Загнітко А. П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс. Хрестоматія.

І.Р. Вихованець НОВІ ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ

загрузка...
Традиційні визначення членів речення грунтуються на одночасному врахуванні 
їх формально-синтаксичних і семантико-синтаксичних ознак, що нерідко руйнує 
єдині виміри класифікації і веде до об'єднання в одному класифікаційному ряду 
неоднопорядкових величин. Тому опрацювання критеріїв розмежування членів 
речення стало актуальним завданням сучасного мовознавства. Розв'язання цієї 
проблеми сприяв перед усім розгляд речення як багатоаспективної синтаксичної 
одиниці. Вирізнення формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної структур 
речення як окремих об'єктів вивчення зумовило також розрізнення двох рядів членів 
речення - формально-синтаксичних і семантико-синтаксичних. Виділення двох рядів 
членів речення певною мірою позбавляє еліптичних нашарувань, наявних у 
традиційній класифікації. До того ж воно не заперечує органічної взаємодії членів 
речення формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної природи. 
У сучасному українському мовознавстві набуває поширення розрізнення власне 
членів речення (формально-синтаксичних компонентів речення). Два ряди 
компонентів виявляють різні спрямування: власне члени речення спрямовані у 
317 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
внутрішню структуру мови, а синтаксеми мають зовнішнє спрямування, 
відображаючи предмети та явища позамовного світу. 
Формально-синтаксичні члени речення визначаються на основі синтаксичних 
зв'язків, синтаксеми - на основі семантико-синтаксичних відношень. У простому 
реченні фундаментальними синтаксичними зв'язками, на основі яких вирізнено 
функціональні типи членів речення, є предикативний і підрядний зв'язки. Типи 
синтаксем виділяються на основі двох різновидів семантико-синтаксичних 
відношень - субстанціальних і предикатних. 
Відмінність між двома рядами мінімальних синтаксичних одиниць (формально-
синтаксичних і семантико-синтаксичних членів речення) виразно виявляється на тлі 
формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної організації простого речення. У 
найтиповіших випадках формально-синтаксична структура простого речення 
формується двома взаємопов'язаними головними членами речення - підметом і 
присудком, а семантико-синтаксична структура - предикатом і його валентністю. 
Підмет та присудок як головні члени двоскладного речення і головний член 
односкладних речень як недиференційований член визначаються на основі 
формально-синтаксичних і формально-морфологічних ознак, закріплених у структурі 
слова. Підмет є головним членом двоскладного речення, який перебуває у 
предикативному зв'язку з присудком, поєднується з ним формою координації і в 
типових виявах виражається називним відмінком іменників: У травах дівчина 
біжить І падас щокрок, щомить (Д. Павличко); На цямру монастирської кринички 
схилила осінь грона горобин (Л. Костенко). Присудок є головним членом 
двоскладного речення, який перебуває у предикативному зв'язку з підметом, 
поєднується з ним формою координації і виражає синтаксичні категорії часу й 
модальності: З далекого походу Вернувсь до мене брат (П. Тичина); Ти ~ матері 
Сікстінської сестра (М. Рильський). Головний член односкладних речень не є ні 
присудком, ні підметом, хоч деякими формальними ознаками уподібнюється їм, 
напр.: Сподобалось тут Єльці (О. Гончар); Акації Бджолині дзвони (Д. Павличко). 
Головним членом речення протиставляються другорядні члени речення, які 
відповідно до різновидів підрядного зв'язку - прислівного і детермінантного 
поділяються на два формально-синтаксичних класи: прислівні другорядні члени, 
тобто компоненти, залежні від слова, і детермінантні члени, залежні від 
предикативної основи простого речення, пор.: Джерин садок заквітчався білим 
цвітом (І. Нечуй-Левицький) і Для поезії святої Вік творю я ідеали (Г. Чупринка). У 
першому реченні функціонують три прислівні другорядні члени: прикмегник 
Джерин залежить від підмета садок, іменник цвітом - від присудка заквітчався, 
прикметник білим - від прислівного другорядного члена цвітом. У другому реченні 
два детермінантні члени для поезії і вік підпорядковуються присудково-підметовій 
основі речення творю я з прислівним (приприсудковим) другорядним членом ідеали. 
Література 
1. Адмони 1972: Адмони В.Г. Структурно-смьісловое ядро предложения // 
Членьї предложения в язьїках различньїх типов («Мещаниновские чтения»). - Л.:, 
1972.-С. 35-50. 
2. Вихованець 1992: Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису 
української мови. -К.: Наук, думка, 1992. - 224 с. 
3. Вихованець 1982: Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. 
Граматика української мови. - К.: Рад. шк., 1982. - 209 с. 
4. Мещанинов 1945: Мещанинов И.И. Членьї предложения и части речи. - М.; 
-Л.:Изд-воАНСССР, 1945.-321 с. 
318 
Тема II. Синтаксис простого речення 
5. Шведова 1964: Шведова Н.Ю. Детерминирующий обьект и 
детерминирующее обстоятельство как самостоятельнне распространители 
предложения // Вопросьі язьїкознания. - 1964. - № 6. - С. 77-93. 
Опубл.: Граматика української мови. Синтаксис. - К.: Либідь, 1993. - С. 92 -
94.
загрузка...

.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.