Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Докладати (зусиль)

загрузка...

Докладати (зусиль). Докладати в значенні «зосередити,
спрямувати, намагаючись зробити щось» 1 вживається в
переносному значенні, найчастіше — з абстрактними імен-
1 Докладати в значенні «додавати», «притуляти» та в інших
значеннях не розглядаємо.
никами типу зусилля, знання, уміння і т. д.
«Простудіювавши варіанти рукописів і копій, виправлених рукою
Шевченка, Франко відзначив невтомну і довголітню
працю, яку докладав Шевченко до шліфування своїх віршів…»
(«Мовознавство»). «Формуючи полк в Унечі, Щорс доклав
усіх сил, щоб червоноармійці були одягнені і взуті»
(С. Скляренко). «Інтереси роти, честь роти стали його
особистими інтересами… Він, приміром, доклав бісівських
зусиль, щоб мінометники виступали на найкращих конях,
викликаючи завидки цілого полку» (О. Гончар).
Стилістична помилка полягає в тому, що часом у
такому разі замість докладати або паралельно з ним, коли
йдеться про активну діяльність, переборення труднощів у її
здійсненні, вживають слово прикладати (на жаль,
більшість сучасних словників не вбачає тут ніяких
значеннєвих відтінків). «Скільки хитрощів і вміння треба було мені
прикласти, щоб зібрати їх усіх докупи!» (Ю. Яновський).
Звичайно, можливі словосполучення прикласти знання,
прикласти зусилля, прикласти уміння, але слово
прикласти має в них інше значення — «застосувати». «Я горів
бажанням пробитися на широкий шлях театральної
творчості, і це спонукало мене шукати іншого місця, де б я міг
прикласти свої творчі сили» (І. Мар’яненко).
Цікаво відзначити, що коли слово сила виступає у
фізичному значенні або виражає технічне поняття (виступає
в прямому, а не в переносному значенні), тобто коли
йдеться про безпосереднє застосування фізичної сили,
вживають слово прикладати. «Щоб зрушити з місця
камінь, довелося прикласти велику силу».
Турн сили вдвоє прикладав
І тарани сам направляє,
І браму рушити велить (І. Котляревський).
«Тут, біля коней, він прикладав свою ведмежу силу»
(Л. Смілянський).
У переносному значенні, коли йдеться про активну
діяльність, переборення труднощів у її здійсненні, в
літературній мові слово сила вживається в сполученні з
докладати.
Окремо слід сказати про сполучення обох слів із
іменником рука. Докласти рук — «добре попрацювати» (в цьо-
му разі слово рука виступає тільки у формі родового
відмінка множини). «Оглянувши все те, я зітхнув. Видно
було, що ніхто не докладав тут ні енергії, ні рук» (Ю. Зба-
нацький). «— Та не замикайте, мамо! Хоч і я рук до
полотна докладала, та не буду красти,— промовила Мотря»
(І. Нечуй-Левицький).
Прикласти руку (руки, рук) у переносному значенні —
«взяти участь у чомусь», «бути причетним до якихось
дій» *. «Скілько он після нас молоді народилося, що
рвалася до літературних справ, прикладала своїх рук до цього
діла!» (Панас Мирний).
У переносному значенні прикласти може сполучатися
із словом рука, яке стоїть або у знахідному відмінку
однини і множини, або у родовому множини (прикласти руку,
руки або прикласти рук). «Скоріше ж, скоріше туди, до
неї [землі] прикласти руки і розум, і волю — справдити на
ділі свої урочисті обіцянки» (6. Кротевич). «Йому б
тільки поле та худібка була, тоді він знатиме, до чого і як
прикласти руки та голову…» (М. Стельмах).
Отже, докладати значить «активно, переборюючи
труднощі, віддавати якійсь справі свої сили, вміння і т. д.»;
прикладати — «застосовувати їх», а також — «бути
причетним до якихось дій». У всіх сполученнях слова
докладати з іншими словами додаток стоїть у родовому
відмінку множини; слово прикладати може керувати додатком
у знахідному відмінку однини і множини та в родовому
множини.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.