Чак Є. Д. Мандрівка в Країну слова

НА АРЕНІ ЦИРКУ

загрузка...

Ми йдемо в цирк. Нас чекає цікава зустріч з
дресирувальниками, приборкувачами звірів та їх вихованцями,
з меткими жонглерами, моторними акробатами,
спритними канатохідцями, таємничими ілюзіоністами,
вправними еквілібристами, ексцентриками, сміливими
наїзниками, дотепними клоунами. Всього не перелічиш. Та
почнемо, як любили казати стародавні римляни, аЬ оьо,
тобто «від яйця», від зародження.
У Римській імперії дуже любили видовища. «Рапет
еі сігсепзез!» — «Хліба і видовищ!» — вимагали вони від
своїх правителів (буквально: «Хліба і циркових
[видовищ]!»).
Місце, де відбувалися бої гладіаторів та інші
видовища, мало форму кола, що латинською мовою звучить, як
сігсиз (сігсиїиз). Між іншим, звідси й креслярський
циркуль, і циркуляція — круговий рух, кругообіг.
Серце цирку — арена, майданчик, де відбувалися бої
гладіаторів — рабів, військовополонених, яких примушу- вали на очах у багатьох тисяч глядачів вступати у
двобій між собою або із звірами. Вони були озброєні
мечем — по-латині £ІасІіи8, звідки й назва гладіатор. Із
словом, що означає меч, пов’язана й назва квітів:
гладіолус — зменшена форма від &1айіив. Справді, листя
рослини нагадує меч.
Так от, місце бою гладіаторів посипали піском, який
мав вбирати кров, пролиту під час поєдинків. Саме
назва «пісок», латинською мовою — арена, і дійшла до нас
через століття. Правда, в сучасній мові є слово, що
означає в цирку те саме,— французьке з походження манеж,
та взаємозамінні вони тільки в значенні циркового
майданчика; в переносному значенні арена — це поле
діяльності, а манеж переносно не вживається.
На манежі перед початком вистави і в перервах між
її номерами — клоун. Це обов’язковий комічний
персонаж циркової вистави. Без нього й цирк не цирк. Він удає
із себе наївного недотепу, дурника, і словами, й діями,
й незвичайним убранням, і кумедним гримом викликає
сміх у публіки. Ми звикли до останнього слова і не
замислюємося над його походженням. Тим часом і воно
народилося в Стародавньому Римі: риЬІісиз — це
всенародний, громадський.
Уже сам вигляд клоуна настроює на веселощі. Він
кидає дотепні репліки або виконує репризи — короткі
жартівливі номери — сценки, тексти яких створені письмен-
никами-гумористами. Та найбільше, мабуть, особливо
маленькі глядачі, сміються з буфонади — спеціального
комедійного прийому акторської гри. Італійською мовою
буфонада — жарт, блазенство. І клоун, граючи роль
неповороткого дурника (адже клоун англійською мовою
буквально означає «бовдур», «блазень»), насправді
часто включає до програми свого виступу елементи
акробатики, жонглерства, еквілібристики, які відзначаються
високою майстерністю виконання.
Та ось лунає бадьора маршова музика, і на арені вже
акробати. Дивлячись на їхні карколомні вправи,
переконуєшся, як далеко вперед пішло циркове мистецтво
з часу свого виникнення: адже акробат — переклад
давньогрецького «ходжу навшпиньках», тільки й усього.
Не встигаєш доаплодувати прудким акробатам, а на
сцені вже новий жартівник — від латинського слова
саме з таким значенням утворилося французьке жонглер,
запозичене й іншими мовами. І в повітрі по черзі
підстрибують тарілки, обручі, м’ячі й ще багато різних
предметів, які слухняно підкоряються волі актора.
Музика звучить ніжно, наче побоюючись, що гучна,
різка нота порушить рівновагу, яку тримає тендітна
дівчина, танцюючи на канаті. Рівновага і ще раз рівновага —
в цьому сенс еквілібристики. Саме рівновагу означає це
слово в латинській мові.
Оголошується оригінальний жанр, і на арені стрункий
чоловік у білій чалмі починає свої фокуси: на ваших очах
рве на клаптики газету, але, виявляється, вона ціла;
покриває долоню хусткою, а під нею опиняється голуб або
півень. Ще гірше — перепилює пополам ящик, у який
залізла його асистентка, проте через хвилину вона — жи-
ва-здорова — знову на манежі. Ілюзіонізм використовує
спеціальні технічні засоби, щоб створити видимість
«чуда», а в корені цього слова — латинське «обман».
І всі ці веселі, яскраві й незабутні вистави
відбуваються не тільки в приміщенні цирку — будинку, а й у цир-
ку-ковпаку. Яким чином? Звичайно, це жарт, правильно
треба сказати: в цирку шапіто — пересувному цирку, що
дає вистави у розбірному величезному наметі з
брезентовою покрівлею. А по-французькому шапіто — ковпак,
дах. Тому й таку назву має літній цирк.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.