Марія Семенівна, класний керівник 7-А, вирішила повести своїх учнів до оперного театру – на «Князя Ігоря».

У неділю вранці зібралися біля школи й пішли до театру. Хоча й було далеченько, вирішили на тролейбус не сідати: погода гарна.

– От цікаво, – сказав Антон, – англійською мовою слово театр пишеться трохи інакше, ніж у нас, а все-таки схоже, і навіть ще не знаючи цього слова, можна догадатися, що воно означає. Чому так, Маріє Семенівно?

– А тому, що майже всі мистецькі назви пов’язані в основному з грецькою мовою або, менше, з латинською. У Давній Греції було багато театрів. Деякі трагедії відомих грецьких драматургів Софокла, Евріпіда, Есхіла й досі йдуть на сценах усього світу, зокрема й у нас.

З того часу усталилася й театральна термінологія. Хоч би слово театр. По-грецькому буквально воно означало «місце для видовищ». Сучасний театр має спеціальне приміщення, а тоді актори грали просто неба. Щоб їх краще видно було, користувалися так званими котурнами – взуттям на дерев’яних товстих підошвах. Воно збільшувало зріст, надавало постаті величності, а ході – урочистості. Глядачі сиділи на місцях, розташованих півколом на схилах пагорбів. Ці ряди називалися амфітеатром, тобто в перекладі – «навколо, з обох боків місця дії».

– А в мене сьогодні квиток теж в амфітеатр. Я вже колись сиділа на такому місці. Це крісла, що стоять рядами напівколом за партером.

– А чому в нас неоднакові місця: у кількох дівчат в амфітеатрі, а в мене й в інших – у партері?

– Такі були квитки. Між іншим, партер треба наголошувати на останньому складі. Це слово французьке; буквально перекладається: «на землі». Ви вловлюєте частину слова – тер? Вона походить від латинського терра – земля. Чули вираз terra incognita?Кажуть: «Для нього це – терра інкогніта»,тобто невідома галузь, а буквально – «невідома земля».

Ану, пригадайте, де в спорті вживається слово партер, Яка поза спортсмена так називається?

– Це положення, коли борець стоїть на колінах і спирається руками на килим.

– Тобто, якщо не враховувати килима, то він стоїть на землі. Так? А тепер подумайте, чому місця в театрі називаються партер.

– Бо на землі…

– Все на землі.

– Ні, сцена на підвищенні, щоб усім видно було.

– На землі відносно сцени, нижче її рівня. Але оркестр розташований ще нижче. Чому ж його не назвали партером?

– Місце перед сценою для музикантів зветься оркестром, або оркестровою ямою. А яма – це вже нижче поверхні. Отже, все логічно: на землі тільки партер.

– Знаєте, що я вам скажу, – аж почервонів від задоволення Костя, – я ж на власні очі бачив справжнісінький давньогрецький театр!

– Ти що, в Греції був?

– Мабуть, тобі приснилося!

– Чи не придумав він машину, що повертає людину на кілька тисяч років назад?

Не звертаючи ніякої уваги на репліки однокласників, Костя продовжував:

– Так, я бачив. Два роки тому ми з батьком були в Криму. Поїхали на екскурсію до Севастополя, а біля нього, туди йде тролейбус, – залишки давньогрецького міста Херсонеса, колонії, заснованої ще за п’ятсот років до нашої ери. Вже ціле століття ведуть тут розкопки археологи і чимало зробили. Вони відкрили міські стіни з баштами й брамами, рештки будинків, храмів, монетний двір і багато іншого. І ось там бачив я частину розкопаного давньогрецького театру: висічені з каменю сходинки – місця для сидіння, амфітеатр, а нижче – так звана орхестра – місце для хору, який завжди супроводжував дію трагедії.

– Можна мені спитати? – озвалася Оля.– Незрозуміло, чому орхестра – місце для хору, а не для оркестру. Адже ці слова вимовляються майже однаково. В усякому разі – дуже близькі звучанням.

– Чому саме так, – сказати тобі не можу, – відповіла вчителька, – але цікаво, що оркестр походить від спільнокореневого з ним слова, яке означає – що б ви думали? – «танцюю».По-давньогрецькому хорос – хор, а хорея – танець.

– Наче брат і сестра.

– Між іншим, – на якусь мить Марія Семенівна зробила паузу, наче щось обдумуючи, – між іншим, тепер ясно, чому по-різному розуміють значення поширеного в нас імені Прохор. В одних джерелах його тлумачать, як «той, що веде перед у хорі, заспівувач», в інших «той, що танцює попереду».

– От ми йдемо до оперного театру, а що означає слово опера?

– Це слово італійське, а його предок – латинське opera, що означало «праця, твір»; близьке йому походженням операція виникло на основі латинського, що його можна перекласти як «дія, діяння»; оперативний – «діяльний».

Після вистави, по дорозі додому, тільки й розмов було, що про оперу, окремі її місця, про виконавців. Спільно з’ясували, що соліст і соло – італійські слова, які походять від латинського solus – «один». Якщо співають або грають на інструментах двоє, то це вже дует, а бувають ще тріо, квартети, квінтети, секстети, септети, октети. В основі утворення цих слів – латинські числівники від двох до восьми.

Марія Семенівна розповіла, які в співаків бувають голоси і звідки походять їх назви. Найнижчий чоловічий голос – бас; італійською мовою basso – низький. Трохи вищий за нього, але все-таки теж низький – баритон. Це слово запозичене теж з італійської мови, але прийшло воно туди з грецької, де буквально означало «низький тон». Високий чоловічий співацький голос – тенор – італійська назва, утворена від латинського дієслова «тримаю, продовжуюся, триваю».

А найвищий жіночий голос – сопрано; по-італійському – «зверх, понад». Йому відповідає високий голос у хлопчиків – дискант, утворений від грецького префікса і латинського іменника cantus – «спів». Нижчий від сопрано жіночий голос – меццо-сопрано, тобто буквально «напівверхній».

– Тепер я розкажу вам, – сказала вчителька, – яке в мене сталося непорозуміння з альтом – низьким дитячим або жіночим голосом. Готуючись до відвідання театру, я передбачала, що в нас може виникнути розмова про голоси співаків, і почала думати над походженням їхніх назв. І раптом – парадокс. Альт – низький дитячий або жіночий голос, знаю це точно, але в університеті я вивчала латинь і не менш твердо знаю, що altus – високий. Чому ж низький голос походить від слова, яке означає «високий»? Словник іншомовних слів нічим мене не порадував – він підтвердив: альт походить від італійського alto з латинського altus – високий. Як же пояснити таку невідповідність? Тоді я вирішила звернутися до латинського словника, і він мені підказав. Виявляється, серед багатьох значень цього слова є й «гучний, дзвінкий» – коли йдеться про голос. Отже, в словнику іншомовних слів зазначено правильно, від якого слова походить назва альт, але не сказано, що від одного з менш поширених значень слова altus – «гучний, дзвінкий». Таке дослідження допомогло зрозуміти й назву найнижчого жіночого голосу – контральто: префікс контр- у музиці означає – «октавою нижче», а альт – уже відоме слово.

Коли артист заспівав «О дайте, дайте мені волю», виявилося, що арію князя Ігоря всі раніше не раз чули, але не знали, що в перекладі з італійської арія – це «пісня».

Загальне захоплення викликав диригент – його чарівна паличка то енергійно підстрибувала вгору, то плавно спускалася вниз, і всі музиканти слухняно виконували її накази – адже диригент походить від латинського слова «спрямовуючий».

Коли розходилися, вирішили побувати й в інших театрах – драматичному, музичної комедії, або оперети.

– А що, оперета – дочка опери? – спитав хтось жартома.

– Майже так: буквально це означає – «невелика опера»; якщо не дочка, то принаймні молодша сестра, – усміхнулася вчителька.