Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Бабин, бабський, баб’ячий.

Бабин, бабський, баб’ячий. Слово бабин — присвійний
прикметник до іменника баба в значенні «стара жінка»
або «мати батька чи матері». Означає він: «той, що
належить бабі». «З затаєним щемінням душі поглядає на
металеву вишку, що вигналась вензелем антени в небо під
бабиним виноградником» (О. Гончар). «А щось не по
його — знову пхенькав і всім тілом вив’юнювався із бабиних
аут, якими було його закручено поверх пелюшок —
бабиною крайкою» (Г. Тютюнник).
Щодо словосполучення, яке означає теплі, ясні дні
початку осені, а також сріблясте павутиння, що літає в цей
час, то його можна зустріти в трьох варіантах: бабине літо,
6абськ$ літо (ці два зафіксовані в «Словарі української
мови» за ред. Б. Д, Грінченка — див. т. І, стор. 14, 15),
баб’яче літо (наприклад, у Ю. Смолича: «Вгорі тихо,
пропливають сріблясті й ніжні пасомка «баб’ячого літа»). Проте
останнім часом як стилістична норма усталилося
вживаная першого — бабине літо, що й дістало відбиття в
нинішніх словниках: «Іван Сергійович повчав малювати принад-
ливі картини осінньої природи, лілову далечінь ланів,
срібну павутину бабиного літа на жовтій стерні, озеро, заросле
очеретом» (О. Донченко). «…А він болісною відлюдною
гордістю відчуває насмішку, хмурніє і впертим помахом
руки відводить від себе чарування, що обплутало його, мов
бабине літо» (М. Стельмах).
Прикметник бабський — це синонім до слова жіночий,
його відповідник, що вживається тільки в розмовній мові.
Означає: «характерний тільки для жіноцтва (на
противагу чоловікам)». «О, вона бачить його наскрізь,
всі його думки й бажання, то нехай він сидить, не
рипається, в бабське діло не мішається» (М. Коцюбинський).
«Настя накричала на нього, щоб він не встрявав у бабську
роботу та йшов собі геть із хати» (М. Коцюбинський).
«— Не тілько бабські таємниці мені відомі, а часом і про
поліцейські заходи догадуємося…» (Панас ^Мирний).
Прикметник бабський означає також: «той, що скла-
дається з баб —старих жінок або взагалі з жінок»
(бабський в останньому значенні вживається в розмовному
стилі).
Трактористам і не в мислі,
не приходило і в толк,
що напроти наступав
бабський власницький полк (П. Тичина).
Прикметник баб’ячий може означати: «характерний
для старих жінок або взагалі для жінок» — у розмовному
стилі — наприклад, «Марко затих і почав
розташовуватися, як дома. Зняв із себе жупанину, якісь баб’ячі
кацавейки і в одній домашній сорочці, брудній і пожмаканій,
розвалився на лаві…» (Г. Тютюнник); коли стосується
постаті, ходи, жестів, частин тіла, голосу та ін.—
«женоподібний» або «такий, як у старої баби» — наприклад, «На
його голеному баб’ячому обличчі ясно позначилася досада»
(О. Донченко); «такий, що складається з жінок, у якому
беруть участь жінки» — баб’яче царство, баб’ячий бунт.
«Здається, баб’ячий бунт,— тихо вимовив Порфир Бульба»
(І. Микитенко).
Отже, літо — бабине, «жіночий» у розмовному стилі —
бабський або баб’ячий, прикметник від баба в значенні
«стара жінка» — баб’ячий, «женоподібний» — баб’ячий.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.