Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Будинок, дім

загрузка...

Будинок, дім. Слово будинок у сучасній українській
мові вживається в значенні «будівля», «житлове
приміщення», «приміщення установи». Наприклад: «Все, що
було чесного в місті, вийшло назустріч богунцям 5 лютого
1919 року. Решта сховалася в будинках. Що творилося
в багатих квартирах, нікому не відомо. Штори були
спущені, і перелякана ненависть зорила на тріумфуючі
вулиці тільки через вузесенькі, ледве помітні щілинки»
(О. Довженко). «Першим до графського будинку під’їхав
румунський санітарний візок з рівною відкритою
платформою» (О. Гончар).
Зокрема слово будинок вживається на позначення
державної, громадської або торговельної установи.
У значенні «будівля» раніше вживали і слово дім.
«Великий мурований дім, де жив панич Льольо та містилась
контора, важко сірів на чорному небі» (М. Коцюбинський).
Але найчастіше слово дім виступає в значенні
«квартира, сімейне вогнище», а також «родина; люди, які
живуть разом, їхнє господарство». «Сьогодні місяць, як я з
дому, і так мене тягне, що страх». «— Ф’юю! — свиснув
Антоша,— Нема вже в барона маєтку, та й сам утік…
— Ах, ах! — зітхнула хазяйка дому» (М.
Коцюбинський) .
Іноді в художньому стилі слово дім може вживатися
в переносному значенні, звичайно як збірне поняття.
Наприклад, «Паніка в буржуазно-міщанському домі»
(О. Довженко).
Дехто з мовців замість слова дім у словосполученні
«бути господарем у своєму домі» помилково вживає
будинок («бути господарем у своєму будинку»).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.