Чак Є. Д. Мандрівка в Країну слова

НА ЗБОРАХ

загрузка...

Олексу недавно прийняли до комсомолу, і сьогодні він
уперше на звітно-виборчих зборах. Шкільний зал, у
якому він бував тисячу разів, нині якийсь особливий,
урочистий. Може, таке враження від квітів, які стоять на
столі президії, може, від темно-вишневої цупкої
скатертини, що замінила щоденну сатинову.
Та й самі учасники зборів наче незвичні: серйозні,
підтягнуті, особливо десятикласники.
Настав призначений час. Секретар комсомольської
організації виходить на сцену, за стіл президії, і відкриває
збори. Він оголошує, скільки комсомольців на обліку,
скільки присутніх і кого немає. Чотирьох не було —
захворіли. Отже, кворум є, і хтось із залу пропонує збори
розпочати,
«Що це він сказав таке — кворум? — думає
Олекса. — Ану, спитаю в Мишка, що воно таке».
Його сусід — десятикласник Мишко — охоче пояснив,
стишивши голос до шепоту, щоб не заважати зборам:
— Розумієш, статутом кожної організації
визначається кількість присутніх, необхідна для того, щоб можна
було розпочати збори. Найчастіше кворум становить дві
третини, тобто збори можна проводити, якщо на них
присутні не менше ніж дві третини членів цієї організації
або колективу.
— А якою це мовою — кворум? Якесь дивне слово.
— Якщо хочеш знати точно, то воно по-нашому
означає «чиєї».
— Нічого не розумію,— знизав плечима Олекса.
— А ти старших не перебивай, навчися культурно
слухати, коли з тобою розмовляють. Ти ж не дав мені
доказати: кворум — перше слово латинського вислову циогит
ргаезепііа зиїіісіі, що буквально означає «чиєї
присутності достатньо».
Мишко поправив на носі окуляри. Це означало, що він
задоволений враженням, яке справив своєю вченістю на
молодшого товариша. Олекса справді був приголомше- ний. Він не знав, що саме це важке слово трапилося
Лінійкові позавчора в кросворді й зацікавило його.
Тим часом на зборах уже обирали президію.
— Слухай,—сказав Олекса,— якщо ти такий учений,
то, може, поясниш, звідки походять слова президія і
регламент (на зборах головуючий саме запитував, які є
пропозиції щодо регламенту).
— Ти ще молодий комсомолець,— повчально мовив
Мишко,— під4 час зборів розмовляти не можна. Ось у
(мене великий блокнот. Якщо в тебе виникне невелике
питання, запиши, я дам тобі відповідь, а про решту
поговоримо на перерві.
Олекса анітрохи не образився, навпаки: йому
подобалося, що десятикласник охоче, як з однолітком,
спілкується з ним, а що на зборах розмовляти не можна — це
факт.
Мишко дістав з портфеля, що стояв на підлозі,
блокнот і почав щось писати, потім простяг Олексі: «Президія
походить від латинського слова ргаезійео, що означало
«сиджу попереду, головую», а слово регламент прийшло
до нас із французької мови, де виникло на основі слова
ге£иІа. Так по-латині буде правило».
Коли скінчилася звітна доповідь і почалося
обговорення, одна дівчина почала довго розповідати про те, як
працює піонервожатою. Вона спинялася на зайвих
деталях, і хтось із залу вигукнув: «Регламент!»
Олекса не зрозумів цієї репліки,’і тоді Мишко коротко
пояснив: вигукнули, щоб президія стежила за
додержанням прийнятого на зборах регламенту, тобто правил, що
визначають порядок проведення зборів.
Не витримавши, Мишко зашепотів біля самого
сусідового вуха:
— Вирішили на виступ давати п’ять хвилин, хай
поважає збори й дотримується регламенту, а то наші
дівчатка люблять поговорити. Бачиш, як узялася руками за
трибуну й катає без упину. Вони в нас красномовнії
Головуючий злегка постукав олівцем по склянці, і це,
подумав Олекса, очевидно, було сигналом, щоб
промовець закінчував. Поки голова зборів запитував, хто ще
хоче виступити, поки надавав слово, Олекса скористався
з паузи:
— А що це Василевська весь час пише та пише? Ще
в президії сидить, дисципліну порушує. Хіба вона не знає,
що на зборах не можна робити сторонніх справ?
— Голово ти, голово! Та це ж не сторонні справи,
а протокол. Коротко записує, хто що говорить.
— Знову латинське слово?
— Ні, цього разу грецьке. І якщо розкласти його на
складові частини, буквальний переклад буде дуже
кумедний: «перший» і «приклеюю».
— Стривай, так протон же означає «перший».
— Частина прото в протоколі і протон походять від
того самого грецького слова протос, тобто перший. А
протокол в офіційних справах — річ необхідна. Це документ.
Ну от, припустимо, Шевчук виступить на зборах і
пообіцяє, що ніколи більше не бешкетуватиме. Потім забуде
й почне знову свої фокуси. А йому нагадають:
«Пам’ятаєш, мовляв, які обіцянки давав!» Він: «Не морочте
мені голови, нічого не знаю». Тоді знайдуть протокол,
покажуть. Тут йому ніде дітися.
А збори йдуть далі й далі. Вже вирішили «підвести
риску», тобто припинити обговорення доповіді. Це на
зборах вживається такий фразеологізм. Коли збори
вважають, що годі вже висловлювань, хтось пропонує
«підвести риску» — поставити її під прізвищем промовця,
який щойно виступив. Якщо більшість голосує за таку
пропозицію, з обговорюваного питання більше нікому
слова не надають.
І ось уже обирають комісію для складання проекту
рішення. Слово комісія утворене від латинського сопгтіз-
8іо — доручаю. Проект тією ж мовою означає «кинутий
уперед», тобто попередній, ще остаточно не
затверджений, текст документа.
Рішення приймають з питань конкретних, вужчих.
З особливо важливих питань звичайно приймають
резолюцію (слово утворене від латинського — розв’язання,
дозвіл).
Резолюція, або розширене рішення, складається з двох
частин: констатуючої і постановляючої. Латинське сопз-
іаі мало значення — «відомо». Від нього утворилося
слово констатація. Частина констатуюча містить
констатацію фактів, що характеризують стан справи:
зазначаються здобутки, позитивні моменти; підкреслюються вади.
В другій частині викладаються завдання, наказ або
рекомендація зборів, тому перелік заходів здебільшого
починається дієсловами у формі наказового способу:
організувати, забезпечити, провести і т. ін.
Коли після змін і доповнень резолюцію було
Прийнято, перейшли до висунення кандидатур до складу нового
комсомольського комітету.
— Мишко, — злегка підштовхнув Олекса сусіда, —
а кандидатура і кандидат — те саме?
— На перерві,— прошепотів той.
Треба було ще обрати делегатів на районну
конференцію. Обговорили кандидатури, і поки лічильна комісія
вносила їх у бюлетені для таємного голосування, зробили
перерву.
Отут уже хлопці наговорилися досхочу.
— Так ти питав про слова кандидат і кандидатура.
У них спільне походження. СапіїШаіиз по-латині —
«одягнений у біле»; у Стародавньому Римі претендент на
державну посаду вдягався в білу тогу, щоб підкреслити
свою доброчесність, оскільки білий колір вважався
символом чистоти, порядності. Кандидат і кандидатура
збігаються тільки в одному значенні: коли називають особу,
що її намічено до призначення на посаду, обрання до
якогось органу або до прийому в певну організацію.
Граматичні функції їх не завжди збігаються; наприклад,
можна сказати: «Це гідний кандидат на Ленінську
стипендію» і «Це гідна кандидатура на Ленінську
стипендію», можна сказати: «Він кандидат на міські спортивні
змагання», але ні в якому разі — «Він кандидатура
на…», а тільки: «Його кандидатуру висунуто» або «Його
кандидатура висунута на міські спортивні змагання».
Слово кандидатура не має більше ніяких значень, а
кандидат вживається і в інших — кандидат у члени
КПРС, кандидат наук та ін.
— Тепер, щоб я тебе довго не затримував, якщо ти вже
взяв наді мною шефство, то швиденько розкажи, будь
Ласка, про делегатів на конференцію, про балотування
в списках, що внесені в бюлетені для таємного
голосування. І тоді я дам тобі спокій.
— Будь ласка,— усміхнувся Мишко, якому подобався
Цей допитливий семикласник.—Отже, Маестро ( це таке
прізвисько мав Олекса за його захоплення музикою), ви
Розумієте значення цих слів і як висококультурна
людина хочете знати ще й походження? Будь ласка.
Слова делегат і конференція прийшли до нас з латин-
ської мови, де сІеІе§аіиз означало — «посланець», соп\е-
то — «збираю в одне місце». Слово балотування означає
голосування і походить від італійського Ьаііоіїаге,
утвореного від Ьаііоііа — «куля» (інколи голосування
проводилося за допомогою куль різного кольору).
І найскладніший шлях у слова бюлетень: прийшло до
нас із французької мови, яка запозичила його з
італійської, де воно означало «папірець, записка», а утворилося
від латинського Ьиііа, тобто «грамота».
— Вибач, Мишко,— Олекса був остаточно
приголомшений ерудицією свого нового друга,— вибач, що
набридаю тобі розпитуванням.
— Що ти, будь ласка. Навпаки, мені це приємно. А ти
молодець, допитливий. Так і треба. Пам’ятаєш, що Ленін
говорив на Третьому з’їзді комсомолу? Отож! У шахи
граєш? Чудово! Заходь до мене додому.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.