Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка

ОДНОЗОННІ ПАРАДИГМИ ДІЄСЛІВ ДИНАМІЧНОЇ ПРОСТОРОВОЇ ЛОКАЛІЗОВАНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ І ПОЛЬСЬКІЙ МОВАХ

Любомир СЕГІН,
кандидат філологічних наук,
доцент Слов’янського державного
педагогічного університету
ОДНОЗОННІ ПАРАДИГМИ ДІЄСЛІВ
ДИНАМІЧНОЇ ПРОСТОРОВОЇ ЛОКАЛІЗОВАНОСТІ
В УКРАЇНСЬКІЙ І ПОЛЬСЬКІЙ МОВАХ
У статті проаналізовано особливості однозонних
словотвірних парадигм українських та польських дієслів
динамічної просторової локалізованості. Установлено
структурну типологію досліджуваних парадигм і континуум
словотвірних значень, реалізованих похідними від
досліджуваних дієслів та кількісну наповнюваність кожного
виділеного типу.
Ключові слова: словотвірна парадигма, типова
словотвірна парадигма, словотвірне значення, дієслова
динамічної просторової локалізованості.
На сучасному етапі розвитку словотвору все частіше
акцентується увага науковцями на виявленні й описі85
дериваційної спроможності різних груп слів, з’ясуванні
чинників, які уможливлюють або унеможливлюють появу
похідних. На сьогодні у слов’янському мовознавстві вже є
праці, присвячені опису словотвірного потенціалу різних класів
слів на рівні словотвірної парадигми (СП), зокрема
прикметників, окремих груп іменників, дієслів [Ґрещук 1995;
Ґрещук 2007; Валюх 2005; Хамидуллина 1975 та ін.], проте мало
досліджень із зіставного словотвору, який є одним із
пріоритетних напрямів сучасної лінгвістики [Сопоставительное
1987, с. 4]. На матеріалі української та польської мов (як й
інших слов’янських мов) відсутні описи дієслівних конкретних
СП у зіставному аспекті.
Мета статті полягає в тому, щоб описати особливості СП
дієслів динамічної просторової локалізованості (ДПЛ) в
українській і польській мовах. Мета зумовлює реалізацію таких
завдань:
1) виокремити однозонні словотвірні парадигми
досліджуваних дієслів та з’ясувати їхню кількісну
наповнюваність в кожній мові;
2) зіставити конкретні однозонні парадигми названих
дієслів з типовою СП;
3) з’ясувати типи СП та їхню кількісну наповнюваність,
реалізовані похідними аналізованих дієслів;
4) виявити спільні ознаки та відмінності однозонних
конкретних СП дієслів-еквівалентів української та польської
мов.
Матеріалом для дослідження послужила спеціально
укладена картотека, яка містить 144 непохідних дієслів ДПЛ (по
72 у кожній із мов) і 2357 похідних від дієслів ДПЛ (з них 1267 в
українській мові і 1090 у польській мові), отримана методом
суцільної вибірки з найавторитетніших лексикографічних
джерел.
На думку О.А. Земської, у дослідженнях на рівні СП слід
розрізняти конкретну і типову парадигму [Земская 1978, с. 73,
5]. Типова СП дієслів ДПЛ української і польської мов має86
чотиризонну субстантивно-ад’єктивно-вербально-адвербіальну
структуру з 65 семантичними позиціями.
Із 72 проаналізованих СП мають однозонні парадигми 15
дієслів української мови і 12 – польської. Найбільша кількість
СЗ реалізується у похідних від дієслова йти (23). Пор.: ввійти,
увійти, вийти, відійти, дійти, зайти, зійти, зійтися, найти,
надійти, обійти, перейти, перейтися, підійти, піти, попойти,
прийти, пройти, пройтися, розійтися, уйти (діал.).
Інтегральною ознакою для дієслів wlec, таскати є такі
СЗ, які реалізуються у СП двох дієслів: “переміщати(ся) в межі”,
“переміщати(ся) за межі”, “віддалення”, “досягнення”,
“прибуття”, “попрямувати куди-небудь”, “переміщати(ся)
вгору”, “перемістити з місця на місце”, “переміщатися
повільно”, “рухатися протягом певного часу”, “зміна стану”. До
диференційних ознак належать СЗ, які зафіксовані у парадигмі
того чи іншого дієслова. Так, від дієслова wlec утворюються
похідні із значеннями “переміщати(ся) вниз”, “сативність”,
“втомитися від переміщення”, “відвідати багато місць”,
“змучити тривалим переміщенням”, “переправити через що-
небудь”, “переміщати(ся) по колу”, від дієслова таскати –
“наближення”, “потрапити під щось”, “фінітивність”,
“переміщатися багато разів”. Дієслова-еквіваленти аналізованих
слів (волокти, taszczyć) реалізовують двозонні СП.
Від дієслова сунути/сувати зафіксовані похідні із
такими значеннями: “переміщати(ся) в межі”, “переміщати(ся)
за межі”, “віддалення”, “наближення”, “переміщати(ся) вниз”,
“потрапити під щось”, “попрямувати”, “прибуття”, “переміщати
з місця на місце”, “переправити через що-небудь”, “переміщати
певний час”, “переміщати багато разів”, “переміщатися
повільно”. Польські еквіваленти (suwać/sunąć) належать до
тризонних СП.
Поодинокі дієслова (линути) реалізували лише по
одному девербативу із кількісно-часовим значенням (польський
еквівалент fruwać належить до двозонних СП): вилинути,
відлинути, злинути, налинути, полинути, прилинути,
пролинути, улинути.87
Ще ряд парадигм дієслів української і польської мов
(тарабанити/tarabanić, плестися/plątać się, телепатися/telepać
się), маючи однозонну структуру, характеризуються наявністю
тих чи інших значень у СП однієї з мов і відсутністю в іншій:
— тарабанитися, відтарабанити, потарабанити,
попотарабанити, притарабанити; tarabanić się, wtarabanić,
wytarabanić, przytarabanić;
— доплестися, поплестися, приплестися; wplątać się,
doplątać się, przyplątać się;
— зателепатися, потелепатися, прителепатися;
dotelepać się, zatelepać się, przytelepać się.
Наявність похідних вербальної зони на позначення
прибуття, досягнення характеризується СП дієслова *стигнути,
szwędać się, останнє додатково реалізовує значення сативності;
для дієслів-еквівалентів (śсignąć, швендяти) характерна
відповідно тризонна і двозонна СП. СЗ “наближення”, “зміна
стану” мають парадигми дієслів близити/bliżyć.
Однакові семантичні позиції засвідчені в СП дієслів
крастися і kraść się: “переміщати(ся) в межі”, “переміщати(ся)
за межі”, “наближення”, “віддалення”. Кожна парадигма має і
свої відмінності: крастися – “попрямувати куди-небудь”,
“обминути”, kraść się – “переміститися з місця на місце”,
“переправитися через що-небудь”.
Частина дієслів ДПЛ має СП з мінімальною протяжністю,
тобто ці дієслова реалізували тільки одне-два значення
вербальної зони: минати/минути – “оминути”, “віддалення”,
“подолати певний простір”; польські дієслова mijać/minąć –
тризонні парадигми; польське mandrować (“попрямувати куди-
небудь”) – для українського еквівалента вандрувати характерна
тризонна СП; sankować się (“переміщатися певний час”) – від
санкуватися не виявлено похідних; або субстантивної зони:
колувати, лавірувати/lawirować, курсувати/kursować –
“опредметнена дія”.Таблиця 1.

Отже, з 72 проаналізованих слів-еквівалентів у кожній із
мов 18 дієслів в обох мовах мають однозонну структуру (15 в
українській мові та 12 у польській), з яких 1 дієслово-еквівалент
української мови має тризонну структуру, 2 – двозонну
структуру, від 1 не виявлено похідних; 3 дієслова-еквіваленти
польської мови – тризонну структуру, 3 – двозонну
частиномовну структуру.
Примітка
* – зв’язаний корінь
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ґрещук 1995: Ґрещук В.В. Український відприкметниковий
словотвір. – Івано-Франківськ: Плай, 1995. – 206 с.
2. Ґрещук 2007: Ґрещук В.В., Бачкур Р.О., Джочка І.Ф.,
Пославська Н.М. Нариси з основоцентричної дериватології. – Івано-
Франківськ: Місто НВ, 2007. – 348 с.
3. Валюх 2005: Валюх З.О. Словотвірна парадигматика іменника
в українській мові: Монографія. – Київ-Полтава: АСМІ, 2005. – 356 с.
4. Земская 1978: Земская Е.А. О парадигматических отношениях
в словообразовании // Русский язык. Вопросы его истории и
современного состояния. Виноградовские чтения 1-8. – М.: Наука,
1978. – С. 63-77.
5. Земская 1987: Земская Е.А., Калниязов М.У. Соотношение
типовых и конкретных словообразовательных парадигм // Актуальные
проблемы русского словообразования: Тезисы V респ. науч.-теорет.
конф. – Ч. 1. – Самарканд: Узд-во Самарканд. ин-та, 1987. – С. 9-13.
6. Сопоставительное 1987: Сопоставительное изучение
словообразования славянских языков. – М.: Наука, 1987. – 272 с.
7. Хамидуллина 1975: Хамидуллина А.М.
Словообразовательные парадигмы глаголов движения
(внутриглагольная деривация 2 такта порождения) // Исследования по
семантике: Межвуз. научн. сб. – Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1975. –
Вып. 1. – С. 93-107.
8. Янценецкая 1991: Янценецкая М.Н. Семантические вопросы
словообразования: Производящее слово. – Томск: Изд-во Томск. ун-та,
1991. – 271 с.
9. Buzassyova 1973: Buzassyova K. Simantická struktúra
slovenskych deverbativ. – Bratislava, 1973. – 237s.
10. Jadacka 1995: Jadacka H. Rzeczownik polski jako baza
derywacyjna. Opis gniazdowy. – Warszawa: PWN, 1995. – 216 s.

Категорія: Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.