Чак Є. Д. Мандрівка в Країну слова

ВІД ВАНДЕМ’ЄРА ДО ФРУКТИДОРА

загрузка...

Французька буржуазна революція кінця XVIII
століття — яскрава сторінка всесвітньої історії. В усіх куточках
земної кулі протягом майже двохсот років люди, які
борються за соціальну справедливість і національну
незалежність народів, з інтересом вивчають події тих
незабутніх днів. Ось революційний Париж штурмує Бастілію —
політичну тюрму, оплот феодально-абсолютистського
режиму; ось на величезному майдані виступає
полум’яний трибун Жан-Поль Марат, за яким закріпилося, як
друге ім’я, прізвисько «Друг Народу». Перед очима, наче
живий,— глава революційного уряду якобінської
диктатури, сміливий і рішучий у боротьбі з ворогами Максимі-
льєн Робесп’єр. З хвилюванням і жалем довідуємося ми
про події 9 термідора II року республіки, коли
контрреволюційна буржуазія зробила переворот, а наступного
дня стратила Робесп’єра.
Минуло кілька років, і підтриманий великою
буржуазією, спираючись на армію, генерал Бонапарт очолює
державний контрреволюційний переворот і стає першим
консулом Франції. Це відбулося 18—19 брюмера VIII
року республіки, тобто 9—10 листопада 1799 року.
Що ж це за слова — термідор, брюмер? А що означає
«Жерміналь» — адже так зветься роман видатного
французького письменника XIX століття Еміля Золя? Це назви місяців
французького революційного календаря,
відомі всьому світові. А як же
називаються інші місяці, що
означають, якого вони походження?
Одним із заходів Конвенту —
законодавчого органу періо- ~»1°в
ду Французької буржуазної революції кінця XVIII
століття — було введення нового календаря. Слово
календар походить від латинського саіепйагіит, що
буквально означає «боргова книжка». Який же тут зв’язок?
У давньоримському календарі перші дні кожного місяця
називалися календами. Як було узвичаєно, боржники
платили проценти в перший день місяця, тобто в кален-
дщ звідси назва боргової книжки. А те, що в основі
найменування покажчика на цілий рік (та й інших значень
Цього слова) лежить назва тільки початку місяців, то
в різних мовах можна знайти подібні тенденції.
Наприклад, від найменування перших двох літер бере назву
сукупність усіх літер, розміщених у певному, встановлю
ному в даній мові порядку: алфавіт — від назв грецьких
літер альфа і бета, або віта; азбука — від давньоруських
аз і буки; абетка — від назв літер сучасної мови а і бе.
Так от новий революційний календар у Франції було
запроваджено 5 жовтня 1793 року. Початком року і
взагалі літочислення почали вважати день проголошення
Республіки — 22 вересня 1792 року.
Назви місяців пов’язувалися з явищами природи за
сезонами. Першим — з 22—23 вересня до 21—22 жовтня —
був вандем’єр — місяць збирання винограду
(французьке слово вандем’єр походить від латинського VІпйетіа,
що означає «збирання винограду»). Вгите
по-французькому — густий туман, брюмер — місяць туману, другий,
осінній, місяць року.
Третій місяць революційного республіканського
календаря— фример, його назва утворена від слова [гітаз —
паморозь, іній. Це місяць заморозків.
Нівоз походить від латинського слова, яке означає
«сніжний».
Плювіоз — місяць дощу — з 20—21 січня по 18—19
лютого. Латинською мовою рішіозиз — дощовий.
Останній місяць зими у Франції вітряний. Тому шостий
місяць року — вантоз, що бере початок від латинського
Vепіо5и8 — вітряний.
Весна починалася з жерміналя, назву якого утворено
від латинського слова цегшеп — паросток, пагін; місяць
проростання — сьомий^у календарі. За ним іде місяць
цвітіння — флореаль\ по-латині Цогеиз — багатий на
квіти. Закінчувалася весна у преріалі — місяці лугів,— від
кінця травня до кінця червня. Преріаль має спільний
корінь із словом прерії — рослинністю степів у Північній
Америці. Французькою мовою ргаігіе — луг.
Закінчувався рік трьома літніми місяцями: месидором,
термідором, фруктидором. Назва місяця жнив — месидо-
ра — утворилася від латинського слова, що означає
«жнива», і грецького — «дарунок». Термідор — місяць
спеки, в основі його — два грецьких слова: «тепло» й
«дар». Останній, дванадцятий місяць року за
французьким революційним республіканським календарем —
фруктидор, місяць плодів.
Наполеон І Бонапарт, який у 1804 році оголосив себе
імператором, з 1-го січня 1806 року скасував цей кален-
дар. Відновлений він був Паризькою комуною в 1871
році, але після її розгрому знову був запроваджений
григоріанський календар.
У Карла Маркса є відома праця «Вісімнадцяте
брюмера Луї Бонапарта», датована 1852 роком. У ній на
основі аналізу подій революції 1848—1851 років у Франції
сформульовано важливі положення про історичну
необхідність союзу робітничого класу і селянства в
буржуазно-демократичній і соціалістичній революціях, про
гегемонію пролетаріату в обох революціях. Тут уперше
Маркс висунув тезу про те, що для перемоги
пролетарської революції буржуазну державну машину треба
зламати.
Спробуємо замислитися над заголовком цієї праці.
Історія свідчить: Луї Бонапарт, племінник Наполеона І
Бонапарта, скориставшись з обстановки, що склалася
в країні, домігся обрання його в грудні 1848 року
президентом республіки; у грудні 1851 року він учинив
державний переворот, а рівно через рік оголосив себе
імператором Наполеоном III.
іік же розуміти цю дату в заголовку? Брюмер у
революційному республіканському календарі відповідав ча-
сові з 22—23 жовтня до 20—21 листопада, а (ми це
щойно бачили) найважливіші події в житті Луї Бонапарта
Припадали на грудень. Та й взагалі республіканським
революційним календарем не користувалися з 1806 року.
Навіть ще не розгорнувши праці «Вісімнадцяте
брюмера Луї Бонапарта», пригадавши деякі факти
французької історії, а саме, що 18-го брюмера VIII року рес-
Публіки Наполеон Бонапарт здійснив контрреволюцій,
ний переворот,— можна дійти висновку: «вісімнадцяту
брюмера» тут ужито не як дату, пов’язану з Луї Бона*
партом, а в переносному значенні — як символ здійсни
ного в певних історичних умовах, в інтересах великої бур.
жуазії державного перевороту, з усіма наслідками, щ0
з нього випливають.
А відкривши вже першу сторінку праці «Вісімнадцяте
брюмера Луї Бонапарта», переконуємося: наші здогади
виявилися слушними. Починається вона так: «Гегель десь
зауважує, що всі великі всесвітньо-історичні події і
особи появляються, так би мовити, двічі. Він забув додати:
перший раз як трагедія, другий раз як фарс».
Ілюструючи цю думку, Маркс наводить приклади, ряд яких
закінчується зіставленням Наполеона І і Луї Бонапарта:
«племінник замість дядька». Далі таке: «І та ж сама
карикатура в обставинах, при якцх мало місце друге
видання вісімнадцятого брюмера!» Останні чотири слова
підтверджують висновок про роль дати в назві
знаменитого Марксового твору.
Замість «вісімнадцяте брюмера» можна було сказати
просто Брюмер, але тоді це слово треба було б написати
з великої літери: Брюмер, як зазначено в «Українському
правописі», вживають у значенні «переворот 18 брюмера
1799 р.».

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.