Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка

РЕАЛІЗАЦІЯ ВИСХІДНОЇ ГРАДАЦІЇ ОЦІНКИ В ТЕКСТІ

Марина МИХАЛЬЧЕНКО,
асистент, аспірант кафедри
української мови та прикладної лінгвістики
Донецького національного університету
РЕАЛІЗАЦІЯ ВИСХІДНОЇ ГРАДАЦІЇ ОЦІНКИ В ТЕКСТІ
Статтю присвячено вивченню функційних виявів градації
оцінки в тексті, розглянуто засоби реалізації висхідної градації
оцінки на різних мовних рівнях. Проаналізовано інтенсифікацію
позитивної та негативної оцінок у художньому тексті.
Ключові слова: градація оцінки, інтенсифікація,
інтенсифікатори оцінки, оцінка, текст.
Оцінка як думка про цінність об’єкта передбачає
наявність певної ієрархії цінностей у свідомості індивіда.
Актуальним постає вивчення градуальності як однієї з основних
властивостей шкали оцінки. Незважаючи на значну кількість
праць, присвячених вивченню категорії оцінки, градація оцінних
значень у сучасній науці про мову опрацьована недостатньо.
Мета статті – дослідити особливості висхідної градації
оцінки на рівні тексту. Мета зумовлює розв’язання таких
завдань: 1) розглянути основні засоби посилення оцінки в
тексті; 2) простежити роль інтенсифікаторів у структурі оцінки;
3) розкрити співвідношення висхідної градації позитивної та
негативної оцінок.
Градація оцінки передбачає можливість її інтенсифікації
(посилення) та деінтенсифікації (послаблення). Висхідна
градація оцінки являє собою зміну значеня, що передбачає рух
на шкалі оцінки в напрямі збільшення інтенсивності оцінки.
Інтенсифікація оцінки забезпечувана ієрархічною організацією
мовних засобів усіх рівнів, об’єднаних спільною функцією
посилення оцінних значень.
На фонологічному рівні оцінку посилює зміна вимови.
Слід зауважити, що «в живому розмовному мовленні семантика
251слова може підлягати різноманітному переосмисленню»
[Шмелев 1958: 63]. Наприклад, характерна інтонація здатна
надати позитивнооцінному висловленню значення осуду, а
негативнооцінну семантику перетворити на схвальну.
Особливий тон, вимова по складах, ненормативна вимова звуків
активізують семантику схвалення / несхвалення. У текстах
художньої літератури цей спосіб вираження семантичної
градації оцінки мало вживаний. Інтонація може бути
самостійним реалізатором оцінки, а також інтенсифікувати
оцінні значення – диференційним показником у такому разі
постає контекст. Наприклад: (1) І я про вас обидвох всьо-всьо-
оо-о дізнався!.. (Л. Дереш. Архе).
Широко вживана в художніх текстах інтенсифікація
оцінних значень, виражена семантикою мовних одиниць:
ідеально, досконалий, божественно, неперевершений, шикарний,
суперовий, обожнювати, огидний, біда, не терпіти, жах і т. ін.
Оцінна насиченість таких слів дозволяє авторові максимально
точно передати потрібне значення.
Істотно посилюють оцінку слова-інтенсифікатори. Варто
зауважити, що слова-інтенсифікатори в певному контексті
можуть самостійно реалізувати оцінну семантику. Наприклад:
(2) Юворський відчував потребу зробити хоч щось. Але це
здавалося занадто дріб’язковим, та й користі загалом не
принесло б (І. Потаніна. Amore) і (3) Ну, знаєте, це вже
занадто!
У якості інтенсифікаторів часто виступають сталі вирази,
що увиразнюють оцінку, окреслену в тексті. Найбільш
поширеними серед таких одиниць є ті, що вказують на
винятковість об’єкта оцінки, підкреслюють його унікальність.
Такі оцінки значно віддалені від норми – як у зоні позитивного,
так і в зоні негативного. Найбільш поширеними є такі
конструкції: таке (…), що й у страшному сні не привидиться;
ще такого не було; такого світ (ще) не бачив; гіршого немає;
страшно й подумати; (кращого / гіршого) годі й придумати;
(…), та й годі; до дідька (…); у сто разів (…); кому (таке)
сказати – не повірять; віддав би все, що маю, за (…). Суттєво
збільшує виразність оцінного значення оказіональне вживання
фразеологізмів. Внаслідок трансформації оцінне значення, вже
252 закріплене за фразеологічною одиницею, зазнає посилення: (4)
Режим не писався. Хоч сядь та й плач, хоч стоячи реви
(Є. Кононенко. Режим).
На словотвірному рівні міру вияву оцінних значень
демонструють афікси. З-поміж префіксів посилену оцінку
регулярно реалізують недо-, архі-, супер-, анти-, екстра-, пре-:
недолюблювати, архіважливий, супермодний, антигуманно,
препоганий, екстраклас. Префікси най-, щонай-, якнай-, що
беруть участь в утворенні ступенів порівняння якісних
прикметників і похідних від них прислівників, реалізуюють
високу міру якості: найкращий, щонайкраще. Особливо
посилюють вияви оцінки подвоєні префікси: най-найкращий,
супер-суперсвято. Суфікси -ш-, -іш- забезпечують утворення
ступенів порівняння прикметників: найтактовніший.
Посилюють оцінні значення прислівникові суфікси -енько- й —
есенько: поганенько, гарнесенько.
Показником інтенсивної оцінки також є редуплікація: (5)
Оленка – п’ятирічна Петрикова сестра і в той же час його
тяжкі-претяжкі кайдани (С. Завгородній. Краса дівоча). Слід
зауважити, що подвоюватись здатні і реалізатори оцінки, і
інтенсифікатори: (6) О, люди кришталевої чистоти, я зустрічав
вас, але дуже-дуже рідко… (С. Пушик. Райдуга над живою
криницею).
На морфологічному рівні зміни оцінних значень втілюють
різні частини мови. Це можуть бути іменники зі значенням
високої міри оцінки (ідеал, взірець, еталон): (7) Заміжніх жінок
видно за версту: вона тобі копійки не потратить на помаду чи
модні ганчірки, – каже Лариса Степанівна, маючи на увазі себе –
взірець справжньої шлюбної жінки, української матері-
берегині, безгрішної, як мати Тереза, тривалої, мов колгоспна
коняка, терплячої, як соціальний працівник… (Г. Тарасюк.
Новорічний сюрприз).
Іменники зі значенням різної міри оцінки, представлені в
межах одного речення, демонструють поступову зміну позицій
на шкалі оцінки:
(8) Сінта зневажливо дивиться на мене. Власне я вже
вивчила порядок чергування її поглядів у мій бік:
— зневага
253- томність
— ненависть
— тріумф
— виклик
— гіпер-демонстративна байдужість
— гіпер-демонстративна небайдужість
— зневага.
І так по колу (І. Карпа. Перламутрове порно).
Дієслова, що постають у ролі оцінних предикатів,
реалізують внутрішню градацію оцінки: подобатись,
симпатузувати, любити, захоплюватись, ненавидіти тощо.
Зміна предиката регулярно забезпечує градацію раціональних
оцінок. Чим інтенсивніша оцінка, тим вона більш категорична.
Наприклад: (9) Я вважаю його добрим товаришем і
(10) Я переконаний, що він добрий товариш.
Досить часто в якості інтенсифікаторів оцінки виступають
прикметники: звичайний, справжній, повний, цілковитий,
небувалий тощо. Наприклад: (11) Колеги і друзі виявили до нього
несподівану увагу і навіть велику людську доброту
(Є. Кононенко. Повії теж виходять заміж). Проте найбільш
уживаними інтенсифікаторами оцінних значень постають
прислівники: дуже, винятково, навдивовижу, страшенно,
надзвичайно, неймовірно та ін.
На відміну від більшості інших реалізаторів оцінних
значень, частки залежать від семантики основних компонентів
висловлення. Додавання часток до оцінних висловлень суттєво
змінює смисл повідомлення. Наприклад: (12) Мама таки має
рацію: треба, щоби тихо-мирно, аякже, аякже… (З. Легкий.
Осел); (13) Ні, це таки справді чудово – провести Новорічний
вечір, так, як ніколи! (Г. Тарасюк. Новорічний сюрприз).
Сполучаючись з оцінними висловленнями, вигуки
виражають реакцію суб’єкта на оцінювані явища, події, факти.
Вигуки є «носіями передусім тих семантико-прагматичних
нюансів у комунікації, які стосуються внутрішнього світу її
учасників» [Бацевич 2008: 31]. Завдяки специфічному емоційно-
експресивному значенню вигуки (насамперед емоційні)
постають характерними інтенсифікаторами оцінок у
художньому тексті. Це такі одиниці: Боже! Господи! Боже
254 праведний! Боже мій милий! Ось тобі й маєш! Горе! Горенько
моє! От біда! Лишенько! Ой! Алилуя! Наприклад: (14) І тут,
алилуя, алилуя, я згадав! (Л. Дереш. Намір!); (15) Божечку,
чому мені так важко з тобою? (Там само). На позитивне чи
негативне значення вигуків вказує контекст. Зазвичай вигуки
розташовані на початку оцінного речення, сигналізують про
емоційний стан мовця та налаштовують на сприйняття
інтенсивної оцінки. У постпозиції вигуки підсумовують оцінне
судження, посилюючи його виразність: (16) Який ґротескний,
важкий маскарад я затіяв, о горе (Л. Дереш. Намір!).
У художньому тексті поширена інтенсифікація оцінки за
допомогою стилістичних засобів. Так, метафора посилює оцінку
завдяки особливій образності: (17) Все мовчки. Без слів. Тільки
метали холодні стріли поглядів (П. Загребельний. Роксолана).
Гіперболічна інтенсифікація оцінки збільшує її вплив на
адресата – «очевидна помилковість прямого смислу висловлень
змушує слухача шукати в них прихований смисл» [Крысин
1988: 100]. Наприклад: (18) Батько у нас – не приведи, Господи.
Щоб оце хтось його не послухав – убив би (В. Мастєрова.
Вовкулака). Гіперболізовану оцінку реалізують прислівники із
семантикою часу: вічно, постійно, завжди, ніколи. Висловлення
з такими словами особливо категоричні: (19) У тебе вічно якісь
проблеми з малою (А. Хома. Провина).
Підвищує значущість оцінки градація: (20) Ждання було
тяжке, напружене, нестерпне (П. Загребельний. Смерть у
Києві).
Епітет підкреслює аспект оцінки, актуалізує оцінювану
ознаку: (21) Йолоп несусвітній! (В. Тарнавський. Дисертація);
(22) Будьте достойні високого імені руського воїна! (О. Лупій.
Падіння давньої столиці).
Риторичне питання увиразнює категоричність оцінки:
(23) А де честь, а де совість у тебе, Вікторе, я питаю?
(С. Завгородній. Бажане).
Повтор є досить поширеним способом інтенсифікації
оцінки: (24) Жаль, ой, жаль-жаль, що то зовсім не про мене –
шукати, придивлятися, оцінювати, зважувати, бо така
дісталася мені сутність, такий талан, така доля…
(Ю. Завгородний. Вчинок).
255Тавтологія надає оцінці особливої експресії, посилює її
емоційність: (24) Я тебе задушу власними руками! – просичала
Фантазія (Г. Пагутяк. Видіння Орфея).
На синтаксичному рівні висхідна градація оцінки
забезпечена вставними (25) та вставленими (26) конструкціями:
(25) І тільки тепер переконався, що все тут було, на
превеликий жаль, тільки сном (С. Завгородній. Бажане);
(26) (…) бо не було й не буде нічого грандіознішого в діях
людства, ніж культура Єгипту, (…) (наші предки –
найдорожче, що ми маємо) (П. Загребельний. Безслідний
Лукас).
У текстах сучасної української літератури досить
уживаними є паралінгвістичні засоби інтенсифікації оцінки:
розмір і тип шрифту. Цікаво, що паралінгвістичному виділенню
підлягають як самі оцінки (27), так і інтенсифікатори (28):
(27) Знаєш, хто ти? Ти НЕНОРМАЛЬНИЙ (А. Хома. Провина);
(28) Все таки мені було тривожно. СИЛЬНО тривожно
(Л. Дереш. Поклоніння ящірці).
Аналіз фактичного матеріалу засвідчує, що висхідна
градація негативної оцінки значно численніша за градацію
позитивної оцінки. Таке співідношення цілком органічне.
Засоби реалізації негативної оцінки більш різноманітні, її вияви
в тексті більш частотні, до того ж негативна оцінка більшою
мірою потребує деталізації. Інтенсифікація оцінки в тексті
дозволяє посилити впливову функцію оцінки, актуалізувати її
прагматичне значення.
ЛІТЕРАТУРА
Арутюнова 1988: Арутюнова, Н.Д. Типы языковых значений :
Оценка. Событие. Факт [Текст] / Н. Д. Арутюнова. – М. : Наука, 1988. –
341 с.
Бацевич 2008: Бацевич, Ф. Комунікативні особливості вигуку ну в
сучасному українському мовленні [Текст] / Ф. Бацевич // Дивослово. –
2008. – № 6. – С. 31-33.
Вольф 2006: Вольф, Е.М. Функциональная семантика оценки
[Текст] / Е. М. Вольф. – [изд-е 2-е, доп.]. – М. : Едиториал УРСС, 2006. –
280 с.
256 Горелова 1984: Горелова, Л.М. О понятии оценки и шкалах
оценки в лингвистике [Текст] / Л. М. Горелова // Теоретические
аспекты лингвистических исследований : [сб. науч. тр.]. –
Новосибирск, 1984. – С. 154-161.
Колодкина 1990: Колодкина, Е.Н. Параметр оценки в
психологической структуре значения 215 существительных [Текст] /
Е. Н. Колодкина // Психолингвистическиt проблемы семантики : [сб.
науч. тр.]. – Тверь : Изд-во Твер. ун-та, 1990. – С. 67-73.
Крысин 1988: Крысин, Л.П. Гипербола в русской разговорной
речи [Текст] / Л. П. Крысин // Проблемы структурной лингвистики :
[сб. науч. тр.]. – М. : Наука, 1988. – С. 5-111.
Маркелова 1995: Маркелова, Т.В. Выражение оценки в русском
языке [Текст] / Т. В. Маркелова // Русский язык в школе. – 1995. – № 1. –
С. 76-81.
Марчук 2005: Марчук, Л.М. Шкала градації в художньому
мовленні сучасної української літературної мови [Текст] /
Л. М. Марчук // Лінгвістичні дослідження : [зб. наук. праць / за заг.
ред. проф. Л. А. Лисиченко]. – Харків : ХДПУ, 2005. – Вип. 15. –
С. 56-63.
Сэпир 1985: Сэпир, Э. Градуирование. Семантическое
исследование [Текст] / Э. Сэпир // Новое в зарубежной лингвистике.
Вып. XVI. Лингвистическая прагматика. – М. : Прогресс, 1985. –
С. 43-77.
Шмелев 1958: Шмелев, Д.Н. Экспрессивно-ироническое
выражение отрицания и отрицательной оценки в современном русском
языке [Текст] / Д. Н. Шмелев // Вопросы языкознания. – 1958. – № 6. –
С. 63-75.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Антологія 1995: Антологія сучасної прози. Десять українських
прозаїків [Текст] / [упоряд. В. Медвідь]. – К. : Роккард, 1995. – 162 с.
Дереш 2006: Дереш, Л. Намір! [Текст] : [роман] / Л. Дереш. –
К. : ПП Дуліби, 2006. – 296 с.
Дереш 2006a: Дереш, Л. Поклоніння ящірці [Текст] : [роман] /
Л. Дереш. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»,
2006. – 176 с.
Дереш 2007: Дереш, Л. Архе : Монолог, який усе ще триває
[Текст] : [роман] / Л. Дереш. – Харків : Фоліо, 2007. – 319 с.
Калитко 2006: Калитко, К. Містерія : [повість, оповідання]
[Текст] / К. Калитко. – К. : Факт, 2006. – 184 с.
257Завгородний 2004: Завгородний, Ю. Йду проти себе : Візії
[Текст] / Ю. Завгородний. – Львів : Кальварія, 2004. – 176 с.
Завгородній 1978: Завгородній, С. Краса дівоча [Текст] :
[повісті] / С. Завгородній. – К. : Дніпро, 1978. – 558 с.
Загребельний 2002: Загребельний, П.А. Роксолана [Текст] :
[роман] / П. А. Загребельний. – Харків : Євроекспрес, 2002. – 640 с.
Загребельний 2003: Загребельний, П.А. Безслідний Лукас
[Текст] : [роман] / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 398 с.
Карпа 2005: Карпа, І. Перламутрове порно (Супермаркет
самотності) [Текст] : [роман] / І. Карпа. – К. : ПП Дуліби, 2005. – 216 с.
Кононенко 2006: Кононенко, Є. Новели для нецілованих дівчат
[Текст] : [рукописні новели] / Є. Кононенко. – Львів : Кальварія, 2006. –
192 с.
Кононенко 2004: Кононенко, Є. Повії теж виходять заміж
[Текст] : [новели] / Є. Кононенко. – Львів : Кальварія, 2004. – 160 с.
Легкий 1990: Легкий, З.М. Аве, Марія [Текст] : [оповідання,
повість] / З. М. Легкий. – К. : Рад. Письменник, 1990. – 336 с.
Лупій 1991: Лупій, О.В. Падіння давньої столиці [Текст] :
[історичний роман] / О. В. Лупій. – К. : Рад. письменник, 1991. – 399 с.
Пагутяк 2003: Пагутяк, Г. Захід сонця в Урожі [Текст] : [романи,
повісті та оповідання] / Г. В. Пагутяк. – Львів : ЛА «Піраміда», 2003. –
356 с.
Пушик 2004: Пушик, С. Страж-гора : Роман з народних уст
[Текст] : [оповідання та новели] / С. Пушик. – К. : Етнос, 2004. – 640 с.
Сучасна фантастична 1989: Сучасна фантастична повість
[Текст] / [редкол. В. О. Шевчук (голова) та ін.; упоряд. та автор
післямови М. Б. Славинський]. – К. : Молодь, 1989. – 400 с.
Тарасюк 2006: Тарасюк, Г.Т. Янгол з України [Текст] : [маленькі
романи, новели] / Г. Т. Тарасюк. – К. : Либідь, 2006. – 432 с.
Хома 2003: Хома, А. Провина [Текст] / А. Хома. – Львів : ЛА
«ПІРАМІДА», 2003. – 224 с.
Марина Михальченко
Реализация восходящей оценки в тексте
Статья посвящена изучению функциональных проявлений
градации оценки в тексте, рассмотрены средства реализации
восходящей оценки на различных языковых уровнях. Проанализирована
интенсификация позитивной и негативной оценок в художественном
тексте.
Ключевые слова: градация оценки, интенсификация,
интенсификаторы оценки, оценка, текст.
258 Maryna Mykhalchenko
Features of ascending gradation of estimation
The article is devoted studying of gradation functional expressions of
estimation in a text, facilities of realization of ascending gradation of
estimation are considered on different linguistic levels. Intensification of
positive and negative estimations is analysed in art text.
Keywords: gradation of estimation, intensification, аmplifiers of
estimation, estimation, text.

Категорія: Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.