ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЛІНГВОКРАЄЗНАВЧИЙ МАТЕРІАЛ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧОГО ПРОФІЛЮ — Надія Безгодова, Ірина Ніколаєнко

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Оборонна, 2
м. Луганськ, 91011, Україна
тел.: (0642) 53 83 73
У статті висвітлюється практичний аспект формування професійного мовлення майбутніх
учителів природничого профілю на лінгвокраєзнавчому матеріалі
Ключові слова: лінгвокраєзнавство, професійне мовлення, природничий профіль,
практичний аспект
Головне завдання вищої школи – виховання майбутнього вчителя, який поряд з
турботою про збереження природних багатств і примноження цінностей духовної культури
постійно дбатиме про екологію мовного середовища. Мова підказує, з яких предметів і
явищ складається довкілля, допомагає пізнати минуле й зрозуміти сучасне свого народу.
Вона є провідником культури: може слугувати засобом вивчення інших культур і бути
знаряддям пропаганди власної.
Вивчення рідного краю – своєї “малої Батьківщини” – є важливим чинником
професійної підготовки майбутніх учителів природничого профілю. Ще К. Ушинський
писав, що вчитель, вихователь не знайде багатшого матеріалу, різнобічного, доступного
для розвитку мислення й мовлення, як матеріал навколишньої природи [1, с. 37]. Без
ґрунтовної обізнаності з першосвітом – “малою Батьківщиною” – не можна зрозуміти й
полюбити “великий” світ. Тому лінгвокраєзнавчий матеріал створює благодатну основу
для формування мовної особистості.
Концепція майбутнього вчителя формується в процесі професійної підготовки й
спеціалізації в тій галузі знань – основ тієї науки, яку йому належить викладати.
Питанням лінгвокраєзнавства приділяється велика увага на заняттях з географії, але не
менш важлива роль належить іншим предметам (біологія, історія, література, мова тощо).
Там, де краєзнавчою роботою планомірно й цілеспрямовано займаються викладачі всіх
спеціальностей, вона стає дійовим засобом реалізації комплексного підходу до виховання,
сприяє всебічному й гармонійному розвитку молоді, дозволяє активно формувати
професійне мовлення майбутніх учителів природничого профілю, розширює, збагачує
знання новим змістом і формою.
Чітке уявлення викладача української мови про особливість майбутньої діяльності
студентів спонукає його подавати наукові знання не тільки з позиції загальної
енциклопедичності, а й з урахуванням того, що знадобиться вчителю природничого
профілю, тобто надавати методичні поради. Лінгвокраєзнавчий матеріал як засіб формування професійного мовлення…
______________________________________________________________________________________
171
Мета роботи – створити систему завдань з української мови (за професійним
спрямуванням), пов’язану з використанням лінгвокраєзнавчого матеріалу.
Взаємне збагачення знаннями й досвідом краєзнавчої роботи полягає в активному
обміні думками, ідеями в процесі бесід, конференцій, презентацій, заочних екскурсій,
краєзнавчих подорожей по рідних місцях, диспутів, усних журналів тощо. Рідний край є
відбиттям “великого світу” у відносній мікромоделі. У ньому є своя історія й праісторія [2,
с. 25].
Так, цікавим для вчителів-географів є частково-дослідницький метод, який передбачає
глибоке вивчення певного об’єкта чи теми краєзнавчого напрямку, а саме: дослідження
історичної ономастики, мікротопоніміки, адже топонімія – це явище мовне, яке
знаходиться в постійному русі, дуже тісно пов’язане з географією.
Студентам пропонують такі завдання:
прокоментуйте вислів О. Ферсмана “…зрозуміти свій край можна тільки знаючи
його історію, знаючи ті складні процеси, які, починаючи з першої твердої земної
кори, так багато разів перетворювали її поверхню й на фоні яких поступово
розвивалося життя”;
дослідіть походження топонімічних назв населеного пункту, у якому ви
проживаєте (“Штрихи до історії міста/села/селища”);
подайте історичну довідку назв “Слобожанщина”, “Дике поле”, “Кам’яний Брід”,
“Гостра Могила”, “Сіверськодонецьк” тощо;
підготуйте доповідь або повідомлення “Відомі вчені-природознавці”, “Пам’ятки
культури й архітектури рідного краю”, “Гідроніми Луганщини (мотиви
називання)”, “Мапа Луганщини в легендах і переказах” тощо;
культурно-історичні джерела композитних топонімів Луганщини (наприклад:
Слов’яносербськ, Трьохізбенка, Олександропілля, Червонопопівка, Підкучанськ
та ін.);
народнорозмовні варіанти ойконімів Луганської області (наприклад: Валуйське
Станично-Луганський район – Валуївка, Погорєловка; Красноріченське
Кремінський район – Кабаннє; Новомикільське Міловський район – Безбожнівка,
Божівка, Новонікольське).
Робота з довідниками, енциклопедіями, словниками, фаховими підручниками
допомагає одержати достовірну, точну інформацію, а записи “живого” мовлення
мешканців населених пунктів під час інтерв’ювання та краєзнавчих експедицій дозволяє
установити народну географічну термінологію, що побутує в містах і селах Луганщини.
Творчий підхід у підготовці до заняття вимагає ретельного добору завдань, які б
навчали аргументовано доводити власну точку зору, грамотно, змістовно викладати думки
в усній і писемній формі, збагачувати словниковий запас, удосконалювати професійне
мовлення, емоційно виливає на слухача. Так, наприклад, під час опрацювання теми
студентам пропонують такі завдання:
1) підготуйте усну розповідь про природно-заповідну установу Вашого краю,
використовуючи такі ключові слова й словосполучення: природний заповідник, заказник,
заповідні урочища, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва (за
вибором);
2) здійсніть заочну екскурсію до заповідника “Стрілецький степ” за таким планом:
1. Стрілецький степ – заповідник державного значення.
2. Особливості географічного розташування заповідника.
3. Клімат заповідної території;Надія Безгодова, Ірина Ніколаєнко
______________________________________________________________________________
172
3) за поданими завданнями складіть кросворд так, щоб по вертикалі утворилася
власна назва (цифра в дужках означає черговість букви у відгаданому слові, яка буде
відповідати ключовому слову).
1. Районний центр, у якому одна частина вулиці відходить до Росії, а друга –
до України
(3)
(МіЛове).
2. Залізничний вокзал м. Алчевська
(4)
(КомУнарськ).
3. Місто на річці Ольховка, назване на честь російського геолога – спеціаліста
в галузі розробки вугільних родовищ
(5)
(ЛутуГіне).
4. Селище в Антрацитівському районі, яке має назву жіночого імені
(4)
(ТамАра).
5. Сучасна назва м. Ворошиловград
(5)
(ЛугаНськ).
6. У назві якого міста виражається відчуття найвищого задоволення життям
(1)
(Щастя).
7. Село в Троїцькому районі, у яке “провалюється транспорт”
(3)
(ЯмИ).
8. Це місто – однойменна назва одного з найкращих сортів кам’яного
вугілля
(2)
(АНтрацит).
9. Місто, пов’язане з діяльністю підпільної організації “Молода гвардія”
(3)
(КрАснодон).
(ЛУГАНЩИНА)
Студенти спеціальності “Біологія”, вивчаючи фахові дисципліни, безпосередньо
знайомляться з життям рослин і тварин, з різноманітністю біогеоценозів рідного краю, а на
заняттях з мови вдосконалюють набуті знання, розширюють теоретичний кругозір,
виробляють навички дослідницької роботи, готуються до педагогічної практики й роботи в
освітніх закладах різного типу, наприклад:
1) знайдіть у тексті слова іншомовного походження. Замініть їх, де можливо,
українськими відповідниками. Підготуйте письмове повідомлення “Рослини Луганщини,
занесені до Червоної книги”.
Флора Луганщини включає близько 2 тисяч рослин, серед них багато реліктових або
ендемічних. Склад їх постійно скорочується. Однією з причин цього є непомірний вплив
людини на природні екосистеми в процесі господарської діяльності, який набув таких
масштабів, які не можуть не викликати занепокоєння в суспільстві. На сьогодні
фактично знищено як природну зональну систему – степи, замість яких панують
техногенні ландшафти, катастрофічно зменшуються площі природних лісів… (З книги);
2) ознайомтеся з Екологічним атласом Луганської області (укладачі Ю. Кононов,
Є. Макаровський, А. Савченко, Т. Слоньова. Луганськ, 2004. 167 с.), підготуйте
повідомлення “Фауна Луганщини”;
3) використовуючи словники й довідники, доберіть до спеціальних назв лікарських
рослин народні назви, наприклад: барвінок – могильник, хрещатий барвінок.
Волошка синя, звіробій звичайний, суниці лісові, сокирки польові, льонок звичайний,
чебрець тощо.
Світ живої й неживої природи не є протиставленням людині, а існує в гармонійній
єдності з нею. Особливо переконують у цьому студентські твори-роздуми, твори-
замальовки, есе, поетичні доробки.
У разі прикладу можна навести уривок з вірша студентки спеціальності “Географія”
Анастасії Жилік:
Там, де волошок лагідні барвінки,
Шахтарські маячать будинки,
Там зорі тьмяні, золотіЛінгвокраєзнавчий матеріал як засіб формування професійного мовлення…
______________________________________________________________________________________
173
Проміння гублять у воді.
Там степ, дороги і ковил,
Там на шляху сріблястий пил,
Там спів чарівний солов’я –
Луганщина, любов моя!
Зважаючи на те, що контингент факультету природничих наук становлять студенти не
лише Луганської області, то доречною буде екскурсія до краєзнавчого музею з подальшим
обговоренням на занятті. Експонати музею перенесуть нас у далеке минуле Луганщини,
ознайомлять із сучасним рідного краю, з рослинним і тваринним світом.
Отже, важливу роль у формуванні мовної особистості вчителя природничого профілю
відіграє лінгвокраєзнавство, яке дає можливість об’єднати лінгвістичну теорію з
майбутньою практичною діяльністю.
_____________________________________________________
1. Жадан В. І. Як вивчати свій край / В. І. Жадан, Б. В. Пічугін, Ю. І. Федченко. К. :
Рад. шк., 1981.
2. Голобородько Я. Методичні засади вивчення культурософії рідного краю /
Я. Голобородько // Зб. наук. пр. : Педагогічні науки. Вип. ХІХ. Херсон, 2001. С. 24-28.
LINGVOREGIONAL ETHNOGRAPHICAL MATERIAL AS MEANS OF FORMING
OF PROFESSIONAL SPEECH OF FUTURE TEACHERS WITH NATURALISTIC
PROFILE
Nadiya Bezgodova, Іryna Nickolayеnko
Lugansk Taras Shevchenko National Universiti,
Oboronna Street 2, Lugansk, 910911, Ukraine,
phone: (0642) 53 – 83 – 73
The practical aspect of forming of professional speech of future teachers with naturalistic
profile on the basic of lingvoregional ethnographical material is considered in the article.
Key words: lingvoregional ethnography, professional speech, naturalistic profile, practical
aspect.
ЛИНГВОКРАЕВЕДЧЕСКИЙ МАТЕРИАЛ КАК СПОСОБ ФОРМИРОВАНИЯ
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ РЕЧИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ЕСТЕСТВЕННОГО
ПРОФИЛЯ
Надежда Безгодова, Ирина Николаенко
Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко,
ул. Оборонная, 2, м. Луганск, 91011, Украина,
тел.: (0642) 53 83 73
В статье освещается практический аспект формирования профессиональной речи
будущих учителей естественного профиля на лингвокраеведческом материале
Ключевые слова: лингвокраеведение, профессиональная речь, естественный профиль,
практический аспект.
Стаття надійшла до редколегії 1.12. 2009
Прийнята до друку 20. 01. 2010

Категорія: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.