М.Ф. Алефіренко - Теоретичні питання фразеології

Співвідношення стійких словосполучень фразеологічного і нефразеологічного характеру

загрузка...

Стійкі словосполучення фразеологічного і нефразеологічного
характеру об’єднуються багатьма дослідниками [78, с. 9; 173, с. 85—
87] в один клас на основі їх лексико-граматичної нерозкладності.
Пор.: 1) гостре око — «спостережливий», «той, хто критично
сприймає», довгий карбованець — «великий заробіток»; зводити до нуля —
«знеоцінювати роботу», підкосити під корінь — «позбавити основного,
найістотнішого» і 2) генеральна лінія партії, дати права
громадянства, люди доброї волі, людина обов’язку, мати перевагу, справа честі,
соціалістичні зобов’язання.
Стійкі словосполучення другої групи займають, на думку інших
авторів (В. Л. Дашевська, О. Б. Черкаська), проміжне місце між ФО
і синтаксичними одиницями, і тому розглядають їх як особливі
аналітичні номінанти, що швидко поповнюються у мові новими
утвореннями [107, с. 45—46]. Такі засоби мовної номінації акад. В. В. Вино-
градов називав «фразеологічними сполученнями» [36, с. 159—160],
а О. В. Кунін — «фразеологічними одиницями» [77, с. 212]. За
аналогією до афіксоїдів — одиниць проміжного типу, що поєднують у собі
властивості кореневих й афіксальних морфем,— стійкі
словосполучення нефразеологічного характеру ми пропонуємо називати фразело-
їдами. Від словосполучень фразелоїди відрізняються більшою
стійкістю, а відфразем — характером лексико-граматичної нерозкладності.
Кожне вільне синтаксичне словосполучення в системі мовлення —
Це результат поширення головного слова, а в системі мови — це
модель поширення слова. Таке розуміння синтаксично вільного
словосполучення визначається особливостями його номінативної функції:
граматична і смислова домінанта словосполучення виражає поняття
родове, а підпорядковане слово — поняття видове. У зв’язку з цим
синтаксично вільне словосполучення відзначається відповідністю
плану змісту і плану вираження, що зумовлює його семантичне і
синтаксичне членування. Однак це не означає, що синтаксично вільні слово-
81
сполучення і фразелоїди не мають нічого спільного. Обидва типи
характеризуються семантичною єдністю і граматичною організацією,
яка визначає форму підпорядкованого слова, порядок лексичної
сполучуваності. Пор.: синтаксичні словосполучення багаті врожаї,
уважний погляд, грунтовий шлях, громадське майно*щира людина, чиста
вода і фразелоїди комуністичний світогляд, Ленінські заповіти,
життєвий шлях, громадське доручення, щира душа, чиста совість.
Словосполучення обох типів побудовані за певним граматичним зв’язком
і виступають номінантами відповідних понять. Однак синтаксичні
словосполучення виражають поняття розчленовано: головне слово —
основне поняття, а підпорядковане обмежує його за певною
актуалізованою ознакою. Це дає змогу головному слову сполучатися з
різними логічно допустимими компонентами: чиста (брудна, мутна, тиха,
стрімка, протічна, стояча) вода.
Фразелоїди виражають поняття нерозчленовано, тому мають
стабільну, фіксовану сполучуваність. У цьому вони зближуються
з фраземами. Лексико-граматична нерозкладність фразем і фразело-
їдів, на відміну від семантико-синтаксичної членимості
словосполучень, полягає в тому, що сполучуваність між їх компонентами
детермінується не референтною віднесеністю, а їх смисловою значимістю
у семантичній системі мови. Про таку невільну сполучуваність писав
акад. В. В. Виноградов: «… Значна частина слів і значень слів
обмежена у своїх зв’язках внутрішніми семантичними відношеннями
самої мовної системи. Ці лексичні значення можуть проявлятися лише
у зв’язку із строго обмеженим колом понять і їх словесних позначень.
При цьому для такого обмеження ніби й немає підстав у логічній і
речовій природі самих позначуваних предметів, дій, явищ. Ці
обмеження створюються притаманними для даної мови законами зв’язку
словесних значень» [36, с. 134].
Якщо у складі словосполучень підпорядковане слово відіграє
роль лише уточнення, обмеження родового поняття,
репрезентованого стрижневим компонентом, то у стійких словосполученнях (і
фразеологічного, і нефразеологічного характеру) воно позначає найбільш
істотні риси сигніфіката. Такими компонентами в аналізованих фра-
зелоїдах виступають комуністичний, Ленінські, життєвий,
громадське, щира, чиста. Актуалізувавши певні ознаки родового поняття,
вираженого стрижневим членом, підпорядкований компонент стає
семантичним центром фразелоїда. Семантичні зміщення у смисловій
структурі стійких словосполучень служать тією основою, на якій
розвивається лексико-граматична нерозкладність фразем і фразелої-
дів. Для обмежування таких стійких словосполучень варто
розрізняти два рівні членування фразем і фразелоїдів — лексичний і
синтаксичний.
Синтаксична нерозкладність словосполучень — основна ознака їх
приналежності до фразелоїдів (радянський спосіб життя, космічна
орбітальна станція, причина торжества, почуття обов’язку, зоряний
82
світ, зоряні брати). Такі словосполучення виражають цілісні
поняття, а не відношення між предметами і явищами. У цьому вони теж
зближуються з фраземами. Однак, на відміну від них, фразелоїди
мають незмінну синтаксичну структуру і стабільний лексемний склад:
сталі граматичні значення, сталий порядок слів. На відміну від фра-
зем, їх значення мотивується лексичним значенням складових частин.
Пор.: фразелоїди радянська Програма миру, комплексний план,
атомна електростанція, бригада комуністичної праці і фраземи десята вода
на киселі, ділити шкуру невбитого ведмедя, ювеналів бич, чорнильна
душа. Крім цього, фразелоїдам не властива лексична і морфологічна
варіантність, яка досить часто зустрічається у складі фразем: світла
(ясна) голова, стати на дружню (на коротку) ногу, на макове зерня
(зерно), як горох (горохом) об стіну (об стінку, у стінку). Поза
установленим лексичним сполученням компоненти фразелоїдів можуть
утворювати інші аналітичні назви: продовольча програма, зустрічний
план, атомний криголам, комплексна бригада. Однак відносна
лексична самостійність не заважає їх семантичній інтеграції і
закріпленню за одним поняттям.
За ономасіологічними властивостями фразелоїди поділяються на
дві групи: а) фразелоїди прямої номінації {атомна електростанція,
комплексна бригада) і б) фразелоїди непрямої номінації (зоряні
брати — «космонавти», біле золото — «бавовна»). Найбільшу складність
для відмежування від фразем становлять фразелоїди другої групи.
Таке розмежування можна провести за ономасіологічними й
семасіологічними ознаками. За першою ознакою граматично стрижневе слово
фразелоїдів не характеризується номінативною самостійністю, тому
для реалізації номінативної функції залучається референтність
залежного слова: червона субота, слово честі, зоряний екіпаж. З
семасіологічного погляду стрижневе слово фразелоїдів реалізує своє
пряме номінативне значення (субота, слово, екіпаж), а підпорядковане —
вторинне значення. Так, слово червона реалізує вторинну сему
«комуністична», слово честь — вторинну сему «правда», слово зоряний —
вторинну сему «той, що стосується космонавтики». Вторинність
семантики залежного слова-компонента у поєднанні з прямим значенням
головного слова надає фразелоїдам переносного значення (чорне
золото — «вугілля», приступити до справи — «розпочати», дати
слово — «пообіцяти»).
Фразелоїди непрямої номінації служать базою активного фразе-
мотворення, поповнюючи фраземний склад мови новими
фразеологічними утвореннями, ускладненими семантичними перетвореннями
метафоричного або метонімічного типу. Подібним семантичним
трансформаціям може піддаватися один із компонентів стійкого
словосполучення (білий вірш, зоряні брати) або весь фразелоїд (фінішна
пряма, набирати висоту). Аналіз семантичної динаміки фразелоїдів має
велику теоретичну цінність, оскільки дає змогу простежити фраземо-
твірні процеси переважної більшості ФО.
83
Залишається дискусійним у мовознавстві і питання про семантико-
граматичні зв’язки ФО й аналітичних термінів, зближення яких
обумовлюється деякими аналогічними процесами в семантичному
перетворенні їх компонентів. У зв’язку з цим диференціальні ознаки
таких словосполучень не мають яскраво вираженої експлікації ні в
плані змісту, ні в плані вираження, що створює певні труднощі при
доборі матеріалу для фразеологічних і термінологічних словників.
Пор.: аналітичні терміни бити коноплі — «тіпати коноплі», бити
олію — «добувати олію з насіння», бити вовну — «чесати вовну»,
бити вощину — «пресувати вощину» і фразеологізми бити ноги —
1) «далеко йти»; 2) «марно ходити куди-небудь»; бити чолом —
1) «низько вклонятися кому-небудь»; 2) «уклінно просити кого-не-
будь про щось»; бити по кишені — «завдавати збитків, шкоди кому-
небудь»; бити байдики — «ледарювати». На співвідношення подібних
словосполучень існує два протилежні погляди: одні вчені їх
розмежовують, інші без належної диференціації відносять до
фразеологічної підсистеми, кваліфікуючи як терміни-фразеологізми з
термінологічним значенням. Так, С. І. Ожегов, зіставляючи аналітичні терміни
з синтаксичними і фразеологічними словосполученнями,
недвозначно говорить про їх синтаксичну сутність, оскільки терміноелементи
виражають «усі ознаки відношень означення й означуваного,
відношення роду й виду» [104, с. 53]. При цьому вчений не заперечує
можливості фраземотворення на базі складених термінів. Іншої думки
дотримувався акад. В. В. Виноградов, який, розглядаючи аналітичні
терміни у складі фразеології, все ж зауважував про необхідність їх
окремого дослідження [36, с. 155]. Це і послужило, очевидно, приводом
до численних дискусій з проблеми співвідношення ФО й
аналітичних термінів.
Фразеологічний статус аналітичних термінів обґрунтовується
у працях О. С. Ахманової, М. М. Шанського, І. К. Кучеренка,
Л. Ф. Кирєєвоїта ін. І. К. Кучеренко, наприклад, пише: «Серед
стійких, або фразеологічних, словосполучень виділяють…
словосполучення, що є складними позначеннями — термінами, що виражають
одне поняття (складні назви, складні терміни), які називагють ще
лексичними єдностями: Чорне море, прямий кут, Верховна Рада,
північне сяйво, поле діяльності, частина мови і под.» [78, с. 11]. Основною
фразеологічною ознакою аналітичних термінів, на думку більшості
дослідників, є їх стійкість і відтворюваність.
«Терміносполучення як відтворювані одиниці мови,— стверджує
Є. А. Молдатаєв,— за структурою і лексичним складом нічим не
відрізняються від інших фразеосполучень» [95, с. 155]. Менш
категоричним у віднесенні аналітичних термінів до фразеологічного фонду мови
є С. Г. Гаврін. Він справедливо вказує на різні функціональні
властивості цих словосполучень, однак вважає, що «смислова й
функціональна своєрідність не позбавляє їх фразеологічних якостей» [39,
с. 120].
84
На наш погляд, стійкість і відтворюваність не можуть служити
основним аргументом фразеологічності аналітичних термінів,
оскільки цими властивостями наділені, на відміну від мовленнєвих
утворень, усі мовні одиниці [146, с. 151—153]. Щодо семантичної і
функціональної своєрідності, то вона завжди із закономірною
послідовністю виявляє диференційні ознаки будь-яких одиниць мови, зокрема
фразеологічних і термінологічних сполучень. Тому деякі вчені
відзначають окремі нефразеологічні властивості аналітичних термінів, такі,
як відсутність процесу лексикалізації (О. І. Молотков), їх
моделювання (О. М. Кожин), наявність номінативної функції (Є. Н. Толікіна).
На лексичну членимість складених термінів вказує Т. І. Панько.
«Якщо критерієм фразеологічності вважати лексичну неподільність,—
слушно зауважує дослідниця,— то немає жодних підстав
зараховувати … складені терміни східнослов’янських мов до будь-якого виду
фразеологізмів» [111, с. 127]. Усі ці спостереження є досить цінними
для подальшого вивчення семантико-граматичних властивостей ФО
й аналітичних термінів.
Насамперед необхідно осмислити своєрідність фразеологічного
й термінологічного значення. Своєрідність фразеологічного значення
полягає в тому, що узагальнено-цілісна семантика фраземи, як уже
відзначалося, формується шляхом конвергенції актуалізованих
конотативних і потенційних смислових елементів (сем) його лексичних
складників. Основні ж семи лексичного значення слів-компонентів у межах
фразем згасають, «розчиняючись» у єдиному фразеологічному
значенні, що породжує відому асиметрію фраземного знака (останнє слово —
«краще, найновіше досягнення, відкриття», зламати роги —
«перемогти», «примусити кого-небудь скоритися», виводити на чисту воду —
«викривати когось»).
Основу термінологічного значення становить логіко-понятійне
ядро, яке репрезентує в ньому істотні властивості позначуваного
предмета чи явища об’єктивної дійсності. Тому, на відміну від фразем,
термінологічні словосполучення виконують не експресивно-номінативну,
а логіко-номінативну функцію. Понятійне поле аналітичних
термінів, не піддаючись дальшому членуванню, окреслюється
семантикою його лексичних компонентів.
Термінологічне значення утворюється сполученням смислів
лексичних компонентів, що не порушує асиметрії між означаючим й
означуваним аналітичного знака-терміна. Терміноелементи у складі тер
мінологічного словосполучення зберігають ті прямі й переносні
значення, які їм притаманні й у вільному слововживанні [116, с. 97].
Тому термінологічне значення цілком однозначно відповідає репрезент
тованому поняттю, являючи собою його дефініцію, яка містить
найістотніші властивості позначуваного явища дійсності. Наприклад: вивести
на орбіту (косм.) — «вивести на шлях руху небесних тіл», німа карта
(геогр.)— «навчальна географічна карта без позначення назв», октанове
число (техн.) —«показник стійкості пального проти „детонації»» та ін.
85
Понятійне поле аналітичних термінів, чинячи опір дальшому
членуванню, регламентоване семантикою їх лексичних компонентів,
оскільки тут кожне слово функціонує в одному із своїх словникових
значень: історичний живопис (мист.), повітряна подушка (техн.), передній
край (військ.), лінійний корабель (військ.). Навіть тоді, коли ми
маємо справу з мотивованими аналітичними термінами, їх слова-компо-
ненти виражають свої узуальні лексичні значення. Так, в аналітичних
термінах з чітко вираженою внутрішньою формою номінації білий
гриб, біле м’ясо, біле вино словоформа білий (-є) вказує на об’єктнЕНІ
природні ознаки реалії: м’якоть білого гриба не темна, а світла,
якісна, що не змінює свого забарвлення при зламі і сушінні; біле
м’ясо — м’ясо для дієтичного харчування, що має світлий колір;
біле вино — натуральне виноградне вино світлого кольору (пор.
червоне вино). Цей же лексичний компонент у складі фразем виражає
не об’єктивні, а суб’єктивні, емоційно-експресивні семи, що в лексико-
семантичній системі існують лише імпліцитно як потенційні смислові
елементи. Пор.: біла ворона—«той, хто виділяється серед інших
чимсь незвичайним», біла пляма — «невивчене, недосліджене
питання». У таких фраземах денотативно-конотативним зсувам піддаються
і субстантивні компоненти ворона і пляма, чого не спостерігається
в аналітичних термінах, де іменники гриб, м’ясо, вино вживаються
у своїх прямих номінативних значеннях. Звичайно, відповідні
прикметники надають термінологічному значенню деякої експресії. І в
цьому певна схожість ФО й аналітичних термінів. Однак «механізм»
створення фразеологічної і термінологічної експресії різний. Якщо
фразеологічна експресія створюється взаємодією конотативних сем,
що належать семантичній структурі всієї фраземи, то репрезентантом
експресивної семантики в аналітичних термінах виступає тільки їх
атрибутивний компонент. Але головна відмінність, очевидно, в суті лін-
гво-гносеологічної природи фразеологічної і термінологічної експресії:
у фраземі вона виникає внаслідок суб’єктивно-емоційного освоєння
об’єкта найменування, а в аналітичному терміні — в зв’язку з його
предметно-логічним, раціональним пізнанням. Крім того, слід відзначити,
що експресивно-оцінювальний елемент у термінологічною у значенні —
факультативний конституент. Ним характеризується переважно
суспільно-політична термінологія. Наприклад: культурна революція —
«загальний процес докорінних перетворень у духовному житті
соціалістичного суспільства», чисте мистецтво—«естетична теорія, яка
стверджує реакційні ідеї незалежності мистецтва від суспільного
життя», золотий стандарт — «форма організації грошового обігу
в капіталістичній державі», психологічна війна—«політичні
диверсії». Експресивно-оцінювальні елементи в значенні цих
термінів відображають істотні властивості й ознаки іменованого
предмета, несучи цілком об’єктивну додаткову інформацію про
класову оцінку відповідного соціального явища. Особливість емоцій-
86
но-експресивних елементів фразеологічного значення в їх облігатор-
ності.
Як показав компонентний аналіз семантичної структури
аналітичних термінів і фразем, термінологічне значення відрізняється від
фразеологічного обмеження семним складом, що визначає тенденцію
термінів до однозначності. Якщо фразеологічне значення, як було
показано в II розділі, формується внаслідок п’ятнадцятії комбіна
цій п’яти сем (двох денотативних і трьох конотативних), то значення
термінологічного словосполучення утворюється у процесі інтеграції
лише двох сем (Дх і Д2) у таких трьох комбінаціях: Д^; ДіД2; ДДг-
В окремих термінах мотивованої семантики виділяється ще й
периферійна сема з потенціальним експресивним «зарядом». Так,
термінологічне значення сполучення атомна енергія (техн.) зумовлюється
інтеграцією первинних денотативних сем першого і другого
компонентів. Значення терміна повітряний міст (Д^г) визначається
сполученням первинної денотативної семи Дх «повітряний» (атрибутивне
значення від іменника повітря) і вторинної денотативної семи
«спосіб поєднання чогось» (Д2). Первинність денотативної семи, вираженої
першим компонентом, виявляється, зокрема, у його широкій
термінологічній сполучуваності, напр.: повітряна хвиля—«шар повітря,
який приводиться в рух вибухом падаючого предмета», повітряна
куля — «повітроплавальний апарат, наповнений легшим за повітря
газом, або аеростат»; повітряна оборона — «заходи, вживані для
боротьби з авіацією ворога»; повітряна тривога — «сигнали, які
попереджують про наближення ворожої авіації», повітряна яма — «простір
з розрідженим повітрям». Лексема ж, що репрезентує вторинну дено-
тативну сему, характеризується обмеженою лексичною
сполучуваністю: повітряний міст, міст дружби. Шляхом сполучення
первинних і вторинних денотативних сем виникає термінологічне значення
певної частини аналітичних термінів, напр.: заяча губа (мед.),
боксерська груша (спорт), левине обличчя (мед.). Спортивний складений
термін відкриті ворота виражає значення «незахищений воротарем
прохід для м’яча», яке сформувалося сполученням двох вторинних
денотативних сем (Д2Д2). Терміни з таким семним складом служать, як
правило, генетичною основою багатьох ФО.
Семантичні особливості ФО й аналітичних термінів — емоційно-
експресивний характер фразеологічного значення і логіко-предметна
спрямованість термінологічного значення — значною мірою
визначають їх граматичні властивості, зокрема категоріальні. Аналітичні
терміни, на відміну від ФО, завжди співвідносяться з певною
частиною мови за граматично стрижневою лексемою, яка, підпорядковуючи
собі залежний компонент, зумовлює категоріальну приналежність
усього терміна. Пор.: дієслівний характер складених термінів варити
сталь (техн.), закласти фундамент (техн.), грунтувати полотно
(мист.) і адвербіальний характер фразем рукою подати — «поряд,
дуже близько», як пити дати — «неодмінно». Це пояснюється багать-
87
ма функціонально-семантичними властивостями ФО, зокрема більш
високим ступенем абстракції лексичних і граматичних сем. Цей же
фактор лежить в основі структурно-граматичних відмінностей ФО
й аналітичних термінів. ф
1. На відміну від ФО, аналітичні терміни характеризуються строго
обмеженим складом терміноелементів, що не допускають ні
синонімічних замін, ні поширення іншими словами. Пор.: терміни
колінчатий вал (техн.), голосові зв’язки (анат.), сліпа кишка (мед.) і фраземи
вискочити як Пилип (Кузьма) з конопель (з маку), ходячі (живі) мощі.
«- 2. Аналітичні терміни не здатні, як фраземи, до синтаксичних
видозмін своєї структури. Пор.: фраземи коломенська (пирятинська)
верства — з коломенську (з пирятинську) верству, бачити на три
(два) аршини під землею (під землю) і терміни видувати піч (техн.),
варити сіль (техн.), чорний пар (с.-г.).
х 3. Аналітичні терміни, до складу яких входить власне ім’я, не
утворюють ад’єктивно-субстантивних структур, у той час як для фра-
зем такі трансформи можливі. Пор.: закон Ома (фіз.) і нитка Аріад-
ни — аріаднина нитка (ФО), сузір’я Андромеди (астр.) і сила Ге-
рострата — геростратова сила (ФО), азбука Морзе (техн.) і муки
Тантала — танталові муки (ФО). Деякі фраземи вживаються в
сучасній українській мові тільки в ад’єктивно-субстантивній формі:
ахіллесова п’ята, аннібалова клятва, геркулесові стовпи.
4. Під дією принципу мовної економії численні терміни
піддаються еліпсуванню аж до однослівного терміна, зберігаючи при цьому
своє значення: двотактний двигун внутрішнього згоряння — двигун
внутрішнього згоряння — двигун. Фраземи завжди надслівні
утворення, хоч часто теж уживаються в різних квантитативних варіантах:
[материне] молоко [на губах] не обсохло, випити [гірку] чашу [до дна],
спалити [свої ] кораблі та ін.
Незмінність компонентного складу аналітичних термінів
підтримується їх постійною понятійною віднесеністю і семантико-синтак-
сичними зв’язками між терміноелемеитами, будь-які заміни яких
руйнують стабільні родо-видові відношення в структурі
термінологічного значення.
Поза спеціальною сферою використання аналітичні терміни
переходять до розряду загальновживаних, набуваючи при цьому ряд
нових семантичних і граматичних властивостей, які перетворюють
відповідні терміни у фраземи. «Постійні виробничі відносини й інші
контакти людей різних професій і спеціальностей,— пише Л. С.
Паламарчук,— дедалі зростаючий потік і обсяг масової інформації є тими
каналами, якими професійні терміни порівняно швидко
переливаються в загальнонародну мову й освоюються її носіями» [107, с. 201].
Фразеологізація аналітичних термінів веде до утворення так
званої терміно-фразеологічної омонімії: питома вага (фіз.) — питома
вага (ФО), абсолютний нуль (мат.) — абсолютний нуль (ФО), грати
першу скрипку (муз.) — грати першу скрипку (ФО), зустріти
88
є штики (військ.)—зустріти в штики (ФО), звести до спільного
знаменника (мат.) — звести до спільного знаменника (ФО). При цьому
слід зауважити, що подібними фраземотворчими можливостями
характеризуються, як правило, терміни мотивованої семантики типу
ланцюгова реакція, золотий фонд, мертва точка, кинути якір, посадити на
мілину, зворотний зв’язок та ін. Семантичною основою фраземотворен-
ня на базі складених термінів є трансплантація однієї із сем
(родової, видової, потенціальної) термінологічного значення в інше семне
оточення [137, с. 6]. У мовленні фраземи термінологічного
походження вживаються в іншому, порівняно із своїм генетичним джерелом,
фразеологічному контексті. Наприклад, термін посадити на мілину
сполучається з іменниками-неістотами (корабель, човен, катер), а
омонімічна фразема — з іменниками-істотами (посадити на мілину кого).
Для багатьох фразем термінологічного походження характерна
редукція морфологічних парадигм компонентів [85, с. 12]: відсутність
видового корелянта (кинути якір, грати першу скрипку), фіксація
компонентів фраземи в одній часовій формі (каші не звариш) або одній
відмінковій формі (високої проби, на мертвій точці) та ін.
Аналізовані сполуки заслуговують, безумовно, на більш детальне
дослідження як з погляду термінології, так і з погляду фразеології.
Але вже й тепер достатньо підстав не погодитися з тими лінгвістами,
які не розмежовують їх, об’єднуючи в одну мовну одиницю —
багатозначну фразему, яка нібито має два значення: одне — термінологічне,
а друге — фразеологічне (метафоричне) [148, с. 69]. Вважаємо, що
аналітичні терміни й утворені від них фраземи необхідно розмежовувати
й лексикографічно, подаючи їх у словникових статтях як омонімічні
утворення.
Отже, структурно-семантичні властивості аналітичних термінів,
своєрідність їх номінації, характер однозначного узагальнення
спеціалізованих понять певної галузі науки чи техніки — ті ознаки, які
відмежовують їх від фразем, а також сприяють нормалізації й
урегулюванню термінологічної системи, що набуває в епоху
науково-технічного прогресу особливого наукового і соціального значення.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.