Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Друкар, друкарка

загрузка...

Друкар, друкарка. Робітник друкарського цеху
називається друкарем. «Серед молодих друкарів виявилися
охочі їхати на фронт» (С. Скляренко). «Видатний радянський
вчений-дослідник П. П. Ширшов народився в 1905 р. …
в сім’ї друкаря».
Друкарюі Не дрімай: де треба, точку став,
Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав,
Бо в й такі: не найде толку — буде тихо;
Не найде ж точки — лихо (Л. Боровиковський).
Особливістю слова друкар є те, що воно вживається як
назва особи і чоловічої і жіночої статі: коли мова йде про
робітницю друкарського цеху, то її називають друкарем,
а не друкаркою, як слід було б чекати. Наприклад, «Моя
сестра працює на книжково-журнальній фабриці
друкарем*.
Слово друкарка закріпилося в нашій мові як
найменування фаху чи посади людини, що займається
переписуванням на машинці. Це професія суто жіноча.
Отже, слова друкар і друкарка відрізняються одне від
одного не тільки родом — вони позначають людей різних
професій.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.