Чак Є. Д. Мандрівка в Країну слова

ЧИ РОСТУТЬ НА ВЕРБІ ГРУШІ?

загрузка...

Фразеологія — окраса народної мови. В ній відбито
життєвий досвід багатьох поколінь. Тут знаходимо осуд
людських вад і похвалу порядності, причому це не голі
приписи й напучення, а емоційно забарвлені образні
судження, в яких звучить іронія, часом гумор, інколи осуд
або глум, І все це невимушено, тонко, дотепно, делікат-
но або й навмисне грубувато. Не завжди навіть відразу
збагнеш справжній зміст такого вислову.
Значення деяких фразеологічних зворотів у цілому
дуже різниться від значення окремих слів, з яких вони
складаються. Ось слово сміятися. Кожному відомо, що
це означає «бути веселим», «перебувати в гарному
настрої». А чи можна сміятися, коли сумно? Мабуть,
нормальна людина звичайно так себе не поводить. Та
виявляється, що фразеологічний вислів сміятися на кутні
означає все навпаки — не «сміятися», а «плакати». Тут
дається взнаки людська спостережливість. Коли хтось
сміється, він розтуляє губи, і видно передні зуби; коли
ж плачуть,— скривляться, губи розтуляються так, що
видно аж кутні.
Наші люди дуже гостинні. Якщо до хати хтось завітав,
господарі насамперед намагаються пригостити його
найкращим, що & в домі, і тим виявити свою прихильність
і доброзичливість. Адже в словах пригостити,
пригощати — той самий корінь, що й у слові гість. Та буханцями
годувати означає не «дати хліба», а «побити». Так
само — березової каші дати. Колись, у дореволюційній
школі, за найменшу провину учнів били.
Найпоширенішим знаряддям у цьому методі виховання учнів (і не
тільки школярів) були березові різки. Навіть у народній
пісні співають: «Била мене імати березовим прутом, щоб
я не стояла з молодим рекрутом». Оскільки в
нагадуванні про покарання було мало приємного, про нього
говорили натяком, прямо не називаючи,— дати березової
каші Значення «побити» має також вислів докласти воза,
складові якого, окремо взяті, теж про биття не
нагадують.
Звичка прямо не називати явище мотивується різними
причинами, зокрема делікатністю, іноді побоюванням,
що звістка приголомшить співрозмовника. Про
божевільну людину кажуть, що вона «з’їхала з глузду», «трошки
в дорозі», «не в собі»; про померлого — грубувато, коли
до нього ставилися іронічно, або залежно від інших
обставин спілкування,— дав дуба, врізав дуба, віддав
кінці та ін.; коли з повагою або нейтрально,— вік свій одро-
бив, голову зложив, руки зложив, перестало битися
серце і под.
До речі, коли у вислові руки зложити дієслово зложити
замінити його синонімом скласти, значення фразеологіз-
му буде зовсім інше: руки
склав кажуть про того, хто у
певний момент, період нічого
не робить, а також про ледаря,
бездіяльну людину.
Вислів руки сверблять — не
однозначний, його можна
розуміти і як сильне бажання
взятися за якусь справу, і як
бажання побити когось, і як
намір вчинити якусь шкоду (переважно це стосується
дітей). Виходить парадоксально: те саме словосполучення
має далекі значення.
Кашу варити означає «зчиняти колотнечу, сварку»,
а те саме дієслово в доконаному виді, з префіксом з —
кашу зварити — надає словосполученню іншого
переносного значення: «дійти згоди».
Вислів кутки обтирати має значення «уникати роботи,
байдикувати», а якщо сюди додати ще в чужих хатах,—
зміст його буде вже не такий: кутки в чужих хатах обти*
рає кажуть про того, хто не має свого дому, і водночас —
із зовсім іншим значенням — про того, хто
прислужується, запобігає ласки.
Братися за живіт — сильно сміятися, а брати за
живіт— дошкуляти. Цей вислів має й інше значення —
«корчитися від заздрощів або скупості, від страху або
досади».
Коли людина шкутильгає, кажуть, що вона налягає на
ногу; якщо ж іменник нога вжити в множині, то це
словосполучення зрозуміють уже інакше: налягає на
ноги — пришвидшує ходу, поспішає. Два значення має
фразеологізм землі під ногами не чути: так кажуть про
того, хто біжить, легко, швидко йде, а також про
людину, переповнену радістю, щастям.
Фразеологізм груші на вербі означає безглузду
вигадку, щось неможливе. Нездійсненні примхи, забаганки
передаються зворотом забажати печеного льоду. А збирає
мед з кропиви кажуть про того, хто має зиск, вигоду там,
де інші й сподіватись не можуть.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.