ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ТЕОДОЗІЙ ВОЗНИЙ ЯК ПЕДАГОГ І НАУКОВЕЦЬ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА — Ірина Ощипко

Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра української мови,
вул. Університетська, 1/234, 79001, Львів, Україна
тел. (80 322) 239 47 17
У статті указано на працю викладача кафедри української мови, завідувача
кафедри загального мовознавства Львівського університету. Розглянуто тематику
наукових досліджень автора Львівської дериватологічної школи: українське дієслівне
суфіксальне творення в порівнянні з російським та білоруським, теоретичні проблеми
дієслова як частини мови, формування мовлення і мови дитини, питання
лінгвостилістики та діалектології.
Ключові слова: викладач, дієслово, суфікс, словотвір, словотвірний тип, дитяче
мовлення.
Філологічна громада України добре пам’ятає відомого вченого-славіста Теодозія
Возного, використовує його наукові праці. Т. Возний 46 років працював на філоло-
гічному факультеті Львівського університету. А прийшов в університет із села
Желехова (тепер Малосілки) Кам’янко-Бузького району Львівської області, у якому
народився 24 січня 1928 року в сім’ї селянина і у якому 1946 р. закінчив школу.
У цьому ж році вступив на філологічний факультет, 1951 р. став аспірантом кафедри
української мови; 25 років працював на цій кафедрі (1955 – 1960 – викладач, з 1960 –
доцент, 1992 – доктор філологічних наук), згодом на кафедрі загального мово-
знавства, якою 4 роки завідував. 1988 – 1992 р. читав старослов’янську мову в
Духовній семінарії святого Духа.
Працівників університету треба оцінювати в різних параметрах: викладач-вихо-
ватель, науковець.
Т. Возний (викладач, старший викладач, доцент) читав такі курси: сучасна
українська літературна мова, історична граматика української мови, вступ до
мовознавства, загальне мовознавство, спецкурси. Лекції Т. Возний читав на високому
науковому рівні, використовуючи класичну наукову літературу, мовознавчі новинки.
Лектор умів дуже складні лінгвістичні проблеми передати дохідливо, цікаво. Те, що
студентам здавалося непотрібним, зайвим у підготовці вчителя-україніста, ставало і
потрібним, і цікавим на заняттях Т. Возного. Задоволеними виходили студенти і з
практичних занять, оскільки викладач проводив заняття з “сухої” історичної
граматики так, що майже ніхто не помічав – заняття закінчилося.
Т. Возний – добрий методист. Лекції, практичні заняття викладача завжди були
правильно побудовані відповідно до методичних вимог. Т. Возний видав методичніТеодозій Возний як педагог і науковець…
__________________________________________________________________________________
227
розробки з історичної граматики, з історичної фонетики, з історичної лексикології, зі
вступу до мовознавства, у яких студенти, зокрема заочники, знаходили відповіді на
потрібні питання. Опублікував Т. Возний і методичні поради щодо зіставного
вивчення словотвірної семантики. “Програму з історичної граматики”, за якою багато
років працювали всі філологічні факультети України, також, як співавтор, готував
Т. Возний. Був Т. Возний керівником багатьох дипломних робіт, деякі з яких
переростали в кандидатські.
Важливе місце у роботі викладача має наукова робота.
Формування Т. Возного як науковця почалося із аналізу художнього мовлення
українського письменника Н. Рибака. “Мовностилістичні особливості персонажів
роману Н. Рибака “Переяславська рада” – тема дипломної роботи. Це перше
самостійне дослідження одержало високу оцінку рецензента з рекомендацією
авторові надалі обов’язково займатися науковою роботою. Питання лінґвостилістики
не полишав Т. Возний протягом усього наукового життя (хоч це не було для нього
основним). Розвідки з лінгвостилістики стосувалися художнього мовлення
Т. Шевченка, І. Франка, І. Карпенка-Карого, Ю. Федьковича, Гр. Тютюнника. Дослід-
ник з’ясовував функцію порівнянь, означень, звертань у мовленні письменників,
вивчав словниковий склад художніх творів, звертаючи увагу на термінну,
професійно-виробничу лексику та її функцію. При тому вказував, які лексеми, що
були активними в ХІХ ст., у ХХ ст. треба розглядати як застарілі. Цікавими є
міркування автора про те, як художники слова передають зорові, слухові, нюхові,
смакові, дотикові сприйняття. Такими засобами, твердить дослідник, є або окремі
лексеми, або синтаксичні структури (словосполучення, безособові речення тощо).
Аналіз допомагав розкривати творчу лабораторію письменника, виявляв особливості
індивідуального стилю.
Т. Возний багато працював над складанням Картотеки до Словника поетичних
творів І. Франка. Уклав словникову статтю мовити до Пробного зошита цього
словника.
Був Т. Возний практичним діалектологом. У складі кафедральних експедицій, що
збирали матеріали для Атласу української мови, часто працював Т. Возний,
записував говірки у Львівській, Волинській областях, у Білорусі. Виконуючи
обов’язки члена експедицій, він не забував про свої наукові зацікавлення. Зібрав
матеріал для характеристики дієслова в с. Бітлі Турківського району Львівської
області і описав часові форми, словотвірну структуру дієслів і семантику цих дієслів
в говірці села. Аналіз проводив, звичайно, на фоні інших українських діалектів та
літературної мови. Брав до уваги і мовлення сусідніх народів (поляків, угорців), між
мовленням яких відбувалися взаємовпливи. Окремі статті автор присвятив взаємодії
літературної мови і діалектів, насамперед у дієслівному словотворі, а також на рівні
лексики.
Дослідник виявляв специфічні риси говору, зокрема бойківського, а також
спільне в кількох наріччях. Автор наголошував, що великий вплив мала літературна
мова на мовлення молоді, у якому нівелювалися характерні говіркові риси.
Певну увагу Т. Возний приділив ономастиці (статті про топоніми Миколаївщини)
та термінознавству (праці про терміни технічні, суспільно-політичні та
образотворчого мистецтва). Автор писав про розвиток словникового складу
української мови, звертав увагу на те, що низка загальновживаних дієслів унаслідок
переосмислення (термінологізації) ставали термінами. Це були як непохідні, так і
похідні слова, як корінні українські, так і запозичені лексеми.Ірина Ощипко
__________________________________________________________________________________
228
В українському мовознавстві дуже мало досліджень з педолінгвістики. Є окремі
замітки І. Франка, О. Курило, С. Смаль-Стоцького, Л. Булаховського. Т. Возний
намагався заповнити цю нішу, досліджуючи формування мовлення і мови дитини.
Разом з дружиною Ольгою проводив щоденні записи від дитячого лепету до
мовлення семирічної доньки Марії. Т. Возний наголошував на тому, що мовлення
дитини розвивається від необхідності пізнавати навколишній світ, а також залежно
від потреб спілкування з рідними, з оточенням.
Автор описав формування звукової і фонемної систем дитини, при тому вказував
на час появи в дитячому мовленні звуків (крик, лепет – неусвідомлений процес,
перший етап підготовчий – 1 рік життя; мовний, усвідомлений – кінець 1-го року і
2-ий рік). Скрупульозні магнітофонні записи дозволили дослідникові точно вказати
на час, коли в мовленні дитини з’являються різні голосні та приголосні відмінні за
місцем, способом творення, участю голосу, зафіксувати, у якій послідовності ці звуки
з’являються, яка частота використання тих чи інших звуків. Автор намагається
описати формування і фонемної системи в мовленні дитини.
У публікаціях Т. Возний розкриває процес засвоєння словникового складу
дитини. Робить це на аналізі послідовності появи прикметників у мовленні доньки до
4 з половиною років дитини. Уже в такому віці дитина володіє якісними
прикметниками на позначення кольору, смаку, температури тощо, відносними, що
вказують на відношення до часу, місця, істот, предметів та ін., і присвійними, що
вказують на належність людині. Тут виявляється і “дитяче словотворення”. За
аналогією дівчинка створила нетипові присвійні прикметники від назв предметів:
трамваюва, літакова, поїздова дорога. Уже в 3–4 роки дитина засвоює оціночні
слова здебільшого з суфіксами пестливості, дуже мало з суфіксами згрубілості.
Чимало уваги Т. Возний присвятив описові формування морфологічних форм
різних частин мови. Спочатку дитина використовує форми називного відмінка,
згодом форми інших відмінків. Рівнем засвоєння словникового складу, граматичних
форм та категорій різних частин мови зумовлене формування у дитячому мовленні
словосполучень. Найперше дитина використовує дієслівні безприйменникові
словосполучення (ª у середині другого року життя), згодом дієслівні прийменникові,
а потім і інші типи.
Розвідки Т. Возного (їх 10), у яких виявлено процес формування дитячого
мовлення і мови, певною мірою заповнили прогалини української лінгвістики, але
мають цінність і для загального мовознавства, і для педагогіки.
*
Основний напрям наукових досліджень Т. Возного – дієслівний словотвір
української мови у порівнянні з російською та білоруською.
У ХІХ – ХХ ст. активно вивчали творення слів різних частин мови в окремих
слов’янських мовах. Зверталась увага, зокрема, і на дієслово, а саме на систему
дієслівних префіксів, на морфемну будову дієслів, на словотвірну дієслівну
семантику, на семантико-словотвірні типи дієслів тощо. Т. Возний своє наукове
зацікавлення за порадою наукового керівника І. Ковалика спрямував на
закономірність формування словотвірної структури українських суфіксальних дієслів

*
Під керівництвом Т. Возного було виконано кілька дипломних робіт про формування
мовлення рідних дітей дипломантів.
Статті Т. Возного заохотили О. Захарків спостерігати за мовленням онука і опублікувати
розвідки „Семантико-словотвірна структура неологізмів у мовленні дітей”, „Дитяча мова –
цілий океан”, „Специфіка словотвірних процесів у сфері дитячого мовлення”.Теодозій Возний як педагог і науковець…
__________________________________________________________________________________
229
у порівнянні з російськими та білоруськими. Цій проблемі автор присвятив
монографію, частини колективних монографій і понад 50 публікацій (загальний обсяг
яких ª 23 друкованих аркушів).
Для глобального розкриття основної проблеми авторові необхідно було з’ясувати
низку питань, які в науковій літературі на той час вирішувалися неоднаково. У
працях Т. Возного тому висвітлюються теоретичні питання мовознавства, пов’язані з
поняттям дієслова як частини мови з багатою семантичною структурою, складною
системою граматичних форм, великою кількістю специфічних дієслівних категорій
та міжчастиномовних граматичних категорій.
Важливим для розгляду словотвірної структури дієслова мають наукові поняття
частин слова. Невипадково автор розкриває наукові поняття корінь, основа слова та її
складові (афікси), дає визначення понять семантична і словотвірна структура
слова. Автор досліджує генезис і функції афіксів у словах різних частин мови. При
тому наголошує, що суфіксальна система (відома ще з праслов’янської мови) була як
засобом оформлення тієї чи іншої частини мови, так і засобом утворення певних
лексико-граматичних груп слів.
Т. Возний поділяє думку тих дослідників, які вважали, що суфікси виникли з
кінцевих частин складних слів, підтверджуючи це ілюстративним матеріалом
української мови, вважає, що окремі суфікси появилися “внаслідок зрощення і
лексикалізації певних слів”.
Дослідник указує, що у процесі розвитку мови зростає кількість суфіксів, хоч
неоднаково в словах різних частин мови. Тому виділяє первісні і похідні суфікси.
Первісних небагато, але саме на їх базі виникали похідні.
Порівнюючи структуру основ іменних частин мови і дієслова, Т. Возний
говорить про спільні та відмінні риси. Суфікси іменних частин мови більш конкретні,
а тому і функції їх інші. Дієслівні суфікси “виконують узагальнюючу класифікаційну
роль”. Автор указує на первісні (-а-, -и-, -і-, -ну-) та вторинні суфікси у дієсловах.
Суфікс -ова- є результатом “морфологічного перерозкладу основ типу ко-ва-ти >
к-ова-ти. Перехід -ова- в -ува- в українській мові автор, як і І. Ковалик, уважає
морфологічним явищем, якому сприяв фонетичний фактор (наголошування). Дослід-
ник подає також генезу вторинних суфіксів з базовим -ува- (-ізува-, -ирува-, -фікува-).
Дієслівний суфікс -ізува- і його фонетичний варіант -изува- є складним: перша
частина -із- грецька за походженням і слов’янський суфікс -ува-. Суфікс -ирува- теж
має запозичений елемент -ир- (-ір-) з мови німецької, у яку ще в XII–XIV ст. проник з
мови французької. Майже всі дієслова з суфіксом -фікува- співвідносні з іменниками
на -фікація.
Автор указує і на похідність суфіксів -ича-, -нича-, -ка-, -ота-, -оті-, -ону-. На
думку вченого, суфікси -ича-, -нича- “виникли в результаті морфологічного
перерозкладу (морфологічної перінтеграції і абсорбції) твірних іменних основ”:
розбійник > розбійнич-а-ти > розбій-нича-ти. Результатом морфологічного
перерозкладу основ є дієслівні суфікси -ота-, -оті-: гурк-іт > гуркот-а-ти > гурк -ота-ти.
Т. Возний указує на “синонімні словотвірні типи”, що мають суфікси -ува-, -и-,
-нича-, -ствува-; -і-, -ну-, -а-.
Не обійшов дослідник і питання про основні напрями і методи вчення про
словотвір. З’ясовував дериватологічні поняття словотвірний тип, словотвірна
модель, оскільки в науковій літературі у ці терміни вкладався неоднаковий зміст.
Автор уважає, що “в поняття словотвірного типу як вихідної величини при зіставно-
типологічному вивченні словотворення споріднених мов треба включати структуру, Ірина Ощипко
__________________________________________________________________________________
230
семантику твірних основ і їх відношення до похідних слів, оскільки останні є одним
із показників продуктивності деяких типів”. Кількість слів, що входять у
словотвірний тип, коливається від двох до кількохсот, тобто словотвірні типи є
непродуктивними або високопродуктивними. Поняття продуктивності
/непродуктивності міняється в різних періодах розвитку мови.
Автор виділяє ще словотвірний розряд, словотвірну категорію, яка має найвищий
ступінь узагальнення. “Сукупність словотвірних типів, моделей, категорій з їх
семантикою і матеріальними засобами вираження характеризує словотвірний клас
дієслова”. Саме словотвірний тип – це та величина, яка є основою для порівняння у
споріднених мовах. Ці твердження були науковим фундаментом при типологічно-
порівняльному аналізі дієслів української, російської та білоруської мов.
Джерельною базою для аналізу дієслів є східнослов’янські мови як літературні,
так і діалектні, як сучасні, так і давні; використано словники різних типів – тлумачні,
історичні, перекладні, діалектні, а також діалектні записи, твори фольклорні та
художників слова. Такий великий фактичний матеріал і використаний статистичний
метод є підставою для достовірних висновків про спільні східнослов’янські риси, про
спільні українсько-російські, українсько-білоруські, російсько-білоруські ознаки, а
також про особливості кожної мови, що і виявлено у працях Т. Возного.
Аналізуючи словотвірну структуру похідних дієслів, автор дуже детально описує
мотивацію їх, тобто встановлює семантичний зв’язок між мотивувальним і
мотивованим словами. Цей зв’язок може бути чітким, а може втрачатись, і тоді
етимологічний аналіз цей зв’язок виявляє. Характеристику словотвірних типів
дослідник проводить з дотриманням синхронії та діахронії.
Похідні дієслова, наголошує дослідник, мотивуються переважно іменниками,
прикметниками, прислівниками, зрідка числівниками, займенниками, вигуками.
Однозначні мотивувальні слова мотивують однозначні дієслова. Співвідношення між
багатозначними мотивувальними словами і похідними дієсловами різні:
мотивувальне і мотивоване мають однакову кількість значень; дієслово має менше
значень; зрідка дієслово розвиває значення на базі переносного вживання основного.
Детально проаналізував Т. Возний українські дієслова з суфіксами -ува- (-’ува-)
(10 публікацій) у порівнянні з російськими та білоруськими. Зважаючи на
“структурно-граматичний і семантико-лексичний бік”, автор указав, що за
допомогою суфікса -ува- утворюються дієслова від корінних українських і
запозичених слів, від іменників (назв осіб і не осіб), прикметників, прислівників,
вигуків. Ці дієслова об’єднуються кількома словотвірними типами (наприклад,
“робити щось за допомогою інструмента”, “покриватися тим, на що вказує твірна
основа”, “позбавляти те, на що вказує твірна основа” та ін.). Дієслова з суфіксом
-ува- в українській мові мають синонімні утворення з суфіксами -а- (голодувати –
голодати), -ну- (квітувати – квітнути), -и- (печалувати – печалити).
У порівнюваних мовах словотвірні типи виявляються по-різному. В усіх мовах є
утворення з суфіксом -ува- (-ова-, -ава-) (у. блазнювати, р. шутовать, б. блазнаваць).
Та кількість таких утворень неоднакова у східнослов’янських мовах, у яких можуть
бути відповідники з іншими суфіксами (у. постувати, р. поститься, б. пасціць; у.
полуднувати, р. полдничать).
Автор проаналізував у такому ж плані і дієслова з похідними суфіксами -ізува-
(-изува-), -ирува-, -ствува-, -фікува-.
У працях Т. Возного не менш детально проаналізовано дієслова з суфіксами -и-
(10 публікацій), -і- (7 публікацій), -а- (5 публікацій), -ва- (3 публікації), -ну-Теодозій Возний як педагог і науковець…
__________________________________________________________________________________
231
(9 публікацій). Указано на словотвірні типи, подано відповідники з російської та
білоруської мов.
Деякі розвідки Т. Возного присвячені аналізові болгарських, польських дієслів.
Це дало змогу авторові виявити особливості східнослов’янського дієслівного
словотворення, зокрема це похідні з суфіксом -ону- (у. стуконути, р. стукануть, б.
скакануць). Утворення з суфіксом -ону- є або паралелями до дієслів з суфіксом -ну-
(стукнути – стуконути), або самостійними утвореннями (гогонути, співонути,
торконути).
Проаналізував дослідник і дієслова префіксально-суфіксальні. Це утворення з
префіксами ви-, за-, з-(с-), о-, по-, при-, роз-, у-(в-) та суфіксами -и-, -і- (висвітлити,
заболотити, знімчити, спольщити, опарканити, обюрократити, посилити, приручити,
розкрилити та ін.). Такі утворення є в російській (опушить, изъявить, подпружинить,
пригубить) і білоруській (скупчыць, пербасурманіць, прыгваздзіць) мовах.
Звичайно, ці утворення теж поділено на словотвірні типи, вказано на першу
фіксацію їх у писаних пам’ятках.
У дослідженнях Т. Возного з питань словотвору української мови вирішується
низка теоретичних питань: системний характер словотвору, поняття словотвірний
тип, словотвірний розряд, словотвірна категорія, словотвірний клас, принцип
порівняльної дериватології, синхронний і діахронний принцип вивчення діалектних
явищ, проблема синонімії і омонімії у словотворі, структура слова, функція різних
афіксів у будові слова.
Перу вченого належить низка друкованих рецензій на лінгвістичні праці, а також
неопублікованих на Словник української мови, Російсько-український словник, на
велику кількість авторефератів дисертацій.
Т. Возний був активним учасником багатьох наукових конференцій –
міжнародних, всесоюзних, республіканських, регіональних, університетських. Його
виступи викликали наукові дискусії. Чимало часу віддав Т. Возний науковому
рецензуванню, редагуванню як член, секретар редколегії Вісника філологічного
факультету Львівського університету.
Праці учня дериватологічної школи І. Ковалика Т. Возного з різних ділянок
лінгвістики мають велику цінність, не втратили актуальності і сьогодні.
Науковий доробок доктора філологічних наук
Теодозія Возного
Дієслівні утворення з суфіксом -ува в українській мові // Доп. та повідомл. /
Львів. ун-т. 1955. Вип. 6. Ч. 1. С. 94-97.
Вопросы глагольного словообразования в украинском языке: (История развития
глаголов с суффиксами ува-, ну-): Автореф. дисс. … канд. филол. наук. Львов, 1956.
14 с.
Дієслівні утворення з суфіксом -ону // Доп. та повідомл / Львів. ун-т. 1957. Вип. 7.
Ч. 1. С. 85-87..
Дієслівні утворення з суфіксом -ува (<ова-) в староруській і українській мовах //
Питання українського мовознавства / Львів. ун-т. Львів, 1957. Кн. 2. С. 56-74.
Дієслівні утворення з суфіксом -ува-, що означають “бути кимсь, виконувати
якісь обов’язки, займатися чимсь” // Доп. та повідомл. / Львів. ун-т. 1957. Вип. 7. Ч. 1.
С. 83-85.Ірина Ощипко
__________________________________________________________________________________
232
Дієслова з суфіксом -ну (<-н@), що виражають довготривалий стан, дію, в
староруській і українській мовах // Доп. та повідомл. / Львів. ун-т. 1958. Вип. 8. Ч. 1.
С. 180-184.
Дієслівні утворення з суфіксом –ну (<-н@), які означають одноразовість,
доконаність дії в староруській і українській мовах // Доп. та повідомл. / Львів. ун-т.
1958. Вип. 8. Ч. 1. С. 168-174.
До питання про історію формування дієслів з суфіксом -ну в староруській і
українській мовах // Доп. та повідомл. / Львів. ун-т. 1958. Вип. 8. Ч. 1. С. 184-186.
Історія дієслівних утворень з суфіксом -ну (<-н@) в староруській і українській
мовах // Питання українського мовознавства. Львів, 1958. Кн. 3. С. 142-163.
Наукова робота кафедри української мови за період 1939-1959рр. / Возний Т. М.,
Криворучко С. М., Ощипко І. Й., Петличний І. З. // Питання українського мовознав-
ства. Львів, 1960. Кн. 4. С. 194-203.
Питання історії розвитку дієслівних утворень на -ити в староруській і
українській мовах // Питання укр. мовознавства. Львів, 1960. Кн. 4. С. 104-116.
Дієприкметникові дієслова з суфіксом –и-ти (-и-ть, -и-ць) у східнослов’янських
мовах // Слов’янське мовознавство. К., 1961. Т. 3. С. 238-252.
Дієслівні утворення з суфіксами нича– (ти), ича– (ти) у східнослов’янських
мовах // 4 Міжвуз. славіст. конф.: Тези доп. Одеса, 1961. С. 35-37.
Спостереження над відприкметниковими утвореннями дієслів на и–ти у
східнослов’янських мовах // Доп. та повідомл. / Львів. ун-т. 1961. Вип. 9. С. 124-126.
Суфіксальні утворення дієслів на ати в українській мові в порівнянні з іншими
східнослов’янськими мовами // Ювілейна наук. сесія, присв. 300-річчю Львів. ун-ту:
Тези доп. секцій філології, журналістики та педагогіки. Львів, 1961. С. 40-42.
Відіменні дієслівні утворення на ати в давньоруській і українській мовах //
Питання українського мовознавства. Львів, 1962. Кн. 5. С. 35-46.
Глаголы с суффиксами -ону, –ану–, (-ану-) в восточнославянских языках //
Всесоюз. конф. по славянской филологии: Программа и тез. докл. Л., 1962. С. 65-66.
Дієслова з суфіксом -ва у слов’янських мовах // Тез. доп. 5 міжвуз. респ. славіст.
конф. Ужгород, 1962. С. 32-34.
Відвигукові й звуконаслідувальні форми дієслів на а –ти, –ка-ти; (-а-ть, -ка-ть;
-а-ць, -ка-ць) у східнослов’янських мовах // Славістичний зб. К., 1983. С. 112-133.
Особливості префіксальних дієслів у говірці с. Бітлі Турківського району
Львівської області // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. філол. 1963. № 1. С. 113-117.
Питання розвитку дієслівного словотвору у східнослов’янських мовах: (Дієслівні
утворення від іменників, що означають назви осіб у східнослов’янських мовах) //
Питання слов’янського мовознавства. Львів, 1963. Кн. 7-8. С. 101-114.
Система дієслівно-суфіксального словотвору слов’янських мов: [Відповідь на
питання наукової анкети]: Как ви са разкликите между словообразовательните
системи на съществительните, прилагательните и глаголите в славяските езици? //
Славянска филология: Материалы за 5 международен конгрес на славистите. София,
1963. Т. 1, Ч. 2: Отговоры на въпросите за научната анкета по езикознание. С. 109-
110. (Отговор № 14).
Сучасна українська літературна мова: Морфологія // Збірник завдань для
перевірки знань на екзаменаційній машині «Альфа-2».Львів, 1963. Вип. 5. (Співавт.:
Ключковський В. Г., Грицютенко І. Є. та ін).
Дієслова на і(ти), и(ть), е-(ць) у східнослов’янських мовах // Респ. наук. конф. з
питань російсько-українських мовних зв’язків: Тез. доп. Луганськ, 1964. С. 61-63.Теодозій Возний як педагог і науковець…
__________________________________________________________________________________
233
Досягнення українського мовознавства в галузі словотвору на
західноукраїнських землях після возз’єднання // Наук. конф., присв. 25-річчю
возз’єднання українського народу в єдиній Українській Радянській соціалістичній
державі: Тези доп. філол. факульт. Львів, 1964. С. 18-20.
Деякі особливості розвитку граматичної будови дитячої розмовної мови // Респ.
наук. конф., присв. вивченню закономірностей розвитку усної форми укр.
літературної мови: Тези доп. Полтава, 1965. С. 82-84.
Дієслівні утворення на –ну–ти у східнослов’янських мовах // З історії української
та інших слов’янських мов. К., 1965. С. 115-123.
Процес формування сполучень у дитячому мовленні // Міжвуз. наук. конф. з
проблем синтаксису укр. мови: (Тези доп.). Чернівці, 1965. С. 84-86.
Семантико-словотвірна структура дієслів у бойківському говорі // 12 Респ.
діалектологічна нарада: Тези доп., квіт. 1965р. К., 1965. С. 87-88.
Структурно-семантична характеристика дієслівних утворень на –и-ти із
значенням говоріння, думання в давньоруській і українській мовах // Вісн. Львів. ун-
ту. Сер. філол. 1965. Вип. 3. С. 71-75.
Формування мови дитини перших двох років життя // Граматичні та стилістичні
студії з української та російської мов. К., 1965. С. 141-162. (Співавт. О.В. Волошин).
Формування словотвірної структури прикметників у дитячій мові // 39 наук.
конф., присв. підсумкам наук.-дослід. роботи ун-ту за 1964 р.: Тези доп. Філол.,
журналістика. Львів, 1965. С. 43-45.
Розвиток лексико-семантичної структури прикметників у дитячій мові // Вісн.
Львів. ун-ту. Сер. філол. 1966. Вип. 4. С. 57 63.
Семантико-словотвірна характеристика дієслів на і(ти), -е(ть), –е(ць) у
східнослов’янських мовах // 40 наук. конф., присв. підсумкам наук.-дослід. роботи
ун-ту за 1965 р.: Тези доп. філол., журналістика. Львів, 1966. С. 32-33.
Дієслова з суфіксом –ва у слов’янських мовах // Структура і розвиток
слов’янських мов: Зб. статей, К., 1967. Т. 5: Слов’янське мовознавство. С. 93 — 104.
Формування граматичних категорій у дитячому мовленні: (Категорія відмінка) //
Укр. усне літературне мовлення. К., 1967. С. 205-214.
Дієслівні утворення на –ець (-эць) у білоруській мові у порівнянні з російською і
українською // Беларуская лексікалогія і этымалогія: Програма і тэзісы дакл. міжрэсп.
канф. па беларус. лексікалогії і этымалогії. Мінск, 1968. С. 24-27.
І. І. Ковалик: До 60-річчя від дня народження // Вісн. Львів. ун-ту. Філол.,
іноземні мови, журналістика. 1968. С. 165-167. (Співавт. І.Й. Ощипко).
Процес формування системи фонем у дитячій мові // Фонологический сб.:
Материалы межвуз. конф. Донецк, 1968. Вып. 1. С. 184-187.
[Рецензія] // Укр. мова і літ. в школі. 1968. № 9. С.90-91. Рец. на кн.: Медведєв Ф.
П. Вступ до курсу історії української мови. X., 1967. (Співавт. І. І. Ковалик).
Розвиток системи відмінкових форм іменників у дитячому розмовно-побутовому
мовленні // Респ. наук. конф., присв. вивченню укр. усного літературного побутового
мовлення: Тези доп. К., 1968. С. 121-124.
Семантико-словотворча характеристика дієслів на ну(ти) в художній прозі
бориславського циклу І. Я. Франка // Матеріали міжвуз. ювіл. конф., присв. 110-
річчю з дня народження та 50-річчю з дня смерті І. Я. Франка [Житомир, 1968р.].
Львів, 1968. С. 80-82.Ірина Ощипко
__________________________________________________________________________________
234
Словотвір і семантична структура дієслова в українській мові // Проблемы
изучения семантики языка: Тез. докл. науч. конф., посвящ. 50-летию Днепропетров.
ун-та. Днепропетровск, 1968. Ч. 2. С. 75-76.
Стилістичні можливості дієслівного словотвору в сучасній українській
літературній мові // Питання мовної культури. К, 1968. Вип. 2. С. 50-61.
Дієслова на ити (рос. ить, білорус. іць, ыць), утворені синтаксико-
морфологічним способом словотвору // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. філол. 1969. Вип. 6.
С. 24-27.
Системи дієслівних форм часу в говірці села Бітлі на Львівщині // Укр. діалектна
морфологія. К., 1969. С. 177-183.
Українські дієслова на ува(ти), утворені від слів іншомовного походження у
порівнянні є російськими та білоруськими // Питання словотвору східнослов’янських
мов: Матеріали міжвуз. респ. наук. конф. К., 1969. С. 59-60.
Дієслівні утворення на ува(ти) в українській мові в порівнянні з російською та
білоруською: Відіменникові утворення від слов’янських основ // Вісн. Львів. ун-ту.
Сер. філол. 1970. Вип. 7. С. 28-34.
Семантична характеристика дієслів на іти(<=ьти) у староукраїнській мові //
Питання історії укр. мови. К., 1970. С. 61-69.
Процес формування системи фонем у дитячій мові // Мовознавство. 1971. № 3.
С. 63-68.
Відповідь на питання “Якія тыпы беларуска ўкраінскіх ізалекс можна
вызначыць? Якія прынцыпы іх размежавання?” // Беларуска-ўкраінская ізалексы.
Мінск, 1971. С. 105-110.
Семантико-словотворча структура дієслів у бойківському говорі // Праці 12 Респ.
діалектологічної наради [Київ, 21-23 квіт. 1965 р.]. К., 1971. С. 243-251.
Суфіксальні структурні типи дієслівного словотвору в поезії І. Я. Франка //
Матеріали Респ. наук. конф., присв. 115-річчю з дня народження та 55-річчю з дня
смерті І. Я Франка: [Тези повідомл.]. Житомир, 1971. С. 69-71.
Взаємодія української літературної мови і територіальних діалектів у галузі
словотвору дієслів // Питання взаємодії української літературної мови і
територіальних діалектів: (Тези доп. та повідомл.). К., 1972. С. 73-75.
Дієслівні утворення на ити (рос. ить, білорус. -іць, ыць) у східнослов’янських
мовах // Укр. мовознавство. К., 1973. Вип. 1. С. 55-62.
Дієслова на і(ти), е(ть), е(ць) у східнослов’янських мовах // Вісн. Львів. ун-ту.
Сер. філол. 1973. Вип. 8. С. 18-27.
[Рецензія] // Укр. Мова і літ. в школі. 1975. № 7. С. 89-91. Рец. на кн.: Горпинич
В. О. Теоретичні питання відтопонімного словотвору східнослов’янських мов. К.,
1973. 165 с.
Сравнительно-типологическое изучение словообразовательной структуры
глаголов на ова-ти в белорусском, украинском, русском и польском языках //
Тыпалогія і ўзаемадзеянне славянскіх моў і літаратур: Тэзісы дакл. і паведамл.
2 расп. канф. Мінск, 1973. С. 93-95.
Дієслова на -іти (рос. -еть, білорус, -ець, -эць) у східнослов’янських мовах
(мотивовані прикметниковими основами) // Мовознавство. 1974. № 5. С. 60-65.
Спостереження над складеними топонімами Миколаївщини // Питаннями
ономастики Південної України: Доп. і повідомл. 5 республ. міжвуз. ономаст. конф.
(Миколаїв, трав. 1974 р.) К., 1974. С. 72-74.Теодозій Возний як педагог і науковець…
__________________________________________________________________________________
235
Українські відіменникові дієслова на ити в порівнянні з російськими та
білоруськими // Тези доп. та повідомл. міжвуз. наук. конф. з питань
східнослов’янського іменного словотвору (Запоріжжя, 24-26 верес. 1974 р.). К., 1974.
С. 40-42.
Відвигукові дієслова на іти (рос. еть, білорус, ець, эць) у східнослов’янських
мовах // Студії з мовознавства. К., 1975. С. 105-109.
История развития украинских глаголов иностранного происхож-дения в
сравнении с русскими и белорусскими // Актуальные проблемы исторической
лексикологии восточнославянских языков: Тез. докл. и сообщ. всесоюз. науч. конф.,
нояб. 1975 г. Днепропетровск, 1975. С. 104-105.
Словотвірна структура східнослов’янських відприкметникових дієслів у
порівнянні з верхньолужицькими і польськими // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. філол. 1975.
Вип. 9. С. 44-50.
Взаємозв’язок української і російської мов у сфері сучасної технічної лексики (на
матеріалі суфіксальних дієслів) // Науково-технічний прогрес і мова: Тези [доп.] респ.
наук. конф. Житомир, 1976. С. 34-35.
Словник мови художніх творів Івана Франка: (Пробний зошит) / Уклад.:
І. І. Ковалик, Т. М. Возний, С. С. Дідик та ін. // Укр. літературознавство. Львів, 1976.
Вип. 26: Іван Франко. С. 63-99.
Із змісту: Возний Т. М. Мовити. С. 82-86.
Структурно-семантичні групи дієслів у сучасній українській мові // Укр. мова і
літ. в школі. 1976. № 3. С. 27-34.
Українські дієслова на увати, утворені від слів іншомовного походження у
порівнянні з російськими та білоруськими // Укр. мовознавство. К., 1976. Вип. 4.
С. 32-36.
Взаємодія української літературної мови і територіальних діалектів у дієслівному
словотворі // Українська літературна мова в її взаємодії з територіальними
діалектами. К., 1977, С. 108-120.
Семантичний взаємозв’язок між твірними іменниками і похідними дієсловами на
-ити // Мовознавство. 1977. №3. С. 29-34.
Словотвірна структура відвигукових дієслів у бойківській говірці // 14 Респ.
діалектологічна нарада: Тези доп. К., 1977. С. 76-78.
Словотвірна структура відприкметникових дієслів у східнослов’янській,
верхньолужицькій і польській монах // Пробл. слов’янознавства. Львів, 1977. Вип. 15.
С. 79-84.
[Рецензія] // Укр. мова і літ. в школі. 1978. № 10. С. 93-94. Рец. на кн.:
Русанівський В. М. Дієслово рух, дія, образ. К.: Рад. школа, 1977 . 111 с.
Взаємодія української літературної мови та діалектів у галузі дієслівної лексики
(на матеріалі бойківських дієслів на атати, етати) // Проблеми дослідження
діалектної лексики і фразеології української мови // Тези доп. Ужгород, 1978. С. 141-
142.
Дієслова з суфіксом ирува (-ірува-) [рос. -ирова-, білорус -ірава- (-ырава-)] у
східнослов’янських мовах // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. філол. 1979. Вип. 11: Проблеми
типологічного дослідження східнослов’янських мов радянського періоду. С. 17-24.
Дослідження західно і південнослов’янських мов в Українській РСР // Укр.
слов’янознавство. 1979. №9. С. 19-29. (Співавт. Ковалик І. І.)
Мовознавство на кафедрі української мови Львівського університету (1939-
1979) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. філол. 1979. Вип. 11: Проблеми типологічногоІрина Ощипко
__________________________________________________________________________________
236
дослідження східнослов’янських мов радянського періоду. С. 5-11. (Співавт.:
Панько Т. І., Ощипко І. Й., Ключковський Б. Г.)
Семантико-словотвірна структура східно- і південнослов’янських дієслів
іншомовного походження // Пробл. слов’янознавства. Львів, 1979. Вип. 19. С. 83-89.
Значення російської мови для розвитку термінології української та білоруської
мов (на матеріалі суфіксальних дієслів) // Науково-технічний прогрес і проблеми
термінології: Тези доп. респ. конф. (Львів, трав. 1980 р.). К., 1980. С. 51-53.
Порівняльно-типологічна характеристика східнослов’янських і болгарських
дієслів, мотивованих словами іншомовного походження // Пробл. слов’янознавства.
Львів, 1980. Вип. 21. С. 115-123.
Регіональні традиції української та білоруської мов у галузі дієслівної лексики //
Рэгіянальныя традыцыі ва ўсходнеславянскіх мовах, літаратурах і фальклорах: Тэз.
дакл. 2 рэсп. навук. канф., 24-25 варас. 1980 г. Гомель, 1980. С. 112-113.
Порівняльно-типологічна структура східно і південнослов’янських дієслів на
-ствува (<-ствова-) // Пробл. слов’янознавства. 1981. Вип. 23. С. 71-78.
[Рецензія] // Укр. мова і літ. в школі. 1981. № 5. С. 78-79. Рец. на кн.: Культура
слова. К., 1980. Вип. 18.
Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні а російською та білоруською.
Львів: Вища шк. Вид-во при Львів. ун-ті, 1981. 187 с.
Сравнительно-типологическая характеристика словообразования глаголов в
современных восточнославянских и болгарском языках // Мосты социалистической
дружбы. Львів, 1981. С. 137-145.
Взаємозв’язок одного типу дієслівної лексики української мови з іншими
слов’янськими // Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і
неслов’янськими мовами: Тези доп. Ужгород, 1982. С. 6-7.
К вопросу о сравнительно-типлогическом изучении отадъективных глаголов в
восточнославянских языках // Вестн. Львов. ун-та. Сер. филол. 1982. Вып. 12:
Развитие современного русского языка в условиях сближения социалистических
наций. С. 30-35.
Параўнаннє ў паэме Якуба Коласа “Сымон-музыка” // Творчая спадчына Янкі
Купалы і Якуба Коласа і развіцце славянскіх моў і літаратур. Мінск, 1982. С. 11-13.
Семантико-словотвірна структура дієслів у художній прозі Івана Франка / Вісн.
Львів. ун-ту. Сер. філол. 1983. Вип. 13. С. 51-57.
Семантичні зв’язки між твірними іменниками і вигуковими основами та
похідними дієсловами на –ати, –кати у східнослов’янських мовах // Словотвірна
семантика східнослов’янських мов. К., 1983. С. 74-86.
Словотвірно-типологічна характеристика дієслів у бойківському говорі //
Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі: 15 Респ.
діалектологічна нарада: Тези доп. та повідомл. Житомир, 1983. С. 155-156.
Сравнительно-типологическая характеристика восточнославянских и болгарских
глаголов, мотивированных именными основами иноязычного происхождения //
Историко-филологические исследования. Велико-Тырново, 1983. С. 251-258.
Взаимосвязь интернационального и национального в словообразовательной
структуре общественно-политической терминологии // Соотношение
интернационального и национального в общественно-политической терминологии
восточнославянских языков. Львов,1984. С. 171-189.Теодозій Возний як педагог і науковець…
__________________________________________________________________________________
237
Семантична і граматична структура слова // Вестн. Львов. ун-та. Сер. филол.
1984. Вып. 14: Русский язык: вопросы типологии и функционального развития. С. 10-
15.
Типологія звертань у поетичних творах Ю.Федьковича // Юрій Федькович: Тези
доп. респ. наук. конф., присв. 150-річчю з дня народження видатного письменника-
демократа і громадського діяча Ю. Федьковича. Чернівці, 1984. С. 210-212.
Мовні особливості п’єси І. К. Тобілевича “Суєта” // І.К. Карпенко-Карий
драматург, актор, громадський діяч: Тези наук. конф., присв. 140-річчю від дня
народження письменника. Кіровоград, 1985. С. 155-156.
Некоторые особенности глагола как части речи // Вестн. Львов. ун-та. Сер.
филол. 1985. Вып. 16: Русский язык: вопросы типологии и функционального
развития в условиях билингвизма. С. 34-38.
О. О. Потебня і деякі питання психолінгвістики // Творча спадщина О.О. Потебні
й сучасні філологічні науки: До 150-річчя з дня народження О.О. Потебні: Тези. Респ.
наук. конф. Харків, 1985. С. 34-35.
Региональное функционирование деадъективных глаголов в восточнославянских
языках // Региональные особенности восточнославянских языков, литератур,
фольклора и методы их изучения: Тез. докл. и сообщ. 3 Респ. конф. Гомель, 1985.
Ч. 1. С. 33-34.
Деякі питання семантико-стилістичного аспекту структур слова в прозових
творах І. Я Франка // Іван Франко письменник, мислитель, борець за дружбу між
народами: Тези доп. Івано-Франківськ, 1986. С. 106-109.
Основа слова и ее структура в восточнославянских языках // Вестн. Львов. ун-та.
Сер. филол. Львов, І986. Вып. 17. С. 36 40.
Семантико-словообразовательная структура глаголов с аффиксами ота-, ета-,
ата- в восточнославянских языках. Тез. докл. 2 Респ. конф. Гродно, 1986. Ч. 2.
С. 276-279.
Структура глагола «Слова о полку Игореве» // Черниговская обл. науч.-метод.
конф., посвящ. 800-летию » Слова о полку Игореве «: Тез. докл. . Чернигов, 1986.
С. 171 172.
Структура слова драматичних творів Лесі Українки // Співець мужності і краси:
Тези. доп. наук.-практ. семінару, присв. 150-річчю з дня народження Лесі Українки.
Луцьк, 1986. С. 81-83.
До питання про генезис і функції афіксів // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. філол. 1987.
Вип. 18: Порівняльно-типологічне вивчення східнослов’янських мов. С. 73-77.
Деякі питання семантики дієслова як частини мови // Вестн. Львов. ун-та. Сер.
филол. 1988 Вып. 19: Развитие восточнославянских языков и общественные
процессы. С. 73-78.
Деякі питання структури слова прозових творів Б. Грінченка // Борис Грінченко:
Тези доп. респ. наук.-практ. конф., присв. 125-річчю від дня народження
українського письменника, вченого, громадського діяча, 1-3 груд. 1988р.
Ворошиловград, 1988. С. 105-106.
История развития украинских глаголов на ізува / изува в сравнении с русскими и
белорусскими // Актуальные проблемы историчекой лексикологии и лексикографии
восточнославянских языков: Тез. докл. 2 Всесоюз. конф. Днепропетровск, 1988. Ч. 1.
С. 103.
Мовностилістична характеристика означень у романі О. Гончара
“Прапороносці” // Літературний процес і творча індивідуальність письменника: (наІрина Ощипко
__________________________________________________________________________________
238
матеріалі творчості О. Гончара): Тези доп. обл. конф. Дніпропетровськ, 1988.
С. 136-138.
Термінологія образотворчого мистецтва української мови у “Словарі”
Б. Грінченка // Борис Грінченко: Тези доп. респ. иаук.-практ. конф., присв. 125-річчю
від дня народження українського письменника, вченого, громадського діяча, 1-3
груд. 1988р. Ворошиловград, 1988р. С. 120-121. (Співавт. Михайлишин Б. П.)
Деякі питання структури дієслівних форм у поезії Т. Г. Шевченка //
Т. Г. Шевченко і Поділля: Тези доп. наук.-практ. конф., присв. 175-річчю від дня
народж. Т. Г. Шевченка. Кам’янець-Подільський, 1989. Ч. 2. С. 75-77.
Іван Ковалик // Съпоставително езикознание. 1989. № 6. С. 95-96. (Співавт.:
Панько Т. І., Седимски Л.)
Історичні писемні пам’ятки як джерело вивчення історії культури народу // Мова
і духовність нації: Тези доп. регіон. наук.-практ. конф., 14-15 листоп. 1989р. Львів,
1989. С. 62-64.
Мова як елемент національної культури і одна з форм її вираження // Українська
національна культура і проблеми її розвитку: Тези доп. наук. конф. Львів, 1989.
С. 48-49.
Процес нормалізації розмовної мови населення Львівщини // 50 років
возз’єднання Західної України з Українською Радянською Соціалістичною
Республікою у складі Союзу РСР: Тези доп. та повідомл. респ. наук. конф.
Львів, 1989. Ч 2. С. 302-303.
[Рецензія] // Филол. науки. 1989. №2. С. 85-87. Рец. на кн.: Булахов М. Г.,
Жовтобрюх М. А. , Кодухов В. И. Восточнославянские языки. М.: Просвещение,
1987. (Співавт. Грицютенко І. Є.)
Сравнительно-типологическая структура восточно и южнославянских глаголов
на ствова-ти // Словообразование и номинатив-ная деривация в славянских языках:
Тез. докл. З Респ. конф. Гродно, 1989. Ч. 2. С. 131-132.
А. А. Шахматов как исследователь истории украинского языка // Изучение
теоретического наследия акад. А. А. Шахматова: (метод. рекомендации) Львов, 1989.
С. 32.
В. И. Борковский и белорусская филология // Изучение творческого наследия
акад. В. И. Борковского: Тез. докл. регион. науч. конф., 17 янв. 1990 г. Львов, 1990.
С. 63-64.
Деякі питання взаємоконтактності східнослов’янських мов в історичному
аспекті // Мова і культура нації: Тези доп. регіон. наук.-практ. конф., 9-10 жовт.
1990р. Львів, 1990. С. 27-29.
К вопросу о диалектическом характере структуры слова // Творческое наследие
В. И. Ленина и развитие восточнославянских языков: Тез. докл. респ. науч. конф.
Львов, 1990. С. 59-60.
Процес формування граматичних категорій і засобів їх вираження у дитячому
мовленні // Методичні читання, присв. 80-їй річниці від дня народження
М. М. Шкільника: Тези доп. та мовідомл., 17-18 трав. 1990. С. 72-74.
Словотвірно-типологічна характеристика префіксальних дієслів у бойківському
говорі // Проблеми української діалектології на сучасному етапі: Тези доп. та
повідомл. Житомир, 1990. С. 97-98.
Східнослов’янські дієслова іншомовного походження, не співвідносні з твірними
основами // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. філол. 1990. Вип. 21: Мова і сучасність. С. 41-45.Теодозій Возний як педагог і науковець…
__________________________________________________________________________________
239
Деякі питання психолінгвістики у працях О.О. Потебні // А.А. Потебня
исследователь славянских взаимосвязей: Тез. Всесоюз. науч. конф. (окт. 1991 г.).
Харьков, 1991. Ч. 2. С. 165-167.
Мовні засоби вираження відчуттів в оповіданнях Григора Тютюнника // Григор
Тютюнник: Тези доп. респ. наук.-практ. конф. Луганськ, 1991. С. 72-74.
Поняття кореня слова у лінгвістичній концепції І.І. Ковалика // Словотвірна та
семантична структура української лексики: Тези доп. метод. читань, присв. пам’яті
засновника дериватологічної школи на Україні проф. Ковалика. Львів, 1991. С. 26-28.
Порівняльно-типологічна характеристика східнослов’янських і болгарських
дієслів, мотивованих словами іншомовного походження // Вісн. Львів. ун-ту. Сер.
філол. 1991. Вип. 22: Мова і соціальне відродження. С. 74-78.
Семантико-словотвірна структура дієслова у художніх творах І.Франка // Іван
Франко і національне відродження: Тези респ. наук. конф. Львів, 1991. С. 153-155.
Історичні писемні пам’ятки як джерело вивчення історії культури народу //
Культура мови і культура в мові. К., 1991. С. 30-33.
До питання генезису зміни О на А в українській мові // Розвиток мовознавства в
Західній Україні у 20-30 роках ХХ ст.: Тез. доп. регіон. наук. конф., присв. пам’яті
Василя Сімовича, 28-29 січ. 1992р. Львів, 1992. С.35-36.
Етимологічно-семасіологічні дослідження проф. І. Огієнка // Іван Огієнко:
(Незабутні імена української науки): Тези доп. Всеукр. наук. конф., присв. 110-річчю
від дня народж. проф. Івана Огієнка (26-27 трав. 1992 р.). Львів, 1992. Ч. 1. С. 52-54.
Зіставно-типологічна характеристика східнослов’янських дієслів на –ствува //
Вісн. Львів. ун-ту. Сер. філол. Вип. 23: Мова та її функціонування. С. 20-24.
Словотвірна структура українського дієслова в зіставленні з російським та
білоруським: Автореф. дис. … д-ра філол. наук. К., 1992. 39 с.
TEODOZIJ VOZNYJ AS PEDAGOGUE AND SCHOLARLY
SOME STROKES TO PORTRAIT
Iryna Oshchypko
The Ivan Franko National University in L’viv.
The Department of the Ukrainian Language,
Universytets’ka Str., 1/343, 79602, L’viv, Ukraine,
phone: (80 322) 239 47 17
The article points at the work by the Ukrainian Language Department teacher, the chair
of the General Linguistics Department at the Lviv University. The subjects of researches by
the author of Lviv derivation school have been studied, viz.: the Ukrainian verbal suffix
formation as compared to the Russian and the Belarus ones, theoretical issues of the verb as
a part of speech, child’s language and speech formation, the issues of linguostylistics and
dialectology.
Key words: teacher, verb, suffix, word formation, the type of word formation, child’s
speech.Ірина Ощипко
__________________________________________________________________________________
240
ТЕОДОЗИЙ ВОЗНЫЙ КАК ПЕДАГОГ И УЧЕНЫЙ: ШТРИХИ К
ПОРТРЕТУ
Ирина Ощипко
Львовский национальный университет имени Ивана Франко,
кафедра украинского языка,
ул. Университетская, 1/234, 79602
Львов, Украина, тел.: (00380322) 96 47 17
В статье анализируется труд преподавателя кафедры украинского языка,
заведующего кафедрой общего языкознания Львовского университета.
Рассматриваются: тематика научных исследований автора Львовской
дериватологической школы: суффиксальное словообразование украинских глаголов в
сравнении с русским и белорусским, теоретические проблемы глагола как части
речи, формирования языка и речи ребенка, вопросы лингвостилистики и
диалектологии.
Ключевые слова: преподаватель, глагол, суффикс, словообразование,
словообразовательный тип, детская речь.
Стаття надійшла до редколегії 14.09.2008
Прийнята до друку 20.12.2008

Категорія: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.