ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

УКРАЇНСЬКІ ОЙКОНІМИ НА -ИЦЯ – ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ АНТРОПОНІМІЇ — Наталія Михайличенко

Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра української мови,
вул. Університетська, 1/234, 79062, Львів, Україна,
тел.: (0322) 239 47 17
Стаття присвячена аналізу українських ойконімів на -иця, в основах яких
засвідчено власні особові назви. Акцентовано увагу на те, що ойконімікон є важливим
джерелом вивчення антропонімів, особливо таких, що не засвідчені іншими
пам’ятками культури.
Ключові слова: ойконім, антропонім, формант -иця.
Ойконімія України є одним із важливих джерел вивчення та виявлення антропонімів.
До архаїчної ойконімії належать перш за все посесивні назви, що мають безпосередній
зв’язок із власними іменуваннями людей. Тому важливим є вичленувати антропоніми з
цього пласту онімів. Саме з ойконімів можемо виокремити ті власні назви, що не засвідчені
ніякими іншими пам’ятками культури [5, с. 174]. “Твірні основи географічних назв мають
тісні зв’язки з давніми слов’янськими композитними іменами, що збереглися в ойконімії у
різних формах, а також широко представлені відапелятивні назви” [6, с. 253].
Ойконіми, сформовані на давніх слов’янських землях, є не лише важливим джерелом
історії розвитку мови. Вони відкривають шляхи до людини через її ім’я, розкривають
способи її ідентифікації в різні часові періоди [3, с. 71].
Багатий антропонімікон засвідчений у низці назв населених пунктів на -иця. В
антропонімії суфікс -иця нерідко має експресивне значення у прізвищах, утворених від
особових імен: Іваниця, Петриця. Позитивне чи негативне емоційне значення залежить від
кореня основи: Добриця, Тупиця [7, с. 134]. І. Сухомлин зазначив, що здрібніло-пестливий
суфікс -иця має свої відповідники в усіх слов’янських мовах: пол. Moszkowice, болг.
Браница тощо [8, с. 122]. Найтонші ознаки метафоричності, іронії, здрібнілості зникають
тоді, коли прізвисько стає загальновизнаним. Я. Пура переконує, що в антропонімах -иця є
виразником зменшення, пестливості, негативного емоційного забарвлення: Іваниця, Тупиця,
Романиця.
Сербохорватські антропоніми зі суфіксом -иця наявні в пам’ятках ХІІ–XV століть. Цей
суфікс приєднується безпосередньо до кореневих основ, розширення його іншими
морфемами не спостерігається, що пояснюється значною стійкістю. Гіпокористики на
зразок Марица, Станица виникли від гіпокористик Мара, Стана, що в свою чергу
походять від імен Марія, Станія, тобто антропоніми характеризуються вторинною
гіпокористичністю [2, с. 52].
В. Любась, який дослідив південнослов’янські ойконіми на -иця, зауважив, що в
топонімах такого типу первісно проявилася субстантивна функція цього суфікса.
Дослідник подає такі паралельні назви, виявлені в історичних джерелах: ČešenjiskiУкраїнські ойконіми на -иця – джерело вивчення антропонімії
_______________________________________________________________________________________
465
potok//Češenjica, Mačkin Kot//Mačkovica, Adamska Vas//Adamica [9, с. 117]. Тобто
найменування на -иця цього типу виникали шляхом субстантивації та “ущільнення” назви.
За переконанням Д. Бучка, який розглянув українські ойконіми на -иця на сучасному
зрізі, назви на -иця, в основах яких засвідчено антропоніми, на відміну від сингулярних
відантропонімних назв на *-jь, -ів, -ин, -івка, виражали не лише приналежність, а й
релятивність. Тобто поселення на зразок Василиця, Дуньковиця названі так тому, що вказані
в їхніх основах особи могли бути не лише власниками, а й першопоселенцями цих
поселень [1, с. 22].
Уважаємо, що відантропонімні ойконіми на -иця належать до категорії вторинних назв.
Такі найменування виникали за посередністю посесивних топонімів. Це могли бути назви
первісних кутків, лугів, лісів тощо або посесивна форма назви цього ж населеного пункту.
Припускаємо, що ойконім Дешковиця утворився від первісної назви Дешків (ове) (куток,
хутір, село). Наведемо такий приклад. В основі ойконіма Івашковиця (1946, Іршавська
округа Зк., Укр. АТП, 684) онім *Івашків (-ове) хутір, село, пор. суч. Івашків
(Чечельницький р-н Вн., Укр. АТП, 41). Таким чином, суфікс -иця у цьому випадку
виконав субстантивну функцію.
Зважаючи на походження антропонімів, засвідчених в основах відособових ойконімів
на -иця, виділяємо:
1.Ойконіми, мотивовані слов’янськими особовими іменами. До цієї групи належать:
а) ойконіми, утворені від слов’янських відапелятивних особових імен. Ойконімія
України на -иця є величезним джерелом відапелятивних антропонімів. Багато із них
відображено в українських лексикографічних працях. Проте деякі антропоніми, засвідчені
в основах ойконімів на -иця, відновлюємо за допомогою пам’яток.
Бардиця – (Bardycza, 1607, Київське в-во, Źdz XXI, 98). Від ПН Барда, Бардица (Туп.,
40), пор. ПН Барда (Ред. І, 33); Бард (Чуч., 49).
Бешотиця – (Bezsoticza, 1621, Брацлавське в-во, Źdz ХХІ, 612). Від ПН Бешота (Ред. І,
59); (Чуч., 61).
Богаревиця – (1946, Іршавська округа Зк., Укр. АТП, 684). Від ННП *Богарів < ПН
Боґар (Чуч., 75).
Боленковиця – (Boleńkowica, 1890, ст-тво Турка, Жукотин, SORG, 623). Від ННП
*Боленків < ПН Боленко, пор. ПН Болинко, Болин (Чуч., 80).
Ботошениця (Ботошинці) – (зникле поселення, ХV–XVIII ст., Карп. Гір., 16).
Множинна форма ойконіма вказує на те, що це відантропонімне утворення від ОН
*Ботош(а).
Букатиця – (1946, Висоцький р-н Рв., Укр. АТП, 440). За нашим переконанням, від
ОН Букатъ (Туп., 68); ПН Буката (Ред. І, 109); (Чуч., 95).
Варшиця – (тепер околиця Калинівки, 1969, Калинівський р-н Вн., ІМС Вн., 271). На
наш погляд, від ОН Варх, пор. ОН Варшукъ (Туп., 81); ПН Варшик < ОН Варх (<
Варфоломій) (Чуч., 109).
Гандеровиця – (1946, Мукачівська округа Зк., Укр. АТП, 685). Від ННП *Гандерів <
ОН Гандера, ПН Гандера, Гандеровець (Чуч., 136).
Горнатиця – (1946, Висоцький р-н Рв., Укр. АТП, 440). Від ПН *Горнат, пор. ОН
Горникъ, Горностай (Туп., 115).
Дешковиця – (1946, Іршавська округа Зк., Укр. АТП, 684). Від ННП *Дешків < ОН
Дешко, пор. ПН Дешко (Ред. І, 298); ОН Дешевъ (Туп., 128).
Доманиця – (1946, Ратнівський р-н Вл., Укр. АТП, 70). Від ОН Доман, Doman (Skul.,
159); (Доманъ(ь), Демчук, 90); ПН Доманич (Чуч., 204). Наталія Михайличенко
_________________________________________________________________________________
466
Дунковиця – (1946, Іршавська округа Зк., Укр. АТП, 684). Погоджуємось із думкою
М. Худаша, що ойконім утворений від ННП *Дунків, що, в свою чергу, мотивується
антропонімом Дунко (Худ. 2004, 113); пор. ПН Дуньо (Ред. І, 344); ПН Дунко (Чуч., 216).
Івониця – (Хмільницький р-н Вн., ІМС Вн., 668). Від ОН Івон(а).
Кобаловиця – (1946, Іршавська округа Зк., Укр. АТП, 684). Від ННП *Кобалів < ОН
Кобаль, пор. ОН Кобель (Туп., 183); ПН Кобаль (Чуч., 270).
Крупиця – (1946, Бериславський р-н Хрс., Укр. АТП, 621). Це відантропонімна назва
від ОН Крупа (Туп., 211); (Krupa, Skul., 188).
Кузубатиця – (1946, Поморянський р-н Лв., Укр. АТП, 343). За нашим переконанням,
від ПН *Кузубат < ОН Козуб, ПН Кузуб (Ред. І, 553); Козуб (Чуч., 276).
Куштановиця – (1946, Мукачівська округа Зк., Укр. АТП, 686). Від ННП *Куштанів
(-ова, -ове) < ОН Куштан, пор. ПН Куштан (Ред. І, 572); (Чуч., 321).
Літвиця – (1946, Дубровицький р-н Рв., Укр. АТП, 446). Від ПН *Літва.
Малкавиця – (Malkawicza, 1548, ст-тво Стрий, Городок, AGZ X, 52). Від ПН
*Малкава < ОН Малко, ОН Malъko (Skul., 192); Малко (Демчук, 77), Малко (Туп., 241); ПН
Малка(о), Малков (Ред. І, 645); (Мал(ь)ко, Чуч., 359).
Маморниця – (1946, Чернівецький р-н Чрв., Укр. АТП, 646). Уживалося як
Маморинці. На думку Ю. Карпенка і М. Худаша, виводити від гідроніма Маморниця (суч.
Кордун) неправильно. Погоджуємось із переконанням дослідників, що ойконім утворений
від ОН Мамура < mamur “міцний” (Карп. Центр, 44–45); (Худ. 2004, 225).
Медениця – (1946, Меденицький р-н Др., Укр. АТП, 141). Підтримуємо думку М.
Худаша про відантропонімне походження назви поселення від ОН Медина (Худ. 2004,
228).
Модриця – (Modrzycza, 1504, Свадне, MRPS III, 88). Від ПН Модьор (Чуч., 394).
Некиселиця – (въ Некиселици, 1779–1781, Глухівський п-т, ОНСН, 468). Уважаємо,
що ойконім мотивований антропонімом *Некиселиця, пор. ПН Киселиця (Чуч., 262).
Немиця – (Niemica, 1890, ст-тво Рава-Руська, SORG, 428). Від ОН Нема, Nemyj (Skul.,
200); ОН Нема (Демчук, 114) < Niemir(Malec, 100);
Носовиця – (1946, Вербський р-н Рв., Укр. АТП, 438). Від ННП *Носів < ПН Ніс. Від
ОН Ніс, Носа, пор. ОН Nos, Nosoviči (Skul., 203); ПН Носов, Носовець (Ред. ІІ, 747); ПН
Носа (Чуч., 411).
Погиблиця – (1946, Перемишлянський р-н Лв., Укр. АТП, 341). За В. Котович, від
гідроніма Погиблиця [4, с. 113]. Оскільки не виявлено зазначеного гідроніма у цій
місцевості, вважаємо, що це відантропонімне утворення від ОН Погибло (Туп., 308).
Потуриця – (Поториця, 1946, Сокальський р-н Лв., Укр. АТП, 347). В. Любась
виводить назву від ОН *Потур(а) [9: 83].
Радковиця (раніше – Раківці) – (Городоцький р-н Хм., ІМС Хм., 213). Від ННП
*Радків(-ова,-ове) < ПН Радко(а) (Демчук, 24, 79); (Radko, Skul., 210); (Туп., 332).
Сердиця – (1946, Щирецький р-н Лв., Укр. АТП, 349). Від ОН *Сердиця.
Черковатиця – (Черуковатиця, 1947, Стоянівський хутір, ІМС Лв., 631). Від ПН
*Черковата. На думку М. Худаша, від сzeru koło Watycza; Ватич < ОН Ватъ < Вадъ <
Вадимиръ або ОН Черковата (Худ. 2004, 378–379).
Шеметиця – (1946, Лугинський р-н Жт., Укр. АТП, 176). Від ОН Шеметъ (Туп., 440);
ПН Шемет(а) (Ред. ІІ, 1196); Шемет (Чуч., 622).
Яструбиця:
(Jastrzębica, 1890, ст-тво Сокаль, SORG, 543).
(1946, Дубнівський р-н Рв., Укр. АТП, 445). Від ОН Ястребъ (Туп., 459); ПН
Яструб (Ред. ІІ, 1258). Українські ойконіми на -иця – джерело вивчення антропонімії
_______________________________________________________________________________________
467
До ойконімів, в основах яких фігурують антропоніми, зараховуємо також такі
найменування: Бруховиця, Вохниця (Кв.), Гировиця (Тр.), Драниця (Чрв.), Зембиця (суч.
Міжгірне) (Рв.), Качиця (Галичина), Коржениця (Лв.), Крукениця (Лв.), Крупениця,
Кукавиця (суч. Кукавка) (Вн.), Куравиця (Вл.), Курчиця (Жт.), Лецовиця (Зк.), Ошустовиця
(Лв.), Паповиця (Тр.), Ромочевиця (Зк.), Совиця (Чрв.) і інші.
б) назви поселень на -иця, утворені від імен-композит:
Браниця – (1857, Козелецький р-н Чернігівської губернії, Сел. РУ 1850–1861, 371). Від
ОН Бран < ОН Бранимир. Пор. ОН Бранецъ (Демчук, 67; Туп., 120).
Домниця:
(1946, Котовський р-н Од., Укр. АТП, 380).
(Менський р-н Чрг., ІМС Чрг., 420). Від ОН Домна, пор. ПН Домнич (Чуч.,
205); Домославъ (Туп., 132).
Полеславиця – (1946, Олександрійський р-н Рв., Укр. АТП, 455). Від ОН *Полеслав.
Любиця – (Lubicza, XVI ст., Белзьке ст-тво, Ж. ІІІ, 178). Від ОН Lubogost, Lubomir
(Malec, 93).
Сениця – (Siennicza, 1506, Холм, Львів, MRPS III, 183). Від ОН Senefont, Senifont
(Skul., 217).
Хотовиця – (1946, Почаївський р-н Тр., Укр. АТП, 578). Від ОН Chot (Skulina, 154),
Chotibor, -bud, -slav (Malec, 75); Хота (Демчук, 84), Хотъ (Туп., 417).
2. Назви поселень на -иця, мотивовані неслов’янськими особовими іменами.
Неслов’янські особові назви, що фігурують в основах назв на -иця, походять з грецької та
латинської мов.
Василиця – (1946, Черкаський р-н Кв., Укр. АТП, 294). В основі ойконіма антропонім
Василь, гр. ім. Basileios (Трійняк, 60).
Ганьковиця – (1648, Свалявський р-н Зк., ІМС Зк., 564). Від розм. імені Ганька.
Дорошиця – (1858, Овруцький п-т Волинської губ., Сел. РУ 1850–1861, 376). В основі
ойконіма ім’я Дорош, Дорофій (Трійняк, 112).
Іваниця – (1946, Недригайлівський р-н См., Укр. АТП, 534). В основі онім Іван.
Климовиця – (1946, Іршавська округа Зк., Укр. АТП, 684). Від ННП *Климів(-ова, —
ове). В основі ойконіма ім’я Клим, гр. Klēmentos(Трійняк, 177).
Олесниця – (1431, Львівська земля, КПД (ЦДІА), 68). Від ОН Олесь – розм. до
Олександр < гр. Alexandros (Трійняк, 261).
Павлиця – (Pawlica, 1602, Вінниччина, Крикун І, 640). З ХVII століття не існує. Від
ОН Павло < ст.-сл. Павелъ < гр. Paulos (Трійняк, 278).
Уланиця:
(суч. Оляниця) (1946, Тростянецький р-н Вн., Укр. АТП, 36).
(Olianica, 1578, Руське в-во, Буський п-т, Щуровичі, Źdz XVIII/1, 235).
(1946, Ратнівський р-н Вл., Укр. АТП, 70). Від жіночого особового імені Уляна
(Оляна) – жін. до Улян (Трійняк, 368), пор. ОН Уланъ (Туп., 407).
Отже, проаналізований матеріал засвідчив, що більшість ойконімів на -иця, в основах
яких виявлено антропоніми, мотивовані слов’янськими відапелятивними іменами
(Бешотиця, Дунковиця, Шеметиця). Суперечливим є питання про походження таких
найменувань як Соколиця, Совиця, Яструбиця. Їх можна кваліфікувати як: 1)
відантропонімні назви слов’янського походження (Соколиця < ПН Сокіл; 2) ойконіми
відапелятивного походження, що могли виникнути семантичним способом від назв самок
відповідних тварин (Яструбиця < яструбиця “самка яструба”). В основах 7 ойконімів
фігурують імена-композити і відкомпозитні оніми (Браниця, Хотовиця) та в основах 10 –
особові імена неслов’янського походження (Іваниця, Уляниця).Наталія Михайличенко
_________________________________________________________________________________
468
З’ясовано, що відантропонімні ойконіми на -иця належать до назв вторинного рівня
деривації. Вони утворювалися не безпосередньо від певної власної особової назви, а за
посередністю прикметникової форми топоніма, причому або сусіднього, або ж від
прикметникового варіанта назви цього ж поселення. Тобто українські ойконіми на -иця, в
основах яких виявлено антропоніми, виникали шляхом універбації – “ущільнення” назви.
Так, поселення Сердиця (Львівська область) первісно мало паралельну назву Воля
Сердицька. Шляхом стягнення складеної назви у просту і утворилося нове найменування.
Очевидно, таким шляхом виникали і інші назви цього типу.
За допомогою виявленого ойконімікону на -иця вдалося вичленувати антропоніми, не
засвідчені іншими пам’ятками культури, зокрема, це такі найменування як *Ботоша,
*Горнат, *Кузубат, *Літва, *Мамура.
______________________________________________
1. Бучко Д.Г. До питання про виникнення, розвиток і поширення українських
ойконімів на -иця // Дослідження з ономастики. Збірник наукових праць. К,: Пульсари 2008.
С. 17–35.
2. Железняк И.М. Очерк сербохорватського антропонимического словообразования.
Суффиксальная система сербохорватской антропонимии ХІІ–XV вв. К.: Наукова думка,
1969.
3. Карпенко О. Ойконіми Житомирщини – джерело вивчення антропонімії // Студії з
ономастики та етимології-2009. К., 2008. С. 71–79.
4. Котович В. Ойконімія Опілля. Івано-Франківськ, 2007.
5. Купчинська З.О. Ожидів, Оглядів… і подібні // Вісник Львівського
університету. Серія філологічна. Вип. 34. Ч. ІІ. С. 174–179.
6. Купчинська З.О. Компонент за- в архаїчній ойконімії України // Studia
slovakistica. 10. Ономастика. Топоніміка. Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші, 2009.
С. 252–262.
7. Пура Я.О. Походження назв населених пунктів Ровенщини. Львів: Світ, 1990.
8. Сухомлин І.Д. Походження та творення українських чоловічих прізвищ на -а, -я //
Ономастика. Серія “Питання мовознавства”. К., 1966. С. 117–126.
9. Lubaś Władysław. Dzierżawcze nazwy geograficzne z sufiksem -ica w językach
południosłowiańskich // Onomastica. Pismo poświęcone nazewnictwu geograficznemu I
osobowemu. Rocznik XV. z. 1–2. Wrocław–Warszawa–Krakόw, 1970. S. 71–125.
Джерела та їх скорочення:
Демчук – Демчук М.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців
ХІV–XVІІ ст. К., 1988.
Ж. – Жерела до історії України-Руси. Львів, 1895–1900. Т. 1–3; Львів, 1903. Т. 7.
ЗРКлУ – Зародження робітничого класу на Україні. Середина ХVІІІ ст.–1861 р. К.,
1982.
ІМС – Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область – Кримська область. К.,
1967–1974.
Карп. Гір. – Карпенко Ю.О. Топоніміка гірських районів Чернівецької області / Ред.
кол.: В.І. Кузнєцов, В.А. Прокопенко, І.І. Слинько. Чернівці, 1964.
Карп. Центр – Карпенко Ю.О. Конспект лекцій. Топонімія центральних районів
Чернівецької області / Ред. кол.: В.І. Кузнєцов, В.А. Прокопенко, І.І. Слинько. Чернівці:
Чернівецький державний університет, 1965.
КПД (ЦДІА) – Каталог пергаментних документів Центрального державного
історичного архіву УРСР у Львові 1233–1799. К., 1972.Українські ойконіми на -иця – джерело вивчення антропонімії
_______________________________________________________________________________________
469
Крикун І – Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в
першій половині ХVІІ століття // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Т. ССLІІ.
Праці Комісії Спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Львів, 2006. С. 556–647.
ОНСН – Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779–1781). К., 1931.
Ред. – Редько Ю. Словник сучасних українських прізвищ: У 2-х т. Т. 1. Львів, 2007; Т.
2. Львів, 2007.
Сел. РУ 1850–1861 – Селянський рух на Україні 1850–1861 років. К., 1988.
Трійняк – Трійняк І.І. Словник українських імен. К., 2005.
Туп. – Тупиков Н.М. Словарь древнерусских личных собственных имен. Спб., 1903.
Укр. АТП – Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946
року. К., 1947.
Худ. 2004 – Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів
(утворення від відапелятивних антропонімів). Львів, 2004.
Чуч. – Чучка П. Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник.
Львів, 2005.
AGZ – Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak
zwanego Bernardyńskiego we Lwowe. Lwów, 1865–1935. T. 1–20.
Malec – Malec M. Budowa morfologiczna staropolskych zlozonych imion osobowych //
Pracy onomastyczne. Warszawa, 1971. №17.
MRPS – Marticularum Regni Poloniae summaria…Warszawa, 1905–1908. Pars. 1–3.
Skul. – Skulina T. Staroruskie imiennictwo osobowe. Wrocław, 1974. Cz. 2.
SORG – Special orts repertorium vom Galizien. Neubearbeitung auf Grund der Ergebnisse
der Volkszahlung von 31 Dezember 1890. Wien, 1893.
Źdz – Źródła dziejowe. Warszawa, 1877–1894. T. 5–22.
UKRAINIAN PLACE NAMES ON -ICA – SOURSE FOR STUDY OF
ANTHROPONYMS
Natalya Mykhajlychenko
Ivan Franko National University of Lviv,
The Ukrainian-language department,
1/234, Universytets’ka Str., 79062, Lviv, Ukraine,
Phone: (0322) 239 47 17
The article is devoted to analysis of Ukrainian place names on -ica, in the basis of what there
are people’s names. There are accepted attention that place names are significant sourse for
discovered of people’s names.
Key words: place name, people’s name, suffix -ica.Наталія Михайличенко
_________________________________________________________________________________
470
УКРАИНСКИЕ ОЙКОНИМЫ НА -ИЦА – ИСТОЧНИК ИЗУЧЕНИЯ
АНТРОПОНИМОВ
Наталья Михайличенко
Львовский национальный университет имени Ивана Франка,
кафедра украинского языка,
ул. Университетская, 1/234, 79062, Львов, Украина,
тел.: (0322) 239 47 17
Статья посвящена анализу украинских названий поселений на -ица, в основах которых
зарегистрировано имена собственные людей. Акцентировано внимание на том, что
ойконимы важный источник для изучения антропонимии.
Ключевые слова: ойконим, антропоним, формант -ица.
Стаття надійшла до редколегії 11.11. 2009
Прийнята до друку 20. 01. 2010

Категорія: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.