Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка

МАТЕРІАЛИ ДО ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРОК (НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРКИ С. ОЛЕНІВКИ ВОЛНОВАСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Марія КУШМЕТ,
аспірант кафедри української мови та прикладної лінгвістики
Донецького національного університету
МАТЕРІАЛИ ДО ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА
УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРОК
(НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРКИ С. ОЛЕНІВКИ
ВОЛНОВАСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)
У статті подаються матеріали до фразеологічного
словника східностепових українських говірок, які вживаються
для характеристики людини, її вчинків та індивідуальних
особливостей.
Ключові слова: українські східностепові говірки,
фразеологізм, фразеологічний словник.
У 1959 році „патріарх нашої фразеології” (за визначенням
В. Мокієнка) Б. Ларін визначив найголовніше завдання
фраземіки, яке він вбачав в упорядкуванні словників діалектної
української фразеології.
Укладання фразеологічних діалектних словників на
українському ґрунті останнім часом почало особливо активно
розвиватися. Українське діалектне словникарство на сьогодні
досягло значних успіхів у зборі й аналізі діалектного матеріалу.
У цьому розрізі варто говорити про словники В. Ужченка,
Д. Ужченка (східнослобожанські та східностепові говори),
Н. Вархол, А. Івченка (лемківські говірки в оточенні
словацьких), Г. Доброльожи (поліські говірки), А.Івченка,
О. Юрченка (слобожанські говірки), В. Чабаненка (степові
говірки).
У зв’язку з посиленням уваги до діалектної лексики,
зокрема фразеологічних одиниць, актуальним постає збір та
аналіз фразем, поширених у донецьких говірках. Зафіксований
новий фразеологічний діалектний матеріал з новостворених
34 українських говорів дозволить простежити стан фразеологічних
систем українських говірок на сучасному зрізі.
Метою статті є лексикографічне опрацювання діалектних
фразеологічних одиниць, ураховуючи їхні фонетичні
особливості, а також парадигматичні зв’язки.
Пропоновані „Матеріали до фразеологічного словника
українських східностепових говірок” уміщують результати
польового обстеження однієї східностепової говірки Донеччини,
а саме – говірки с. Оленівки Волноваського району Донецької
області. У статті подається чатина фразеологічних одиниць,
охоплючи літери А-Ї.
Словникова стаття будується таким чином: фразеологізм,
зафіксований у говірці, тлумачення значення фразеологічної
одиниці, ілюстративний матеріал.
Реєстрові слова записано спрощеною фонетичною
транскрипцією й розташовано в алфавітному порядку.
Тлумачення значення слова здійснюється переважно описово.
Зірочкою позначаються фразеологічні одиниці, що мають
близьке значення з поданою одиницею, тобто є синонімічними.
Наприклад, аж мóхом вкрúвс’а – про сиву людину похилого
віку // стáрий / стáрий чолов’íк стáв / аж мóхом вкрúвс’а / вес’
сúвий // *вмочúти вýса в молокó, *вмочúти гóлову в молокó,
*тúрса си
е
плéц’а.
У квадратних дужках подаються лексеми, які в процесі
відтворення стійких сполук можуть бути відсутніми у складі
фразеологічної одиниці. Наприклад, *пáлец’ у рот не
и
кладú [бо
в’ідкýсе].
Для полісемічних фразеологізмів подається тлумачення
всіх значень, з якими фразеологічна одиниця вживається в
говірці с. Оленівки Волноваського району Донецької області.
Значення полісемічної фразеологічної одиниці окремо
нумеруються й подаються не з абзацу. Словникова стаття до
таких фразеологізмів, як правило, містить ілюстративний
матеріал, що розкриває всі значення. Наприклад, в одн’íй л’óл’і –
1) без одягу; 2) бідна людина // в одн’íй л’óл’і // це без н’ічóго /
стойíт’ у чóму мáти народúла // кáжут’ / в одн’íй л’óл’і // абó
шче кáжут’ / колú д’íвчина зáм’іж ідé / а такá ж б’íдна / шчо
н’ічóго не
и
мá / н’íчого дáти йійí / отó вже в одн’íй л’ол’і і йе //
35*у чóму мáти народúла (1)
*гол йак сокóл (2)
*гóлий і бóсий
*не
и
мá н’ічóго за душóйу
МАТЕРІАЛИ ДО СЛОВНИКА
абú мед / а мýхи нал’íзут’ – те, що приносить користь, не
лишається поза увагою // абú мед / а мýхи нал’íзут’ / на мед все
л’íзе / це йак шчос’ харóше / так нал’íзут’ л’ýди йак’í хоч //
аж за ухáми л’ашчúт’ – дуже швидко та жадібно їсти //
йакшчó дóбре так упл’ітáйе / йіс’т’ / все такé вкýсне / так
кáжут’ / шч’о ти при
е
пáв / аж за ухáми л’ашчúт’ //
аж мóхом вкрúвс’а – про сиву дуже стару людину //
стáрий / стáрий чолов’íк стáв / аж мóхов вкрúвс’а / отакúй
вес’ сúвий //
*вмочúти вýса в молокó
*вмочúти гóлову в молокó
*тúрса си
е
плéц’а
бáба з вóза / кобúл’і лéше – відмова від допомоги
розцінюється як полегшення // запрóшуйеш йакýс’ л’удúну
пойíхати з собóйу / а вонá не
и
хóче / от тод’í і кáжут’ / і не
и
нáдá / бáба з вóза / кобúл’і лéше //
бáбс’к’і забобóни – щось надумане // от бáби
зби
е
рáйуц’:а / шчоб те
и
ре
и
вéн’і прáви
е
т’ // от говóр’ат’ у нас /
шчо не
и
мóжна давáти чужóму расчéску свойý расчéсувац’:а /
бо думкú бýде
и
твойí знат’ // це бáбс’к’і забобóни / надýмане
такé//
багáтий б’íдному не
и
вíрит’ – соціальне розмежування,
пов’язане з матеріальними благами // багáтий б’íдному не
и
в’íри
е
т’ / у багáтого грóшей багáто / а у б’íдного не
и
мá / от
так і кáжут’ / багáтий б’íдному не
и
товáри
е
ш //
*багáтий б’íдному не
и
товáриш
багáтий на сл’óзи – людина, яка часто плаче // йе таке /
шч’о зрáзу плáче
и
/ плáче
и
/ багáтий на сл’óзи / йéс’т’ так’í л’ýди //
багáто водú вте
и
клó – пройшло багато часу з якогось
моменту // йак там шч’ос’ спрáшуйут’ / колú це вже булó давнó /
а у в’íдпов’ід’ / та це вже багáто водú вте
и
клó //
*бур’йáном порослó
36 *íне
и
йем вкрúлос’а
багáто на сéбе брáти – переоцінювати свої можливості //
а чи не
и
багáто ти на сéбе берéш / кудú тоб’í / не
и
впóрайес’:а //
багáтому і мóре по кол’íна – вседозволеність для
заможної людини // багáтому все / бо в’ін багáтий / йомý і мóре
по кол’íна / в н’óго все на лáд бýде / а б’íдному і кал’ýжка
в:ажáйец’:а мóрем //
барáн баранóм – дуже нерозумна людина // йомý толкýй /
а вонó барáн баранóм / ти йомý кажú / а вонó н’ічóго не
и
со:бражá //
*дурнá дурнотá
*не
и
пóвний рóзуму
бáчит’ Бог з нéба комý чогó трéба – людська доля
вирішується Богом // бáчит’ Бог з нéба / комý чогó трéба /
рождáйец’:а л’удúна / а йійí вже одрáзу дайéц’:а дóл’а / той
бýде багáтий / а той бýде б’íдний / той / шч’аслúвий/ а íнший /
не
и
шч’áсний //
бджóли в голов’í гудýт’ – несповна розуму // о / отóж і
йé / шо нáче бджóли в голов’í гудýт’ / такé ж вонó дурнувáте /
йак не
и
в’с’і дóма //
*не
и
в’с’і дóма
*тарганú в голов’í
без зáйвих сл’ів – про небагатослівну людину // вонá
багáто не
и
говóрит’ / не
и
дýже словéсна л’удúна / вонá бе
и
з
зáйвих сл’ів //
без трудá не
и
влóвиш і рúбку із прудá – щоб зробити
будь-яку працю, треба докласти зусиль // без трудá не
и
влóвиш і
рúбку із прудá // нáда потрудúц’:а / шоб ч’огóс’ дос’агтú //
без штан’íв п’ід ст’іл б’íгат’ – раннє дитинство // шо ти
там пам’атáйеш / ти ж тод’í шче п’ід ст’íл без штан’íв ходúв /
малúй був //
*п’ід ст’іл п’íшки ходúт’
бий лúхом об зéмл’у – побажання не занурюватися у своє
горе // йак гóре йакéс’ / чолов’íк засмýчений хóде / йомý кáжут’ /
та шо ти / не
и
журúс’ / бий лúхом об зéмл’у //
бий óбухом однúм удáром – вирішувати справу треба
швидко, не шукаючи шляхів для повернення // бий óбухом
однúм удáром / швúдко бий / це до л’убóйі спрáви / не
и
роздýмуй
37дýже / а йак надýмала робúт’ / то швúдко рабóтай / бо шос’
вонó пе
и
ре
и
бйé //
бúт’ бáйдики – ледарювати // н’ічóго ти не
и
рóбиш / бйéш
лишé бáйдики / з углá в ýгол пе
и
ре
и
хóдиш //
*з углá в ýгол пере
и
хóдит’
*з пустóго в порóжн’е переливáт’
*мух рахувáт’
б’íгат’ по кушч’áх – зраджувати в подружньому житті // е /
той б’íгайе в’íн по кушчáх / шоб ж’íнка не
и
знáла / до дрýгойі хóде //
*плúгат’ в малúну
б’ігóм б’іжúт’ – швидко тікати // б’ігóм б’іжúт’ / це
т’ікáйе чолов’íк так / шо т’іл’ки
е
п’йáти с’в’іркáйут’ / дýже
швúдко //
*наки
е
вáт’ п’áтами
*п’йáти св’іркáйут’
б’íгти п’ід три чортú – від когось утекти // в’ід кóгос’
т’ікáйе швúдко так / кудúс’ абú вте
и
ктú / от і кáжут’ /
б’іжúт’ п’ід три чортú //
*б’íгти п’ід три в’ітрú
б’íлий йак с’т’інá – про людину, яка чогось (когось)
злякалася // йак зл’акáйец’:а чогóс’ / а пóт’ім стойíт’ б’íлий йак
с’т’інá / а чогó отó вонó так / отó зл’áку //
Бог йім суд’:á – не можна когось засуджувати // колú
обговáр’івайут’ / наговáр’івайут’ на йакáгос’ чолов’íка / а йомý
і кáжут’ / не
и
зве
и
ртáй на них увáги / Бог йім суд’:á //
бодáй ти вйáзи скрутúв – побажання недоброзичливої
людини // бодáй ти вйáзи скрутúв / так отó / йак рос:éрди
е
с’а /
та й скáжеш комý //
* буд’ ти не
и
лáден
бóком вúл’ізе – прогноз на недобре завершення якоїсь
справи // колú л’удúн’і не
и
нáда робúт’ / а вонá рóбит’ / то йій
кáжут’ / вонó тоб’í бóком шч’е вúл’ізе / бýде шч’е г’íрше / не
и
робú тогó / бо бýде б’ідá //
*бýде б’ідá
боршч і кáша п’íшча нáша – невибагливість у
харчуванні // обúчно в украйíнц’ів бóршч і кáшу в пе
и
ч’і варúли /
то і кáжут’ завждú / шо боршч і кáша п’ішча нáша / шо йе / те
й йімó //
38 бóчку котúт’ – сварити когось // шо ти на мéн’е оцé бóчку
кóтиш / кáдку преш / ти мене не
и
сварú і не
и
угрожáй / не
и
мá
тут винú мойéйі //
*кáдку пéрти
буд’ ти не
и
лáден – лайливе побажання // колú вже хтос’
тоб’í так надойíв / шчо і скáжеш / буд’ ти не
и
лáден // отó так //
зо зла скáжеш //
*бодáй ти вйáзи скрутúв
бузинú найíсти
е
с’а – говорити дурниці // мéле дурнúц’і /
н’ісен’íтниц’ý / нáче йак бузинú о’б’йíв’с’а //
*мáку найíсти
е
с’а
*конопл’í об’йісти
е
с’а
*лободú пойíсти
в голов’í не
и
вкладáйец’:а – дуже вражений почутим //
в голов’í не
и
вкладáйец’:а / йак почýйеш шос’ такé / шо аж
ой /ой /ой / це в’ін такé зробúв / не
и
мóже уклáсти
е
с’а //
л’удúна ж дóбра / а отакевóчке накóйіла //
вз’áти Бóга за бóроду – надмірна пихатість через
раптовий успіх у справах // ідé чолов’íк / л’удéй не
и
бáчи
е
т’ //
став отó шви
е
дéн’ко йакúмос’ начáл’ником / так дýма / шчо
вз’áв Бóга за бóроду //
вóвка б з’йíв – бути дуже голодним // не
и
дай же Бог /
такúй голóдний / шо аж в живот’í бурчúт’ / ц’íлого вóвка б
з’йíв //
*голóдний йак пес
*голóдний йак слон
*гóлод не
и
т’íтка
*кон’á б з’йíв
*слонá б з’йíв
в одн’íй л’óл’і – 1) без одягу; 2) бідна людина // в одн’íй
л’óл’і // це без н’ічóго / стойíт’ у чóму мáти народúла // кáжут’ /
в одн’íй л’óл’і // абó шче кáжут’ / колú д’íвчина зáм’іж ідé / а
такá ж б’íдна / шчо н’ічóго не
и
мá / н’íчого дáти йійí / отó вже в
одн’íй л’ол’і і йе //
*у чóму мáти народúла (1)
*гол йак сокóл (2)
*гóлий і бóсий
*не
и
ма н’ічóго за душóйу
39вбúти час – зробити щось незаплановане за певний
проміжок часу, щоб згаяти його // йак запóлнит’ н’íчим
не
и
зáйн’áтий час / то говóр’ат’ / шо прóсто трéба вбúт’ час //
абú шос’ робúти / шоб т’íл’ки у дв’іжéн’ійі бýт’ //
вúвести в л’ýди – допомогти, посприяти кому-небудь,
створюючи умови для досягнення певного становища в
суспільстві // вúвести в л’ýди / це хóчут’ допомогтú комус’ //
*допомогтú стáти на нóги
вúгнати з сéрц’а – забути // вúгнати з сéрц’а / це
касáйец’:а л’убóвного такóго // от д’íвчина л’убúла хлóпц’а /
н’ічóго не
и
рóбе / а дýма т’íки о йом / от і кáжут’ / вúжени
йогó з сéрц’а / забýд’ йогó //
вúдно птáха по пол’óту – вчинки найкраще
характеризують людину// вúдно птáха по пол’óту / а л’удúну за
вчúнками вúдно / вúдно / йакá вонá йес’т’ / йес’т’ занóслива
такá / а йес’т’ спакóйна / р’івновáжна //
вúйти сухúм з болóта – не бути покараним за поганий
вчинок // вúйти сухúм з болóта / це такúй слиз’кúй чолов’íк /
йакúй скр’íз’ / скр’íз’ прол’íзе / в л’убý шквáрку / лúха в’с’ім
нарóбит’ / а пóт’ім не
и
покáраним і залúши
е
ц’:а //
вúнести гарбузá – відмовити сватам // прийшлú сватú / а
д’íвчина і вúнесла йім гарбузá / в’ідказáла //
вúскочит’ йак Пилúп з конопéл’ – недоречно з’явитися,
втрутитися в розмову // вúскочив йак Пилúп з конопéл’ / отó ж
так / ти йогó не
и
ждеш / а вонó прийшлó рáптом / шч’об
вл’íзти //
вúскочити йак чорт з очерéту – недоречно висловитись //
йак змéле шос’ / не
и
в лад / не
и
по д’íлу / отó і дýмай / до чóго вонó
сказáло // вúскочив йак чорт з очерéту //
*вúскочити йак чорт’áка з болóта
вúтр’ішчити óч’і – показати здивування // вúтр’ішчило
óч’і // йомý кажú / а вонó óч’і вúтр’ішче і дúвиц’:а / йак врóд’і
не
и
пон’імáйе // чи вонó д’іств’íт’іл’но не
и
пон’імá //
в’ід горшкá два ве
и
ршкá – про невисоку людину // колú
чолов’íк малúй дýже / то ж і кáжут’ / шч’о метр двáц:ат’ з
кéпкойу / в’ід горшкá два ве
и
ршкá//
*метр двáц’:ат’ з кéпкойу
*йак мáкове зерн’áтко
40 в’ідкúнут’ нóги – померти // в’ідкúнув нóги / помéр
чолов’íк / усé / к’інéц’ настав //
*в’ідкúнут’ кон’кú
*в’ідкúнут’ копúта
*вр’íзат’ дýба
*прост’агнýт’ нóги
в’ідкрúт’ óч’і – збагнути суть // вонó обмáн’уйе / а з бóку
скáжут’ / та в’ідкрúй же ти óч’і на прáвду / чогó ж ти
слýхайеш йогó //
в однé вýхо залет’íло / а в íнше вúлет’іло – про
неуважну людину // про л’удúну / йакá не
и
слýхайе / от сказáв
йомý / шчо зробúт’ трéба / а в’ін і забýв / такúй не
и
увáжний /
бо в однé вýхо залет’íло / а в íнше вúлет’іло //
волóс’:а стайé вгóру – дуже злякатися // волóс’:а стайé
вгóру // це йак л’удúна чогóс’ зл’акáлас’ дýже / так / шч’о
волóс’:а дúбом стайé / вгóру //
*волóс’:а стайé дúбом
встáт’ на дóбру пут’ – про позитивні зміни в поведінці
людини // йак чолов’íк по
а
гáний / пос’т’íйно розбе
и
шакýйе /
гул’áйе / пйé / в т’ýрмах сидúт’ / а потóм ужé вихóде / стар’íйе /
стайé на дóбру пýт’ / стайé нормáл’ним / чéсно рабóтайе //
вýхи аж вйáнут’ – 1) говорити нісенітницю; 2) вживати
лайливі слова // багáто говóрит’ / мéле / мéле не
и
по д’íлу / а
шч’е колú такé не
и
хорóше слóво скáже / шч’о і слýхат’ йогó не
и
хóчеш / бо вýхи аж вйáнут’ //
гнáти гýс’а – говорити неправду // не
и
женú гýс’а / не
и
гонú гусéй // прáвду крáшче скажú / отáк і луч’:е бýде //
*гнáти б’íса
гóла прáвда – говорити щиро, правдиво // гóлу прáвду
говóрит’ / чéсно / в’ід душ’í говорúт’ //
*говорúти в’ід душ’í
гóлим народúвс’а / гóлим і вми
е
рáти / н’і зúску / н’і
втрáти – про людину, яка за життя не покращила свій
матеріальний стан // н’ічóго вонó не
и
нажи
е
лó / н’ічóго йомý і
втрачáт’ бýде / áдже гóлим народúвс’а / гóлим і вми
е
рáти / н’і
зúску / н’і втрáти // н’ічóго не
и
булó / н’ічóго не
и
бýде //
гóлки у с’íн’і зби
е
рáт’ – виконувати роботу, яку
нереально виконати // гóлки у с’íн’і соби
е
рáй / знайтú гóлку в
41стóг’і с’íна / трýдно знайтú гóлку в с’íн’і / кан’éшно трýдно / це
так / робúт’ робóту / йакý мóжна і не
и
зак’інч’úт’ //
гóлод не
и
т’íтка – жорстке та болюче відчуття голоду //
йак голóдний / то не
и
бýдеш ждат’ / колú тебé почнýт’
упрáшуват’ пойíсти / бо гóлод не
и
т’íтка //
*вóвка б з’йíв
*голóдний йак пес
*голóдний йак слон
*голóдний йак вóвк
*кон’á б з’йíв
*слонá б з’йíв
голóдний йак вóвк – бути дуже голодним // йа голóдний
йак вóвк / зáраз усé змóжу пойíсти / бо дýже голóдний //
*вóвка б з’йíв
*голóдний йак пес
*голóдний йак слон
*гóлод не
и
т’íтка
*кон’á б з’йíв
*слонá б з’йíв
горá з плечéй [спáла] – відчути полегшення, заспокоїтися //
ой / такé полéхшен’:а мен’í / нáче горá з плечéй спáла // оцé вже
заспокóйітис’а мóжна//
*кáм’ін’ з плеч
*т’агáр з плечéй
горбáтого могúла спрáве – про людину, яку не можна
перевиховати // йакúй в’ін йéс’т’ / то йомý вже шч’о хоч робú /
а йогó вже н’іхтό не
и
вúправи
е
т’ / бо горбóтого могúла спрáве //
*йакúй народúв’с’а / такúй і помрé
горóхом об с’т’íну [бити] – про марну справу // ти йійí
хоч товчú / хот’ те / а вонá н’ічóго не
и
пон’імá / хоч горóхом об
с’т’іну бий //
гóстрий на йазúк – про людину, яка ніколи не змовчить //
та йакúй же в’ін гóстрий на йазúк / хоч не
и
трóгай / запýсте
так / шч’о не
и
встúгне
и
ш і обдýмат’ н’ічого / / ти йомý слóво / а
в’ін тоб’í дéс’ат’ //
*маснúй на йазúк
*пáлец’ у рот неи кладú [бо в’ідкýсе]
*ти йомý слóво / а в’ін тоб’í дéс’ат’
42 гуртóм і бáт’ка лéше бúт’ – будь-яку справу легше
виконувати гуртом // йак в’íз’муц’:а за л’убý робóту рáзом /
дрýжно / гуртóм / то і швúдко йійí зрóбл’ат’ / бо гуртóм же і
бáт’ка лéше бúт’ //
давáт’ хропакá – міцно спати, хропіти // йак спит’ / отó
бач / та так хропúт’ / такóго хропакá дайé / шо й зл’акáц’:а
можна //
*спáт’ без зáдн’іх ног
дай стоп – прохання помовчати // дай стóп / не
и
торопúс’ /
бо не
и
встигáйу за тобóйу / н’ічóго не
и
поймý / помóвч //
дáре
и
ному кон’ý в зýби не
и
дúвл’ац’:а – будь-який
подарунок варто сприймати з вдячністю // знáчит’ / дáр’ат’
йакýс’ р’іч / а вонá не
и
нрáви
е
ц’:а ме
и
н’í / подýмайеш / шо
дáре
и
ному кон’ý в зýби не
и
дúвл’ац’:а // це подарúли / скажú
спасúб’і //
дат’ м’іж рóги – побити // оцé колú і скáжеш / йак дам
м’іж рóги / не
и
л’із б’íл’ше до мéне / бо побйý //
дат’ рáду – виховати дітей // колú ж’íнка залишáйец’:а без
чолов’íка / самá вихóвуйе д’ітéй / то кáжут’ / молодéц’ йакá /
дайé рáду / колú ж бат’ки вдвох вихóвуйт’ д’ітéй / це теж
дайýт’ рáду йім /
*постáвити на нóги
дв’і ц’іни у дóброго слóва / л’ýд’ам йак зóлото / соб’í
йак полóва – говорити приємні слова не важко, а чути їх –
найкраща нагорода // скáже
и
ш харóше слóво л’удúн’і / то вонá
тебé благодарúт’ / а соб’í вонó не
и
так і пол’éзне / ти сказáла
д’л’а л’удúни / шоб йій булó харашó / так вонó і йе //
де нáша не
и
пропадáла – вислів, коли людина робить
щось, розраховуючи на несподіваний успіх // з’ібрáлис’а
товáриш’í / йак’í готóв’і п’ітú на все / шо вонú кáжут’ / ну /
пашл’í / де нáша не
и
пропадáла / а вдруг і вúйде //
*чим чорт не
и
шýтит’
де ногá л’уц’кá не
и
ступáла – про безлюдне, дике місце //
п’ітú тудú / де ногá л’уц’ка не
и
ступáла / не
и
булá шче там
л’удúна //
держáт’ йазúк аж кóло пýпа – мовчати // кáжут’/ шо не
и
болтáй йазикóм / деиржú йазúк аж кóло пýпа / тод’í бýде
и
прáви
е
л’но //
43*не
и
болтáй йази
е
кóм
*при
е
кусúти йазúк
*тримáти йазúк за зубáми
дóвгий йак св’íчка – про високу й худорляву людину //
дóвга йак св’íчка / та такá ж худ’ýшч’а //
*дóвгий йак драбúна
*дóвгий йак жердúна
дýл’а тоб’í з мáком – відмовляти у проханні // колú у тéбе
шчос’ прóс’ат’ такé / шо не
и
хóче
и
ш давáти / то в душ’í і
подýмайеш / дýл’а тоб’í з мáком / при
е
дýмуйеш причúну / шоб
в’ідмóвити //
дурнúй йак стýпа – про нерозумну людину // ти йомý
пойáсн’уй / толкýй / а вонó н’ічог’íс’íн’ко не
и
пон’імáйе / бо
дурнúй йак стýпа //
*дурнúй йак бревнó
*дурнúй йак пен’ (пен’óк)
*йак двéр’і
душ’í не
и
чай ат’ – виявляти сильне почуття любові //
л’ýбе д’íвчина хлóпц’а / шо душ’í в н’óму не
и
чáйе / так сúл’но
та в’íд:ано //
живóго м’íс’ц’а не
и
мáйе – сильно побити // не
и
мáйе
живóго м’íс’ц’а / це йак дýже побúли //
животá наростúт’ – погладшати // потовст’íв / шчо і не
и
вп’ізнáти / такóго пýза в’ідростúв //
*найíсти пúку
*найíсти трудовúй мозóл’
*пýзо в’ідростúт’
жúт’ йак рúба без водú – жити погано // жи
е
вé йак рúба
без водú // отáк і чолов’íк у б’éднос’т’і зади
е
хáйец’:а / шукáйе
соб’í лýч’:у йакýс’ жúс’т’ / дýже пагáно жи
е
вé //
жúт’ йак рúба у вод’í – жити добре, безтурботно // жи
е
вé
йак рúба у вод’í / все у н’óго йе / н’і в чóму не
и
нуждáйец’:а /
дóбре живé //
*жúт’ в добр’í йак свин’á в багн’í
*жúт’ йак к’іт у мáсл’í
*жúт’ йак у Бóга за пáзухой
*жúт’ йак ут’á на мóр’і
*катáтис’а йак к’іт у сме
и
тан’і
44 *сид’íт’ йак у Христá за пáзухой
жит’:á прожúти / не
и
пóле пере
и
йтú – складність життя //
жит’:á прожúти / не
и
пóле пере
и
йтú / бо дóвге жит’:á бувáйе
те
и
рнúсте / кол’ýче / золотé / весéле / св’íтле //
жре йак сви
е
н’á – багато та неохайно їсти // йíс’т’ / так
жáдно та швúдко / з рóта все пáдайе / пр’áмо йак сви
е
н’á жрé /
напихáйе кéнд’ух //
*напи
е
хáт’ кéнд’ух
за д’ід’íв-прáд’ід’ів – дуже давно // та було ж за час’íв
цар’á Горóха / а колú це вонó / хто ж знáйе / дýже давнó булó //
*за цар’á Горóха
залúти óч’і – напитися // йак гл’анеш / а в’ін ужé йдé / оч’і
залúв / напúвс’а вже //
залишúтис’ на бобáх – залишитися без грошей //
н’ічог’íс’ін’ко не
и
остóлос’ / н’і коп’ійчúни в хат’і не
и
ма / на
бабáх залúшивс’а //
за пáтли вúскубти – побити // йак бйýц’:а в родúн’і / а
сус’íди і кáжут’ / оцé так
б’íйка / оцé в’ін і вúскуб йійí за пáтли / так сúл’но ж
побúв //
*намúлит’ шúйу
з головú до п’ат – почервоніти від сорому // це йак йомý
кáжут’ / а в’ін покрасн’íйе з головú до п’áт / увéс’ покрасн’íйе //
з дéрева звалúтис’а – поводитися дивакувато // йак з
дéрева звалúвс’а / такé витворáйе / дурнúй і в’с’о тут //
*йак з дýба впав
з мáлого мáлку – з самого дитинства // ой / та шо ти
хóче
и
ш зм’інúти йогó / колú в’ін вже з мáлого мáлку це рóбит’ /
з сáмого дитúнства в’ін такúй //
*з пýп’йанку
з очéй аж вогóн’ плéшч’е – про злу людину //
розмовл’áйеш з нéйу / а вонá такá зла / шо з очéй аж вогóн’
плéшч’е //
* óч’і вогóн’ крéшут’
з рáнку до вéчора – весь день // це вонó пойасн’áйе / рáно
встайé і до вéчора чолов’íк рóбе / з рáнку до вéчора // вес’ ден’ //
за дурнóю головóю і ногáм не
и
мáйе спокóйу – про
людину, яка багато ходить без діла // надýмало соб’і шос’ / ішлó
45б отó / ішлó / за дурнóйу головóйу і ногáм не
и
мáйе спокóйу / ішлó
б пост’íйно кудúс’ / шос’ робúло б //
*чéрез хвóру гóлову і нóги вúн’:і
*х’ібá вúн:а головá / шчо в ногáх умá катмá (не
и
мá)
за с’імú замкáми – велика таємниця // йакáс’ тайемнúц’а /
шо кáжут’ / захóване аж за с’íми замкáми / шоб н’іхтó не
и
д’ізнáвс’а //
*за с’імú печáт’ами
за скóки побйу й бóки – велике бажання танцювати // йак
ти / д’íвко / чýствуйеш себé / та йа здорóва / йак бик / за скóки
поб’йý й бóки / так танц’увáт’ хоч’ец’:а //
*йак умрý / то й ногóй дриґнý
забúт’ цв’ах – сказати щось неприємне // йак чолов’ік от
утве
и
рждáйе шос’ / кáже в’ін не
и
прáвду / а йомý кáжут’ / шо
ти не
и
прáв // оцé нази
е
вáйец’:а забúт’ цв’ах / бо не
и
дýже ж
прийéмно слýхат’ / колú тебé на чóмус’ не
и
харóшому п’іймáли //
забúт’ бáки – говорити швидко, плутаючи співрозмовника //
це йак торохтúт’ / торохтúт’ / роскáзуйе / роскáзуйе / а л’удúна
мóже не
и
пон’імáйе / так дýже швúдко / а вонó заби
е
вáйе бáки //
*морóчити гóлову
за гóлкой не
и
вúдно – схуднути, бути дуже худим //
похудáла вонá / шо і за гóлкой вже не
и
вúдно //
замóвити слóво (сл’івцé, словцé) – попросити за когось //
йак дéс’ нáда за йакýс’ л’удúну попросúт’ в йáкóгос’ там
начáл’ника / оцé ж трéба замóвит’ словцé //
зарáди пре
и
крáсних очéй – зробити щось безкорисливо //
зробú зарáди пре
и
крáсних очéй / це прóсто так отó / зробú
дáром //
за трúдев’ат’ земéл’ – дуже далеко // за тридéв’ат’ земéл’
зайíхав / шо і не
и
дойíхат’ до н’óго / так далéко забрáвс’а / аж до
чóрта на кул’íчки //
*до чóрта на кул’íчки
*чорт зна де
захолóнути на м’íс’ц’і – зупинитися, не рухаючись //
захолóнути на м’íс’ц’ і / це колú дéс’ б’іжúт’ / а тод’í от стáне
і стойíт’ / завмрé / остовп’íйе / це обúчно / колú зл’акáйец’:а
дýже чогóс’ //
*завмéрти на м’íс’ц’і
46 збúти з панте
и
лúку – заплутати // це йак прóсто л’удúна
на прáв’іл’н’íй дорóз’і / а йомý говóр’ат’ шо не
и
так / отáк /
отáк / а кáжут’ / нашó ти зби
е
вáйеш йогó з панте
и
лúку //
зве
и
стú рахýнки з жит’:áм – вчинити самогубство // так
л’удúна вже втомúлас’ жúти / шо лáдна запод’íйат’ соб’í
смéрт’ / зве
и
стú рахýнки з жит’:áм //
*запод’íйати соб’í смерт’
*наклáсти на сéбе рýки
зве
и
стúс’а нан’івéц’ – дуже переживати // дýже
пере
и
жи
е
вáти / шо аж зве
и
стúс’а нан’івéц’ //
зворóтн’ій б’ік медáл’і –негативний бік якоїсь справи //
колú л’удúна вúр’іши
е
ла зробúти йакус’ спрáву / та йак
при
е
ди
е
вúтис’а увáжн’іше / то не
и
все дóбре мóже бут’ / тод’í
ж і кáжут’ / шо тут і зворóтн’ій б’ік медáл’і йе //
здорóва йак бик – про зовсім здорову людину / та йа
здорóва / йак бик / н’ічóго не
и
болúт’ //
злий йак вовк – дуже злий, лютий // і п’ід’ійтú до н’óго
стрáшно / бо злий йак вовк / мóже і вбúт’ //
*злий йак гад’ýка
*злий йак мýха в Спáс’івку
*злий йак собáка
*злий йак з’інс’ке шчен’á
зловúт’ на слóв’і – викрити людину, що говорить
неправду // йак в’ін брéше багáто / аж дýже багáто / а хтос’ і
пом’íтив р’ізнúц’у в йогó мóв’і / та й кáже про це / зловúв на
слóв’і //
змóршчений йак печéне йáблуко – про людину похилого
віку зі зморшкуватим обличчям // Гóсподи // такúй ти вже
старúй / йак печéне йáблуко //
знáйс’а к’ін’ з конéм / а в’іл з волóм – надавати перевагу
спілкуванню людей з однаковим соціальним статусом // знáйс’а
к’ін’ з конéм / а в’іл з волóм / бо бувáйе / шо л’ізе одúн чолов’íк
до дрýгого / хóче з ним потоваришувáт’ / а вонó все зáйве /
прáви
е
льно / знáйс’а к’ін’ з конем / а в’іл з волóм / к’ін’ не
и
пот’áне з волóм брúчку / а т’íл’ки к’ін’ з конéм / а волá з волóм
запр’агáйут’ //
47знай свойé м’íсце – заклик не втручатися в чужі справи //
знай свойé м’íсце / не
и
л’із’ попéред бáт’ка в пéкло / не
и
вистрúбуй / колú не
и
знáйеш //
*не
и
л’із’ попéред бáт’ка в пéкло
*не
и
сýн’ носа до чужóго прóса
знайтú гóлку в стóг’і с’íна – виконати клопітку роботу //
ой / прац’ýйе / прац’ýйе / не
и
к’інц’а і не
и
крáйу не
и
вúдно / вже і
рýки опускáйуц’:а / а вúконав / все зробúв / шч’о надýмав / так
це знайшόв гóлку в стóг’і с’íна //
знáт’ йак свойí п’áт’ пáл’ц’ів – добре знати когось (щось) //
та шо ти перéд’і мнóйу стáвиш з сéбе / йа ж тебé знáйу / йак
свойí п’ат’ пáл’ц’ів / йáк облýплену // шче кáжут’ / вúконайу / йа ж
ц’у спрáву знáйу / йак свойí п’ат’ пáл’ц’ів / дóбре знáйу / хто ж
лýч’:е знáйе свойý рýку / свóйі п’áт’ пáл’ц’ів / йак’í вонú //
*знáти йак облýплену
зробúти рóги – зраджувати в подружньому житті //
гул’áйе ж’íнка в’ід чолов’íка / наставл’áйе йомý рóги / а в’ін
хóде йак олéн’ рогáтий / н’ічóго і не
и
знá //
*наставл’áт’ рóги
зробúтис’а йак корóва – потовстіти // колú л’удúна дýже
поглáдшайе / то і кáжут’ / шо зробúлас’а / йак корóва //
*рож:ир’íти йак свин’á
і мýхи не
и
скрúвдит’ – про дуже спокійну людину //
йéс’т’ л’удúна такá / шо і мýхи не
и
скрúвдит’ / вонá спок’íйна /
тúха //
*і водú не
и
замýтит’
і не
и
пи
е
тáйте – відповідь на неприємне питання // колú у
л’удúни трáпи
е
лос’ йакéс’ гóре / вонá не
и
хóче про це балáкат’ /
а йійí пи
е
тáйут’ / йак твойí справи / а вонá на те / і не
и
питáйте / бо не
и
ма н’ічогó харόшого //
*не
и
мá чогó і говорúти
і нéн’ка р’íдна не
и
нýжна – про людину, яка зазналася
через багатство, стала байдужою // колú л’удúна зазнайéц’:а /
багат’íйе // стайé гóрдойу / хóдит’ з п’ідн’áтойу головóйу // це
такá л’удúна / йакá оц’:урáйец’:а ус’íх / і нéн’ка р’íдна йомý не
и
нýжна // прáвил’но / і р’íднойі мáтер’і оц’:урáйец’:а / р’íднойі
в’іч:úзни //
48 і óком не
и
моргнýт’ – про швидке виконання якоїсь
справи // і óком не
и
моргнýт’ / а вонó вже зрóблено // так
швúдко //
*і не
и
пúснути
із гр’áз’і в кн’áз’і – негідна людина просунулася в
кар’єрі, посіла важливе місце в суспільстві // із гр’áз’і в кн’áз’і /
це йакá погáна л’удúна / а йійí вибирáйут’ у йакéс’ там
начáл’ство / такá ж вонá / х’ібá харóша / отóж / бо йак із пáна
пан / то шч’е н’ічóго / а йак із хáма пан / так це совс’íм н’ікýди
не
и
годúц’:а //
із рóду в р’ід – передання певних навичок, умінь з
покоління в покоління // л’удúна / йакá йакýс’ профéс’:ійу
оби
е
рáйе / вонá і не
и
вчúлас’/ а ум’íйе робúт’ / бо по насл’éцтву
пе
и
ре
и
хóдит’ вм’íн’:а / у душ’í йійí прúстрас’т’ до ц’ійéйі
робóти йе //
із сковор’íдки та в огóн’ – постійно стикатися в житті з
неприємностями // це колú в жит’:í одн’í не
и
прийáтнос’т’і /
однá б’íда пройшлá / а за нéйу ужé і дрýга йдé //
*однá б’ідá ідé і дрýгу за собóйу ведé
і в огóн’ / і в вóду – виявляти вірність, товариський
обов’язок у дружбі // такúй йес’т’ товариш / в’ін по п’йáтах
бýде ходúт’ / і вогóн’ / і в вóду / в’íрний такúй //
*животá не
и
жал’íт’
йíсти пóйідом – постійно сварити, докоряти за щось //
загре
и
зáйе / обúчно в с’ім’йí / сус’íдка / йес’т’ же так’í л’ýди //
йа тóже бáчи
е
ла таких // гри
е
зýц’:а / свáр’ац’:а так / шо аж
загре
и
зáйе // і кáжут’ / йíс’т’ пóйідом //
йíсти йак кúц’а – мало їсти // шо ти / д’íвко / йак та кúц’а
йісú / так д’íла не
и
бýде / хлóпц’і такúх худúх не
и
л’ýбл’ат’ //
ЛІТЕРАТУРА
Коваленко 2005: Коваленко, Н. Фраземіка як об’єкт
діалектологічних досліджень [Текст] / Н. Коваленко // Волинь-
Житомирщина : Історико-філологічний збірник з регіональних
проблем. – Житомир, 2005. – № 14. – С. 113-120.
Ларін 1961: Ларін, Б.О. Про народну фразеологію [Текст] /
Б. О. Ларін // Праці Х Респ. діал. наради. – К. : Наук. думка, 1961. –
С. 52-65.
49Мокиенко 1989: Мокиенко, В.М. Славянская фразеология: 2-е
изд., испр. и доп. [Текст] / В. М. Мокиенко. – М. : Высш. шк., 1989. –
287 с.
Омельченко, Клименко 2006: Омельченко, З.Л., Клименко, Н.Б.
Матеріали до словника східностепових українських говірок [Текст] /
З. Л. Омельченко, Н. Б. Клименко. – Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2006. –
114 с.
Ужченко 1993: Ужченко, В.Д. Матеріали до фразеологічного
словника східнослобожанських і степових говірок Донбасу [Текст] /
В. Д. Ужченко. – Луганськ : Альма-матер, 1993. – 143 с.
Ужченко 2006: Ужченко, В.Д. Фразеологічні словники як
зібрання фонової інформації [Текст] / В. Д. Ужченко // Лінгвістика :
Зб. наук. пр. – Луганськ : Вид-во Луганськ. нац. пед. ун-ту ім.
Т.Шевченка, 2006. – № 4 (10). – С. 47-56.
Ужченко, Ужченко 2005: Ужченко, В.Д., Ужченко, Д.В.
Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок
Донбасу [Текст] / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – Луганськ : Альма-
матер, 2005. – 348 с.
Чабаненко 2001: Чабаненко, В.А. Фразеологічний словник
говірок Нижньої Наддніпрянщини [Текст] / В. А. Чабаненко. –
Запоріжжя : Вид-во Запорізьк. держ. ун-ту, 2001. – 201 с.
Мария Кушмет
Материалы к фразеологическому словарю украинских
восточностепных говоров (на материале говора с. Еленовки
Волновахского района Донецкой области)
В статье подаются материалы для фразеологического словаря
восточностепных украинских говоров, которые характеризуют
человека, его поступки и отличительные черты.
Ключевые слова: восточностепной говор, фразеологизм,
фразеологический словарь.
Mariya Kushmet
Copies for phraseological dictionary of Ukrainian eastern and
steppe dialects (based on the dialect of Olenyvka-village, Volnowas`kyi
rayon, Donets`ka oblast)
The copies for the phrazeological dictionary of eastern and steppe
Ukrainian patoises which are used for people’s characteristics, their actions
and main features are given in the article.
Keywords: Ukrainian Eastern-Stepps dialects, idiom, phrazeological
dictionary.

Категорія: Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.