ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ВЧИТЕЛЮ, З ЛЮБОВ’Ю — Алла ТАТАРЕНКО

кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології
Львівського національного університету імені Івана Франка,
літературний критик, перекладач
Про Володимира Андрійовича Моторного сказано і написано багато добрих слів.
Інколи вони складаються в рядки присвячених йому поезій, інколи звучать як лунка
проза, але завжди в них є тепло, радість, захоплення. Теплом дихають спогади про
спільні роки навчання і творчого зростання, які виходять з-під пера колег-видатних вче-
них; радістю від зустрічі на життєвому шляху – записи науковців, письменників, митців;
захопленням – слова колишніх студентів, вдячних учнів Професора.
На численній, “багатомовній” кафедрі слов’янської філології Львівського національ-
ного університету імені Івана Франка немає жодного викладача, працівника, аспіранта,
який би не вчився у Володимира Андрійовича. Зрештою, багато хто з нас вчиться у нього
й досі, незважаючи на давно заповнені й обміняні на дипломи залікові книжки. А вчитися
є чому: постійній праці над собою, інтелектуальній зацікавленості, вмінню цінувати пре-
красне, невтомній працелюбності, наполегливості, увазі до студентів. Високим взірцем для
молодших колег є творча енергія Володимира Андрійовича, результатом якої є не лише
його монографії, підручники, посібники, переклади, а й сотні, тисячі маленьких щоденних
справ, які є зовсім не буденними. Це літературні вечори і концерти, цікавість до яких ви-
несли його колишні студенти, любов до слов’янських культур, яку він плекає в майбутніх
славістах, м’яка, ненав’язлива, справжня інтелігентність, яку дедалі рідше зустрічаємо у
прагматичному світі.
Вплив особистості Володимира Андрійовича Моторного на формування кафедри
слов’янської філології є дуже вагомим. Разом з Костянтином Костянтиновичем Трофи-
мовичем він продовжив формування напрямків розвитку львівської славістики, і ці дві
непересічні особистості, блискучі інтелектуали можуть бути прикладом того, як різні за
темпераментом, манерою керівництва, дослідницькими пріоритетами вчені можуть спіль-
но створити Ідею Кафедри і втілити її в життя. Дружба цих видатних вчених зали-
шається для всіх нас прикладом світлих людських взаємин, збагачених плідною науко-
вою співпрацею. Завдяки їхнім спільним зусиллям кафедра слов’янської філології ЛНУ
імені Івана Франка стала осередком розвитку сорабістики: найбільшим у колишньому
Радянському Союзі, а тепер – одним із найзначніших у Центральній і Східній Європі.
Професор Моторний у сучасних непростих умовах підтримує традицію сорабістичних
досліджень і гідно розвиває її.
Збірник наукових праць на пошану професора В. Моторного теж є свідченням
впливу його непересічної особистості на інтелектуальний клімат української славіс-
тики. Зібрані у ньому розвідки знаних науковців і молодих вчених утворюють своє-
рідну мапу філологічної думки початку ХХІ століття. Широта проблематики, багатст-
во дослідницьких методів, палітра національних культур, які в ній представлені – все
це свідчить про нерозривний зв’язок професора В. Моторного з сучасною філологіч-
ною наукою, адже автори студій присвятили їх 80-річчю від дня народження львів-
ського славіста. Серед них – чимало учнів Володимира Андрійовича, які впевнено 10
крокують своїми шляхами в науці, і в їхніх розвідках своєрідно й неповторно пророс-
тають зерна думки, ентузіазму, любові до прекрасного їхнього вчителя.
Невипадково широким є коло досліджуваних проблем: Володимир Андрійович
Моторний – приклад вченого різноманітних наукових зацікавлень. У його бібліографії
знаходимо розвідки з царини богемістики і словакістики, сорабістики і полоністики,
болгаристики і сербістики. Невтомний популяризатор слов’янських літератур, професор
наблизив до українських читачів твори багатьох чеських і серболужицьких письменни-
ків – не тільки як дослідник їхньої творчості, а й як перекладач, організатор публікацій
їхніх творів, ініціатор і учасник літературних вечорів. Вміння захопити розповіддю про
літературу (добре відоме студентам Професора) робить його передмови найкращою ві-
зитною карткою творів митців слова.
Легкість, з якою Володимир Андрійович говорить і пише про складні проблеми лі-
тературознавства, приваблює і зачаровує. Ерудит і інтелектуал, він є справжнім Есте-
том, який любовно дістає із скарбниці своїх знань факти, деталі, ідеї і укладає з них чу-
дові мозаїки. Частина з них залишається в слові – у книжках, статтях, інтерв’ю. А інша
частина надійно зберігається у пам’яті тих, хто хоч раз мав задоволення бути слухачем
доповідей, лекцій, виступів Професора.
Особливо важливо зустріти таку людину в університетські роки, коли перед майбут-
німи філологами стоїть вибір одної з безлічі можливих стежок, яка веде до власного
наукового шляху. Серед аспірантів і пошукувачів Володимира Андрійовича – богемісти
і словакісти, полоністи і сорабісти, сербісти і кроатисти, літературознавці і лінгвісти.
Енциклопедична широта знань дає йому змогу керувати роботами з найрізноманітні-
шою проблематикою, а демократичність у ставленні до молодших колег диктує пова-
гу до їхнього вибору предмета наукових зацікавлень. Професор В. Моторний ніколи
не нав’язує своєї думки, лише дає поради; допомагає йти тим шляхом, який приваб-
лює неофіта від філології, адже енергія захоплення є могутнім двигуном, особливо у
поєднанні з методикою наукового дослідження. Володимир Андрійович уміє заціка-
вити, заохотити до дослідження, підтримати порадою, заразити любов’ю, яку він сам
відчуває до Слова.
“Авторитетний вчений, славіст широкого профілю, добре відомий у нашій країні і
за її межами, завідувач кафедри слов’янської філології, срібноголовий патріарх філоло-
гічного факультету”, “один із провідних викладачів Львівського державного університету,
популярний лектор, невтомний організатор науки” – так характеризують Володимира
Андрійовича Моторного автори статей до Бібліографічного покажчика його праць (1999),
видатні українські вчені професор Іван Оксентійович Денисюк і професор Марк Якович
Гольберг. До цих масштабних характеристик, які окреслюють постать визначного сла-
віста, додам лише особисте свідчення: Володимир Андрійович Моторний визначив мою
долю в науці, а таких, як я – чимало…
Дякуємо Вам за це, наш Професоре!

Категорія: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.