповичів.
75.До російського козацтва М.Халанський зараховує і Запорізьку
Січ.
76. Принципи порівняльних студій цього вченого частково висвіт­
лені у працях С.Й.Грици. Див.: 63; 64.
77. Центральне місце ця проблема посідає в тематиці четвертого, п’я­
того і шостого Міжнародних з’їздів славістів (1958 р.— Москва, 1963
р.- Софія, 1978 р. — Варшава)..

Категорія: Степан Мишанич. Фольклористичні та літературознавчі праці: Том 1.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.