Загнітко А. П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс. Хрестоматія.

В.В. Сидоренко ОБСТАВИНИ ТА СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЇХ

загрузка...
Успішне оволодіння курсом синтаксису неможливе без глибокого знання 
головних і другорядних членів речення. Ураховуючи знання, одержані учнями під 
час початкового опрацювання основних відомостей із синтаксису й пунктуації в 4 
класі, вчитель повинен протягом трьох років допомагати школярам виробити сталі 
навички розбору речення за його членами. Тоді в 7 класі не буде потреби знову 
повертатися до вивчення членів речення. Це стосується і обставин, про які учні 
мають загальне поняття ще з 4 класу. 
Перед уроком, на якому розглядатимуться обставини, пропонуємо 
семикласникам повторити матеріал про прислівник як частину мови, його розряди та 
значення дієприслівників. На початку уроку фронтальним опитуванням перевіряємо 
виконання домашнього завдання. Учні також пригадують визначення обставин. 
Розповідаємо, що за значенням обставини поділяються на п'ять видів: обставини 
місій, часу, причини, мети та способу дії. 
Хоч програма для 4 класу й не вимагає вивчати поділ обставин на окремі види, 
але в процесі синтаксичного розбору варто звертати увагу дітей і на значення 
обставин (автори підручника для 4 класу на значеннєву сторону обставин чомусь не 
зважають і рекомендують знаходити ці другорядні члени лише за питаннями). 
Пропедевтичне ознайомлення учнів з видами обставин дасть змогу заощадити час на 
уроці для тренувальних вправ. 
Після запису теми на дошці і в зошитах семикласники виконують самостійну 
роботу: вивчають визначення обставин місця, часу і причини, записують у зошити по 
одному першому реченню з вправ 104, 107 і ПО (підручник для 7 класу 
А.П. Медушевського та М.К. Тищенка), знаходять в них обставини і визначають їх 
види та чим вони виражені. Під час перевірки виконання самостійної роботи 
вимагаємо від учнів, щоб вони не просто називали обставину, а спочатку знайшли 
головне слово, а від нього поставили питання до залежної обставини. Наприклад, у 
реченні Звідси було вже не так далеко до Карпат учні знаходять присудок - було 
315 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
далеко звідки? - звідси (обставина місця); було далеко куди? - до Карпат (обставина 
місця). 
На цю роботу витрачаємо не більше 7-8 хвилин. 
Для вивчення обставин мети та способу дії використовуємо таблицю 14 (автор -
Т.Є. Удод). Аналізуємо перші два речення і знаходимо обставини мети. 
Запитуємо в учнів, на які питання вони відповідають? До яких слів відносяться? 
Якими частинами мови виражені? Зауважуємо, що неозначена форма дієслова в ролі 
обставини мети найчастіше відноситься до дієслів, які означають рух (у першому 
реченні таблиці). Ось ще приклади: іду з якою метою? - вчитися, підійшов для чого? 
- спитати, розігнався нащо? - перестрибнути, приїхав для чого? - жити. Школярі 
визначають обставину мети і пояснюють, чим вона може виражатися. 
Після аналізу третього і п'ятого речень таблиці семикласники доходять 
висновку, що обставини способу дії називають спосіб дії і відповідають на питання 
як? яким способом? Вони можуть виражатися прислівниками, іменниками в 
непрямих відмінках, дієприслівниками та цілими словосполученнями. Відносяться 
майже завжди до дієслова. Окремі обставини способу дії, кількісно характеризуючи 
дію чи ознаку (тобто виражаючи міру або ступінь їх) і відповідаючи на питання 
скільки разів? у скільки разів? у якій мірі? як багато?, можуть відноситися не тільки 
до дієслова, а й до прикметника або прислівника. 
Ілюструємо цей різновид обставин способу дії четвертим реченням таблиці: 
Команду двічі не повторюють (О. Корнійчук). Тут дієслово-присудок пояснюється з 
кількісного боку обставиною двічі (не повторюють скільки разів? - двічі). 
У написаному на дошці та в зошитах реченні Стояли нестерпно жаркі дні 
(Ю. Збанацький) учні знаходять подібну обставину нестерпно та прикметник жаркі, 
якому вона підпорядкована. 
За зразком розглянутих речень семикласники складають свої, вводячи до них 
обставини для перевірки: надзвичайно, з ранку до вечора. Кращі речення учні 
записують на дошці та в зошитах, підкреслюють обставини і розбирають їх. 
Після цього учні складають речення за поданою вчителем схемою. Щоб 
полегшити виконання такої роботи, можна запропонувати їм орієнтовну тематику. 
Останній вид роботи - синтаксичний розбір речень за їх членами. 
1. Упоперек житнього лану розгонисто біжать до далекого селища високі 
стовпи (Ю. Мушкетик). 2. Дуби на горі шуміли тепер не стихаючи. 3. Всі кілька 
хвилин мовчали під враженням пісні (О. Донченко). 4. Вибравши зручну хвилину, я 
ступив у стремено (Ю. Збанацький). 5. Всмак погомонівши з дядьком, сторч головою 
лечу до хати (М. Стельмах), 6. Хлопці мовчки позлазили вниз, мовчки вийшли надвір 
(Є. Гуцало). 7. Легко й швидко ішла Меланін через колгоспне подвір'я. Скульптор з 
незвички ледве встигав за нею (О. Гончар). 
Стежимо, щоб учні дотримувалися всіх вимог синтаксичного розбору. 
Пояснюємо, що, розбираючи речення синтаксично, насамперед треба знайти підмет, 
потім ставити питання від нього до присудка. Разом з учнями аналізуємо групу 
підмета, потім - групу присудка. Визначаємо вид кожного члена речення, на яке 
питання він відповідає, до якого слова відноситься, яким зв'язком з ним пов'язується 
(узгодженням, керуванням, приляганням) і чим виражений. 
Члени речення підкреслюємо: підмет - однією прямою лінією, присудок - двома 
прямими, додаток - рисками, означення - хвилястою лінією, обставини - пунктиром. 
Такою схемою, яку застосовували ще під час вивчення видів підрядного зв'язку, 
доцільно користуватися й тепер, при синтаксичному розборі. Вона виразно показує 
смислові зв'язки між членами речення, дає змогу чітко визначити головне і залежне 
316 
Тема II. Синтаксис простого речення 
слово, поставити питання і назвати член речення. Обмежитися схемою тільки одного 
речення не можна, треба частіше практикувати такий розбір і в класі, і вдома. 
Звичайно, даючи подібні завдання, слід уникати ускладнених речень. 
Школярі також зустрічають у текстах обставини, виражені сполученням кількох 
слів, зокрема і дієприслівниковим зворотом (пішов коли? - вибравши зручну хвилину 
- обставина часу, виражена дієприслівниковим зворотом). Він розглядається як один 
поширений член речення. Семикласникам можна запропонувати визначити члени в 
середині звороту. Відправним при цьому завжди є член, виражений дієприслівником. 
Важче синтаксично розбирати речення зі стійкими, нерозкладними 
словосполученнями - фразеологізмами. Учні знають, що значення фразеологізмів не 
дорівнює сумі значень слів, з яких вони складаються, отже, робимо висновок, під час 
синтаксичного розбору їх не можна розкладати. Кожен фразеологізм являє собою 
один член речення. Наприклад, у п'ятому реченні наведеної вище вправи вираз сторч 
головою визначаємо як обставину способу дії. 
Аналізуючи речення, учні переконуються, що іноді важко правильно поставити 
питання до окремих членів речення. Так, у другому реченні до слів на горі можна 
поставити питання шуміли де? і шуміли на чому? У першому випадку буде обставина 
місця, а в другому - додаток. Обидва варіанти правильні, хоча в залежності від рівня 
підготовки учнів бажано все-таки знайти найточніший варіант (у згаданому реченні — 
перший). 
У процесі аналізу учні також помічають, що не можна при визначенні членів 
речення цілком покладатися на питання, необхідно глибоко вдумуватися в окремі 
відтінки смислових зв'язків між словами. 
Розглянутий матеріал семикласники добре запам'ятають, якщо вчитель у 
майбутньому звертатиметься до повторення його. А міцні знання членів речення і 
стійкі навички синтаксичного розбору стануть надійною основою засвоєння учнями 
всього курсу синтаксису. 
Опубл.: Українська мова і література в школі - 1977. -№10. — С 59 - 61.
загрузка...

.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.