Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка

СТАТУС ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ В СИСТЕМІ ЛІНГВІСТИЧНИХ НАУК — 2

Здебільшого вони створюються після проведення певного
широкомасштабного дослідження. У межах корпусної
лінгвістики існує кілька вузлових центрів проблем, до яких
належать: а) проблема розмітки (токенізація (поділ на
орфографічні слова); лематизація (зведення словоформ до
словникової форми); морфологічний аналіз); б) проблема
304 репрезентативності (для будь-якого мовно-національного
корпусу є важливим вияв лексико-граматичних феноменів,
типових для всього обсягу мовних текстів, тому структура
корпусу, ємність прямо залежать від мети і завдань, що
адресовані до нього. Встановлено, що зі статистичного погляду
у мові значна кількість слів є відносно рідковживаними (Закон
Ципфа), для дослідження перших п’яти тисяч найчастотніших
слів (наприклад, попросити, збиток) необхідно мати корпус від
10 до 20 мільйонів слововживань, а вже для опису перших
двадцяти тисяч (відчуття, серцебиття, крутитися) має бути
корпус понад сто мільйонів слововживань); в) проблема подання
результатів (у великих за розміром корпусах текстів постають
нові аспекти, що вимагають комп’ютерно-прикладного
вирішення: пошук-запит може пропонувати сотні / тисячі
результатів (контекстів вжитку), які слід диференціювати, тому
що їхній перегляд є нераціональним; опрацювання систем
групування віднайдених результатів з автоматичним
диференціюванням на підмножини (кластеризація результатів
пошуку); створення систем колокації (подання найстійкіших
словосполук) зі статистичною оцінкою значущості
словосполук); г) проблема Веб як корпусу (як корпус може
використовуватися множинність текстів інтернету (поширеним
у лінгвістиці є складання запиту комп’ютеру та інтерпретація
результатів або за кількістю віднайдених сторінок, або за
першим повернутим покликанням (в англійській мові цю
методологію назвали Googleology, російські лінгвісти
пропонують – Яндексологія). Так можна вирішити обмежену
кількість завдань, бо засоби розмітки використовуваних у вебі
текстів не враховують і не виявляють низку суто лінгвістичних
особливостей текстів (вказівка наголосу, граматичної
належності, категорійний статус, межі словосполучень тощо), не
кажучи уже про семантичне верстання. Ще одним способом
роботи з веб-текстом постає використання його веб-сторінок,
що полягає в автоматичному витягненні значної кількості
сторінок з інтернету для їхнього подальшого використання як
звиклого корпусу. Останнє дозволяє зробити їхню послідовну
розмітку та використовувати суто лінгвістичні параметри в
запитах [Воронина 2007; Заваруєва 2008; Краснобаєва-Чорна
3052008]. Активне впровадження цього способу дозволяє швидко
створити репрезентативний корпус для будь-якої мови, яка
достатньо виявлювана в інтернеті, хоча значною мірою такий
корпус буде виявом запитів користувачів інтернету. Як корпус
текстів може бути використана також і Вікіпедія, що за своїм
репрезентативним виявом постає досить розмаїтим утворенням,
а за систематикою і структуруванням послідовно
проіндексований гіпертекст з викінченою системою навігації та
чітко окресленими командами і різновидами пошуку. До сфери
комп’ютерної лінгвістики належать і технології створення
гіпертекстових систем, що розглядаються як особливий спосіб
організації тексту, певною мірою, принципово новий вид тексту,
протиставлений багатьма властивостями звичайному тексту,
сформованому в гутенбергівській традиції книгодрукування.
У когнітивному аспекті комп’ютерно-прикладна
лінгвістика – це широка сфера використання суто
комп’ютерного інструментарію – програм, комп’ютерних
програм, комп’ютерних технологій опрацювання та організації
даних – для моделювання функціонування мови у відповідних
умовах, ситуаціях, проблемних сферах, а також сфера
застосування комп’ютерних моделей мови у лінгвістиці та
суміжних дисциплінах. У цьому ракурсі комп’ютерно-
прикладна лінгвістика набуває чітко окресленого статусу, тому
що сфера застосування комп’ютерних моделей мови в
лінгвістиці може розглядатися як сфера застосування
інформатики, теорії програмування для розв’язання завдань
науки про мову. У ширшому сенсі – до комп’ютерно-прикладної
лінгвістики зараховують практично усе, що пов’язано з
використанням комп’ютера у мовознавстві.
Як особливий напрям комп’ютерна лінгвістика
сформувалася у вісімдесяті роки двадцятого століття, сам термін
є калькою англійського computational linguistics. Перший
компонент англійського словосполучення computational може
перекладатися і як обчислювальний, тому в літературі наявний
також термін обчислювальна лінгвістика, хоча останнім часом
він максимально асоціюється з квантитативною
лінгвістикою, набуваючи цілком мотивованого вузького
застосування. У світі досить розмаїтими постають публікації з
306 проблем комп’ютерної лінгвістики: виходять тематичні
збірники, у США є щоквартальний часопис «Комп’ютерна
лінгвістика», щодва роки проходять міжнародні конференції з
комп’ютерної лінгвістики – COLING, конференції різного рівня
і статусу з проблем штучного інтелекту, де обов’язковою постає
проблематика комп’ютерної лінгвістики. Активною є
організаційна діяльність Асоціації комп’ютерної лінгвістики. У
вузькому сенсі проблематика комп’ютерної лінгвістики
пов’язувана з моделюванням спілкування (насамперед – із
забезпеченням взаємодії) людини з ЕОМ природною або
обмеженою природною мовою (для цього створюються
спеціальні системи опрацювання природної мови), а також з
теорією і практикою інформаційно-пошукових систем (ІПС), що
виникли наприкінці 1950-1960-х років і були певним
реагуванням лінгвістів на запити науково-технічного прогресу,
запити збереження науково-технічної інформації. За типом
збереження та опрацювання інформації, за особливостями
пошуку ІПС диференційовані на документальні та
фактографічні. У документальних ІПС зберігаються тексти
документів або їхні описи (реферати, бібліографічні карточки
тощо), а фактографічні ІПС описують конкретні факти, не
бов’язково в текстовій формі: різноманітні таблиці, формули
вияву даних. Наявні також і змішані ІПС, що охоплюють і
документи, і фактографічну інформацію [Пиотровский, Бектаев,
Пиотровская 1977; Ткачук, Чумак 2006; Чейлитко 2009].
Сьогодні фактографічні ІПС ґрунтуються на технології баз
даних (БД). Для забезпечення інформаційного пошуку в ІПС
створюються спеціальні інформаційно-пошукові мови, основу
яких складають інформаційно-пошукові тезауруси. Динаміка і
розвиток сучасних інформаційно-пошукових систем пов’язані з
опрацюванням ІПС безтезаурусного типу, що працюють зі
споживачем обмеженою природною мовою, пошук провадиться
за текстами рефератів документів, за їхнім бібліографічним
описом, інколи за самими документами. Для індексування в ІПС
безтезаурусного типу використовуються слова і
словосполучення природної мови.
Квантитативна лінгвістика – це сфера
міждисциплінарних прикладних пошуків, де основним
307інструментом виступає вивчення мови і мовлення, є кількісні і
статистичні методи аналізу. Інколи квантитативну лінгвістику
протиставляють комбінаторній лінгвістиці. У квантитативній
лінгвістиці домінує кількісний математичний апарат – теорія
множин, математична логіка, теорія алгоритмів тощо. У
теоретичному вимірі, використання статистичних методів у
мовознавстві дозволяє доповнити структурну модель мови зі
ймовірнісним компонентом, тобто створити структурно-
ймовірнісну модель з властивим для неї потужним
пояснювальним потенціалом. Це, за своєю суттю, застосування
статистики в мовознавстві. Суттєвим є те, що завдання побудови
структурно-ймовірнісної моделі функціонування мови належить
до теоретичних проблем лінгвістики і складає один із виявів
теорії мови. У прикладній сфері квантитативна лінгвістика
виявлювана тими фрагментами цієї моделі, що
використовуються для лінгвістичного моніторингу
функціонування мови, дешифрування кодованого тексту,
авторизації/атрибуції тексту і под. [Демська-Кульчицька 2005;
Звегинцев 1968; Краснобаєва-Чорна 2007; Пиотровский,
Бектаев, Пиотровская 1977]
До актуальних питань прикладної лінгвістики належать
також напрями вивчення афазії. Центр уваги психолінгвістики
складають процеси мовленнєвотворення і сприйняття, засвоєння
мови дитиною, тобто «лінгвістична людина» (пор. для лінгвіста
основною постає «людська мова»). Вивчення афазії дозволяє не
тільки встановлювати правильно діагноз, вносити корекції, але й
опрацьовувати курси реабілітації хворих з тими чи іншими
порушеннями мовлення.
Отже, прикладна лінгвістика на ґрунті використання
фундаментальних знань про мову досліджує, як створювати та
застосовувати технічні методи і засоби для підвищення
ефективності та результативності мовної комунікації. Фахівець
у галузі прикладної лінгвістики професійно створює алгоритми
автоматичного опрацювання тексту в напрямі його перекладу
(науково-технічного та іншого різновиду текстів), реферування,
порівняння текстів, бере участь в укладанні словників,
редагуванні значного масиву інформації, порівнянні інформації
та встановленні її основних постулатів, опрацюванні
308 програмного забезпечення. У широкому сенсі прикладна
лінгвістика – це діяльність щодо застосування наукових знань
про будову та функціонування мови в нелінгвістичних наукових
дисциплінах та в різних сферах практичної діяльності людини,
теоретичне осмислення цієї діяльності.
У прикладній лінгвістиці розгалуженою постає система
методів, що за своїм виявом легко співвідноситься з розмаїттям
різних сфер застосування наукових знань про мову: кожна
конкретна прикладна дисципліна має власний своєрідний
інвентар методів, хоча існують об’єднавчі критерії для усіх
методів прикладної лінгвістики. Останнє легко простежуване у
зіставленні методичних інструментаріїв описової, теоретичної і
прикладної лінгвістики [Краснобаєва-Чорна 2007; Краснобаєва-
Чорна 2009; Пиотровский, Бектаев, Пиотровская 1977]. Описова
лінгвістика передбачає опис мовних фактів, де визначальним
виступає метод класифікації, тобто вияв певної сітки
параметрів, яка уможливлює охопити усі найсуттєвіші
властивості мовних структур. Теоретична лінгвістика
передбачає формування уявлення про те, які мовні властивості є
суттєвими, а які – ні. Створювані в рамах теоретичної
лінгвістики концептуальні моделі мови не лише описують
спостережувані факти, але й прагнуть їх вичерпно пояснити. І
теоретична, й описова граматика ґрунтуються на пізнавальній
настанові, відомій як “God’s truth” («Божественна Істина»).
Загалом класифікація мовних фактів і концептуальні моделі
теоретичної лінгвістики претендують на розкриття суті
влаштування мови, вияву закономірностей її будови. Прикладна
лінгвістика у своєму арсеналі має і метод класифікації, і метод
моделювання тощо. У прикладній лінгвістиці насамперед
важливими постають пізнавальна настанова («інженерний
підхід»), що мотивовано оптимізацією функцій мови, тому
наріжним каменем є вирішення конкретного завдання, що
зумовлює спільну властивість методів прикладної лінгвістики –
орієнтування на створення такої моделі певної проблемної
сфери, яка виявляє тільки ті властивості, що необхідні для
розв’язання конкретного практичного завдання. У цьому
полягає принципова відмінність теоретичної і прикладної
лінгвістики – перша зорієнтована на повний, вичерпний опис
309проблемної сфери зі всіма її складнощами, а останній – тільки
на конкретне завдання. Прикладні моделі загалом 1) орієнтовані
на конкретні підмови, а не на всю мову; 2) вимагають великого
ступеня формалізації; 3) використовують знання про мову
вибірково; 4) не акцентують різниці між власне-лінгвістичними
й екстралінгвістичними аспектами семантики мовних висловів;
5) універсалізують мовний об’єкт; 6) не накладають ніяких
суттєвих обмежень на інструмент моделювання.
З оптимізацією соціальної функції мови в прикладній
лінгвістиці пов’язано вивчення способів взаємодії мови і
суспільства, що здебільшого належить до сфери соціолінгвістики.
У межах останньої розмежовують два аспекти – вплив соціальної
структури суспільства на мову і мова як чинник впливу на
суспільство. Перший аспект спрямований на аналіз проблем
зв’язку мовних форм із соціальною стратифікацією. Так, у
класичному дослідженні У. Лабува «Соціальна стратифікація
англійської мови в Нью-Йорку» простежено мовленнєву
поведінку мешканців нью-йоркського району Іст-Сайд,
виявлювану у використанні окремих типово-мовленнєвих форм.
Другий аспект охоплює дослідження державного регулювання
мови з чітким окреслення двох напрямів: 1) мовна політика і
2) мовне будівництво. Мовна політика – це розгляд політичної
мети, що досягається шляхом впливу на використання мови
(наприклад, забезпечення консолідації нації завдяки
розширенню сфер використання національної мови, що в цьому
разі виконує націєоб’єднавчу функцію). Мовне будівництво
здебільшого розглядають як частину мовної політики, воно є
комплексом різнопланових конкретних заходів, що
здійснюються на загальнодержавному та регіональному рівнях,
пор.: опрацювання національних програм навчання мови на усіх
рівнях освіти, створення нормативних словників (тлумачних,
орфографічних, орфоепічних та ін.) і граматик, опрацювання і
запровадження алфавітів, формування і фіксація норм
літературної мови, нормування мови засобів масової інформації
і под. [Баранов 1998; Бук 2006; Данилюк 2008а; Демська-
Кульчицька 2005]. Об’єктом теорії мовленнєвого впливу
виступають когнітивні, психологічні, соціальні, мовні та інші
механізми, що дозволяють активно впливати на свідомість, на
310 процес поведінкових стереотипів людини. Ці механізми є
вельми складними, тому теорія мовленнєвого впливу є
міждисциплінарною. Ядро цієї теорії складає категорія мовного
варіювання, що визначає можливість використання в дискурсі
для опису тієї самої ситуації різних близьких за значенням
мовних висловів, коли різниця в семантиці учасниками
комунікації кваліфікується то як суттєва, значуща, то як
несуттєва, пор. Брат молодший за сестру і Сестра старша за
брата. Послідовне знання і врахування таких варіантів дозволяє
з максимальним навантаженням використовувати мову як
інструмент впливу на свідомість. Мовні механізми варіативної
інтерпретації дійсності наявні на усіх рівнях мовної системи –
фонетичному, лексичному, морфологічному, словотвірному,
синтаксичному, текстовому. Методологія теорії мовленнєвого
впливу знаходить свій вияв і своє застосування в численних
напрямах – теорії аргументації (генеристики), практиці
створення рекламних текстів (копірайтингові), політичній
лінгвістиці і под. [Баранов 2001; Бук 2006; Данилюк 2008а;
Краснобаєва-Чорна 2007].
Окремої уваги вимагає політична лінгвістика, предметом
якої є політичний дискурс як сукупність дискурсивних
практики, що ідентифікують учасників політичного дискурсу як
особистості або таких, що формують конкретну тематику
політичної комунікації. Дискурсивна практика – це тенденції
використання функційно наближених, альтернативних мовних
засобів вираження певного смислу. Ці тенденції виявлювані в
частотності вжитку певних феноменів фонетичного,
морфологічного, лексичного, словотвірного, синтаксичного і
текстового рівнів. Близьким аналогом у цьому вимірі постає
поняття ідіостилю письменника.
Дискурсивні практики в лінгвістичному аспекті
визначувані стійкими наборами мовних засобів варіативної
інтерпретації, що властиві певному політичному суб’єкту або
характерні для обговорення певного предмета. Це дозволяє
говорити про предмети політичної лінгвістики типу «дискурс
Джорджа Буша (молодшого)» (дискурс Джорджа Буша
(молодшого) – це сукупність дискурсивних практик Джорджа
Буша, що легко простежувані в його виступах, інтерв’ю та ін.),
311«дискурс «Володимира Путіна», «дискурс Віктора Ющенка»,
«тоталітарний дискурс» (тоталітарний дискурс – сукупність
дискурсивних практик, характерних для політичної мови
тоталітарного суспільства), «дискурс безпеки» (дискурс безпеки –
сукупність дискурсивних практик, характерних для дискусій про
державну безпеку і які формують такі дискусії як частину
політичного дискурсу загалом), «дискурс свободи і
справедливості», «парламентський дискурс». Найвідоміші
приклади дискурсів, що стали опертям розвитку політичної
лінгвістики, – українська політична мова радянської пори
(Lingua Sovietica), дискурс Великої французької революції,
політична мова «Третього Рейху», «в’єтнамська англійська» в
США в період в’єтнамської війни [Данилюк 2008; Краснобаєва-
Чорна 2007; Перебийніс, Сорокін 2009].
Дослідження політичної мови стало наслідком активної дії
трьох чинників: 1) внутрішні потреби лінгвістичної теорії, що
постійно звертається до реальних сфер функціонування мови,
мовної системи; 2) суто політологічні проблеми вивчення
політичного мислення, його зв’язку з політичною поведінкою;
необхідність побудови прогностичних моделей у політології,
опрацювання методів аналізу політичних текстів і текстів
засобів масової інформації для моніторинга різноманітних
тенденцій в сфері суспільної свідомості; 3) соціальне
замовлення – низькорезультативні спроби вивільнити політичну
комунікацію від будь-яких маніпуляцій. Останній чинник
стимулював одночасно і становлення теорії мовленнєвого
впливу, що досліджує механізми варіативної інтерпретації
дійсності і в політичній мові, і у функціонуванні мовної системи
в будь-якій сфері діяльності людини. У цьому розрізі вона
виступає ширшою щодо проблематики, предмета дослідження
від політичної лінгвістики. На відміну від політичної
лінгвістики теорія мовленнєвого впливу не досліджує
дискурсивні практики, тому вона в цьому плані є вужчою від
політичної лінгвістики. Найсуттєвішими відмінності між
політичною лінгвістикою і теорією мовленнєвого впливу є у
сфері прикладного застосування. Політична лінгвістика сферою
свого прикладного застосування має політологію, тому що
пов’язана з вивченням політичного мислення політиків за
312 мовними даними, реконструкцію та моніторинг стану суспільної
свідомості за текстами засобів масової інформації. Відповідно
до цих завдань були напрацьовані спеціальні інструменти, з-
поміж яких найсуттєвішими постають контент-аналіз і
когнітивне картування [Асоціативний 2001; Бук 2006; Дарчук
2008; Краснобаєва-Чорна 2007]. Для контент-аналізу
найважливішим постає те, щоб за зовнішніми – кількісними –
характеристиками текстів на рівні слів і словосполучень
отримати правдоподібні передбачення щодо його змісту і
зробити висновки про особливості мислення і свідомості автора
тексту – його наміри, настанови, бажання, цінності, орієнтації
тощо. У політології контент-аналіз використовують здебільшого
для вивчення когнітивних настанов автора тексту – його
ставлення до певних понять, подій, дій, цінностей, аксіом та ін.
Типовим прикладом є дослідження програм республіканської і
демократичної партій США в їхній динаміці щодо ставлення до
концепту «СВІЙ – ЧУЖИЙ». Встановлення домінування або
переваги, наприклад, «ЧУЖОГО» над «СВОЇМ» уможливлює
констатацію щодо високої (більшої) конфліктності політичного
дискурсу, наявність істотних проблем у міжпартійних
стосунках. Такий висновок мотивований тим, що динаміка
реалізації концепту «ЧУЖИЙ» корелює з динамікою політичних
конфліктів, пор. подібне в міжпартійних стосунках Партії
регіонів і БЮТ в Україні. Кульмінаційні вершини «ЧУЖОГО» в
партійних програмах за відсутності зовнішнього конфлікту
часто вияскравлюють наявність внутрішнього конфлікту.
Когнітивне картування як методика політичних і соціальних
наук сформувалось у сімдесяті-вісімдесяті роки двадцятого
століття, його концепція сформувалась у працях американського
політолога і соціолога Р. Аксельрода, інших американських і
скандинавських учених [Воронина 2007; Данилюк 2008а;
Звегинцев 1968]. Цей метод уможливлює вияв репрезентованої в
політичних текстах структури каузального роздуму (що чому
сприяє / перешкоджає, що з чого випливає, що дає такі наслідки
тощо) і на цій підставі зробити висновки про мислення автора
тексту та його бачення політичної ситуації. Певною мірою,
когнітивне картування дозволяє встановити чинники, що
враховують політики в ситуаціях прийняття тих чи інших дій,
313визначення напряму розв’язання ситуації. Стратегія вибору
чинників і прогнозує можливу типологію політичного мислення.
Сучасна прикладна лінгвістика є надзвичайно
розгалуженою, напрями її вияву нерівнорядні. До
найперспективніших напрямів прикладної лінгвістики слід
насамперед віднести гіпертекстові технології, безпосередньо
пов’язані з розвитком та експлуатацією глобальної
комп’ютерної мережі інтернет (на це спрямовані дисципліни
типу Інтернет-лінгвістика). Рівень освоєння гіпертексту
лінгвістами-практиками досить незначний, а дослідження
гіпертексту не завжди адекватно інтерпретоване як природне
продовження і поглиблення лінгвістичних пошуків щодо
вивчення принципів організації, структурування, моделювання і
розуміння звичайного тексту [Заваруєва 2008; Пиотровский,
Бектаев, Пиотровская 1977; Ткачук, Чумак 2006]. Успішне ж
опрацювання програм-оболонок гіпертексту, організація вдалої
взаємодії комп’ютерної програми з користувачем неможлива без
застосування фундаментальних знань про мовну систему.
З комп’ютерними технологіями безпосередньо пов’язана й
інша галузева проблематика, що останніми роками бурхливо
розвивається і яка має суттєвий лінгвістичний потенціал, –
комп’ютерний дизайн тексту та його компонентів, зокрема
шрифтів тощо. Наявне програмне забезпечення дозволяє
виводити на монітор комп’ютера всю полосу друкованого
тексту книги, часопису, газети, рекламного буклету і
компонувати текст та живописні елементи оригінал-макету в
єдине ціле. Текст у цьому вимірі постає як елемент зображення,
а зображення – як елемент тексту. Технологічним є питання
їхнього оптимального поєднання, оптимізація креолізації тексту
тощо. Суто практичні принципи побудови оригінал-макету
видання повинні підтримуватися дослідженнями у сфері
лінгвістики і семіотики, які мають виявляти закони поєднання
змісту тексту, зображення (малюнок, рисунок, таблиця, схема,
графік тощо), семантики гарнітури (шрифту) та способів
виділення компонентів тексту (курсив, відступ, пропуск, розрив
і под.). Наявні в лінгвістиці та семіотиці теоретичні
напрацювання (теорія «захистів» Олександра Реформатського
тощо) на сьогодні мало «вмонтовані» у проблематику
314 комп’ютерно-прикладних завдань [Демська-Кульчицька 2005;
Ситар 2009].
Не менш актуальною і значущою перспективою розвитку
комп’ютерно-прикладної лінгвістики постає рекламознавство і
застосування знань про мову у сфері реклами і в сфері публічної
політики. Ці два напрями об’єднані в діяльності піарівських
(англ. Public Relations) агентств різного типу, що надають ті чи
інші послуги на «політичному ринку» (для окремих політиків,
політичних партій, політичних рухів, соціальних опитувань
тощо). Це пов’язано здебільшого з організацією зв’язків з
виборцями, громадськістю, моніторингом стану суспільної
свідомості. У цьому розрізі перспективи розвитку комп’ютерно-
прикладних напрацювань надзвичайно великі і знакові.
ЛІТЕРАТУРА
Андрейчук, Карамишева, Семотюк 2008: Андрейчук, Н.І.,
Карамишева, І.Д., Семотюк, О.Л. Прикладна лінгвістика: курсові та
випускні кваліфікаційні роботи [Текст] / Н. І. Адрейчук,
І. Д. Карамишева, О. Л. Семотюк : навч. посібник. – Львів : Вид-во
Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 124 с.
Асоціативний 2001: Асоціативний словник української
рекламної лексики [Текст] / Упор. Т. Ю. Ковалевська, Г. Д. Сологуб,
О. В. Ставченко / Відп. ред. О. Ю. Карпенко. – Одеса : Астропринт,
2001. – 116 с.
Баранов 1988: Баранов, А.Н. Автоматизация лингвистических
исследований : корпус текстов как лингвистическая проблема [Текст] /
А. Н. Баранов. – Русистика сегодня. – 1998. – № 12. – С. 14-21.
Баранов 2001: Баранов, А.Н. Введение в прикладную
лингвистику : учеб. пос. [Текст] / А. Н. Баранов – М. : Наука, 2001. –
194 с.
Бук 2006: Бук, С. 3 000 найчастотніших слів розмовно-
побутового стилю сучасної української мови [Текст] / С. Бук / Наук.
ред. Ф. С. Бацевич. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 180 с.
Бук 2006: Бук, С. 3 000 найчастотніших слів наукового стилю
сучасної української мови [Текст] / С. Бук / Наук. ред. Ф. С. Бацевич. –
Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 192 с.
Воронина 2007: Воронина, И.Е. Компьютерное моделирование
лингвистических объектов [Текст] / И. Е. Воронина : монография. –
315Воронеж : Издательско-полиграфический центр Воронежского ун-та,
2007. – 177 с.
Данилюк 2008: Данилюк, І.Г. Автоматичне опрацювання
природного мовлення : навч. посібник [Текст] / І. Г. Данилюк / За ред.
А. Загнітка. – Донецьк : ДонНУ, 2008. – 55 с.
Данилюк 2008а: Данилюк, І.Г. Основи комп’ютерної графіки для
лінгвістів : навч. посібник [Текст] / І. Г. Данилюк / За ред. А. Загнітка. –
Донецьк : ДонНУ, 2008. – 32 с.
Дарчук 2008: Дарчук, Н.П. Комп’ютерна лінгвістика
(автоматичне опрацювання тексту): підручник [Текст] / Н. П. Дарчук. –
К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. –
351 с.
Демська-Кульчицька 2005: Демська-Кульчицька, О. Основи
національного корпусу української мови [Текст] / О. Демська-
Кульчицька. – К. : Інститут української мови, 2005. – 220 с.
Заваруєва 2008: Заваруєва, І.І. Тлумачні електронні словники
російської мови: структурно-функціональний аспект [Текст] : автореф.
… канд. філол. наук / І. І. Заваруєва. – Дніпропетровськ, 2008. – 20 с.
Загнітко 2008: Загнітко, А. Типологічні функції адресата й
адресанта у структурі гіпертексту [Текст] / А. Загнітко // Людина,
Комп’ютер. Комунікація : Зб. наук. праць / За ред. Ф. С. Бацевича. –
Львів : Вид-во Національного університету «Львівська політехніка»,
2008. – С. 13-17.
Звегинцев 1968: Звегинцев, В.А. Теоретическая и прикладная
лингвистика : монографія [Текст] / В. А. Звегинцев. – М. : Наука, 1968. –
316 с.
Карпіловська 2006: Карпіловська, Є.А. Вступ до комп’ютерної
лінгвістики: підручник [Текст] / Є. А. Карпіловська / Відп. ред.
А. Загнітко. – Донецьк : ТОВ «Юго-Восток», 2006. – 188 с.
Карпіловська, Ситар 2006: Карпіловська, Є.А., Ситар, Г.В.
Теоретичні та прикладні проблеми комп’ютерної лінгвістики : навч.
посібник [Текст] / Є. А. Карпіловська, Г. В. Ситар / За ред. А. Загнітка. –
Донецьк : ДонНУ, 2006. – 73 с.
Краснобаєва-Чорна 2007: Краснобаєва-Чорна, Ж.В.
Квантитативна лінгвістика : навч. посібник [Текст] /
Ж. В. Краснобаєва-Чорна / За ред. А. Загнітка. – Донецьк : ДонНУ,
2007. – 79 с.
Краснобаєва-Чорна 2008: Краснобаєва-Чорна, Ж.В.
Дискурсивна практика : навч. посібник [Текст] / Ж. В. Краснобаєва-
Чорна / За ред. А. Загнітка. – Донецьк : ДонНУ, 2008. – 141 с.
316 Краснобаєва-Чорна 2009: Краснобаєва-Чорна, Ж.В. Технологія
редагування : навч. посібник [Текст] / Ж. В. Краснобаєва-Чорна / За
ред. А. Загнітка. – Донецьк : ДонНУ, 2009. – 51 с.
Перебийніс, Сорокін 2009: Перебийніс, В.С., Сорокін, В.М.
Традиційна та ком’ютерна лексикографія : навч. посібник [Текст] /
В. С. Перебийніс, В. М. Сорокін. – К. : Видавничий центр КНЛУ, 2009. –
218 с.
Пиотровский, Бектаев, Пиотровская 1977: Пиотровский, Р.Г.,
Бектаев, К.Б., Пиотровская, А.А. Математическая лингвистика :
монография [Текст] / Р. Г. Пиотровский, К. Б. Бектаев,
А. А. Пиотровская. – М. : Наука, 1977. – 296 с.
Ситар 2009: Ситар, Г.В. Теоретичні та практичні проблеми
перекладу : навчально-методичний посібник [Текст] / Г. В. Ситар /
Відп. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2009. – 88 с.
Ситар, Куценко 2009: Ситар, Г.В., Куценко, В.О. Теоретичні та
прикладні проблеми політичної лінгвістики : навч. посібник [Текст] /
Г. В. Ситар, В. О. Куценко / За ред. А. Загнітка. – Донецьк : ДонНУ,
2009. – 60 с.
Ткачук, Чумак 2006: Ткачук, В., Чумак, Г. Теорія і практика
машинного перекладу : навч. посібник [Текст] / В. М. Ткачук,
Г. В. Чумак. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2006. – 72 с.
Федоров 2006: Федоров, Е.Е. Введение в системы
искусственного интеллекта : учебн. пос. [Текст] / Е. Е. Федоров. –
Донецк : ІПШІ «Наука і освіта», 2006. – 84 с.
Чейлитко 2009: Чейлитко, Н.Г. Відображення синтаксичної та
лексичної цілісності речення через зони зв’язків словоформ [Текст] :
автореф. … канд. філол. наук / Н. Г. Чейлитко. – Київ, 2009. – 20 с.
Анатолий Загнитко
Статус прикладной лингвистики в системе лингвистических
наук
В статье раскрывается статус прикладной лингвистики в
системе лингвистических наук, характеризуется ее связь с другими
науками, устанавливаются основные направления современных
лингвоприкладных исследований, устанавливаются особенности
компьютерно-прикладных исследований, прослеживаются
перспективы развития прикладных исследований, выясняются
направления гипертекстовых лингвотехнологий и комментируются
самые актуальные лингвоприкладные исследования.
Ключевые слова: прикладная лингвистика, компьютерная
лингвистика, гипертекст, машинный перевод, автоматическая
обработка языка.
317Anatolij Zagnitko
Status of the Applied Linguistics in the System of Linguistic Sciences
The status of the applied linguistics in the system of linguistic
sciences is exposed, connections of the applied linguistics with other
sciences are defined, the basic directions of the modern linguistic-applied
researches are set, the features of computer-applied researches are
obtained, the prospects of development of the applied researches are traced,
the directions of hypertext linguistic technology are found out and the most
actual linguistic-applied researches are commented.
Keywords: applied linguistics, computational / computerized
linguistics, hypertext, machine translation, and automatic processing of
language.

Категорія: Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.