Якби в давні часи існувала карта світу, видана, наприклад, у Римській імперії, і ми схотіли б знайти на ній місто Царгород, згаданий Пушкіним у «Пісні про віщого Олега», зусилля наші були б марні – такої назви на карті не було б. Але ж місто існувало. «Твой щит на вратах Цареграда», – говорить князеві чарівник. Чому ж назви Царгород (Царград) не могло бути на стародавній римській карті? Там стояли б інші.

Які ж ці назви?

Близько 660 року до нашої ери на європейському боці протоки Босфор виник давньогрецький поліс Візантій. У 326 році нашої ери римський імператор Константин Великий на цьому місці заснував місто, назване його ім’ям. А невдовзі після того Константинополь став столицею Римської імперії, згодом – столицею Візантії, держави, що виникла в східній частині Римської імперії внаслідок її розпаду.

На Русі в офіційних документах, у літературі, фольклорі з часів Київської Русі й до XVII століття Константинополь називали Царградом (Царгородом).

Але в XV столітті доля цього міста змінилася, та й назву воно дістало іншу – в 1453 році його завоювали турки й перейменували в Стамбул. До 1923 року Стамбул був столицею Туреччини.

Таким чином, Візантій, Константинополь, Царград і Стамбул – те саме місто. А назви Царград на стародавній карті, виданій, наприклад, у Римській імперії, бути не могло б тому, що так це місто називали тільки на Русі.