Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Діючий, дійовий

загрузка...

Діючий, дійовий. Персонажа драматургічного твору
слід називати дійовою особою, а не «діючою», як це часом
дехто робить. «Помилково вбачаючи в п’єсах Островського
примітивізм композиції, відсутність драматичної динаміки,
наявність великої кількості сцен і епізодичних персонажів,
мало зв’язаних а основним змістом п’єс, автор рецензії
[І. Франко] вважав, проте, що всі ці недоліки
компенсуються правдивою характеристикою дійових осіб і справді
майстерним зображенням оточення» (М. Гудзій). «Народ —
козацька маса, селянство міське, ремісництво — є
активною дійовою особою в опері К. Данькевича [«Богдан
Хмельницький»]» («Радянська Україна»). «Дійові особи:
Моя утома. Ниви у червні. Сонце» (М. Коцюбинський).
Навпаки, навряд чи варто називати армію, яка бере
безпосередню участь у воєнних діях, «дійовою». «От, брате,
трапляються які факти в дійовій армії на фронті
Вітчизняної війни» (Ю. Яновський). «Листи від Гриця
приходили тепер із дійової армії і були повні турботи за
матір» (П. Панч).
У сучасній літературній мові правильним вважається
словосполучення діюча армія. «Для поповнення своїх
рядів і посилення зв’язку з масами партія [у 1919 р.]
оголосила партійний тиждень… З величезним піднесенням
пройшов партійний тиждень у діючій армії* (Історія КПРС).
«Там, у Симбірську, прапорщики з Полтави докладають
усіх зусиль, щоб потрапити в тилові військові установи…
Щорс, навпаки, сам просить командування послати його
в діючу армію, на фронт» (С. Скляренко).
Діючий ще означає «функціонуючий», «працюючий»
і вживається в літературній мові як означення: діюча модель, діюча людина (та, що дів; порівн. ді&ча людина —
діяльна, тобто та, що активно дів). «У Радянському
Союзі діючі вулкани в лише на Далекому Сході» (В. Бон-
дарчук). «Перед усіма працівниками промисловості та
інших галузей народного господарства стоїть завдання —
повніше й раціональніше використовувати діюче
устаткування» («Комуніст України»). «Постійно діючі
сільськогосподарські виставки, як правило, влаштовуються у
великих республіканських, крайових і обласних центрах»
(з газ.). «Художній смак думаючих, діючих, працюючих
людей вводить глибини думки, рівень узагальнень
життєвих явищ в критерій художності і відмовляв бездумним,
описовим речам у праві називатися художніми» (М. Ша-
мота).
Вживати слово діючий у складі дієприкметникового
ввороту літературна мова уникає: в цьому разі вона
частіше вдається до описового способу — вживав підрядне
означальне речення. Наприклад, перевага надається
конструкції речення «Партизанські загони, які діють у цій
місцевості, об’єдналися», а не речення «Партизанські загони,
діючі в цій місцевості, об’єдналися».
Замість діючий у таких словосполученнях, як діючий
правопис, діюча програма, діюче законодавство тепер у
літературній мові частіше вживається чинний (чинний
правопис, чинне законодавство).
Слово діючий означав «здатний діяти», «активний».
«…Індустріальний пейзаж також може набрати глибокого
актуального змісту і стати діючим виховним засобом»
(«Мистецтво»)* Поминаючи зміст наведеного речення і
спиняючись лише на формі викладу думки, зазначимо, що
в такому і подібних випадках варто краще вживати не
слово діючий, а синонімічне йому дійовий, бо наголос на
письмі не ставиться, і можна прочитати це слово як
діючий. Точність передачі думки в такому раві втрачається.
У значенні «ефективний», «вагомий»,
«результативний» найчастіше вживається слово дійовий.
«Система контролю — дійовий засіб удосконалення керівництва
комуністичним будівництвом на основі справді
демократичних принципів, надійна зброя боротьби 8
бюрократизмом і тяганиною, школа комуністичного виховання мас»
(Резолюція XXII з’їзду Комуністичної партії Радянського
Союзу на Звіт Центрального Комітету КПРС).
«Комуністичне виховання не може бути дійовим, якщо воно
відірване від життя, практики будівництва нового
суспільства» («Комуніст України»). «Найбільш відчутним
і дійовим для Тичини… був вплив… Т. Шевченка» (Л. Но-
виченко).
Отже, про героїв роману, п’єси, опери, кінофільму слід
говорити, що вони дійові особи, а не «діючі особи»;
навпаки, армію, яка бере безпосередню участь у воєнних діях,
треба називати діючою, а не «дійовою», а про ефективні,
результативні дії, заходи кажемо, що вони дійові.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.