Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Заперечувати

загрузка...

Заперечувати. Слово заперечувати має в українській
мові кілька значень. Перше — «відкидати існування, необ- хідність, обов’язковість чогось». «Дані радянських
психологів заперечують концепцію алогічності мислення дітей
раннього і дошкільного віку» («Радянська психологічна
наука за 40 років»). «Я не.заперечую його
сили,—зауважив Юрій Юрійович,— сам на колектив завжди спираюся
в роботі» (О. Донченко).
Заперечувати може також вживатися у близькому до
цього значенні: «заявляти про неправильність чогось,
спростовувати якийсь факт». «Не заперечую, роззброєння
саперів…— факт неприємний, обурливий» (А. Головко).
У кожному з цих двох близьких значень слово
заперечувати вимагає після себе додатка в знахідному відмінку;
при наявності частки не — в родовому (див. наведені
приклади). Ніколи в літературній мові не вживається слово
заперечувати з прийменником про; порушенням норми
є речення типу «Він заперечував про свою участь у цій
справі», що іноді можна спостерігати в усному мовленні.
(Додатка або підрядного додаткового речення, що ними
керує слово заперечувати, у реченні з цим словом може не
бути (наприклад: «Я не заперечую»); змістовий зв’язок
у такому разі встановлюється з контексту).
Друге основне значення слова заперечувати —
«говорити проти, заявляти про свою незгоду». «Передав усіх у
перший взвод Чернишеві. Хай, мовляв, кує.
— І той не заперечував!
— Навпаки, сам зохотився…» (О. Гончар).
У цьому значенні заперечувати часом виступає з
додатком у давальному відмінку (відповідає на питання кому?
чому?), наприклад: «Вона… добре знала, що в такі
хвилини йому не можна ні заперечувати, ні потакати, бо він
все одно причепиться як не до одного, то до другого і може
кинути в неї чим попало» (Г. Тютюнник). Заперечувати
може виступати з прийменником проти — з додатком у
родовому відмінку та з підрядним реченням, наприклад:
«Данило не заперечував проти того, щоб Іванко став ковачем
в оселищі» (А. Хижняк).
У значенні «заявляти про свою незгоду» слово запере-
чувати може вживатися в реченні й без додатка та
підрядного речення і без прийменника проти. Але це буває
тільки тоді, коли відповідні змістові зв’язки встановлюються
з контексту. «У мене, товариші, є пропозиція зробити
перерву. Зважаючи на деякі обставинц. Хоч би хвилин на
ц’ять.
Дехто став заперечувати. Але курці охоче
підтримали…» (А. Головко).
Треба чітко розрізняти ці два основні значення слова
заперечувати, бо плутання їх часом може призвести до
абсурдних тверджень. Порівн. приклад £ «Фізіологічного
журналу»: «…Не можна заперечувати проти того, що між
роботою обчислювальних машин і деякими функціями
мислення людини існує формальна аналогія». У наведеному
прикладі не треба було вживати прийменника проти, бо
він надає слову заперечувати значення «виступати проти»,
а із змісту речення випливає інше— «не визнавати»;
адже йдеться про об’єктивну реальність, на яку людина не
може впливати, а тільки, усвідомлюючи цю аналогію між
роботою обчислювальних машин і деякими функціями
людського мислення, може визнавати чи не визнавати
їхню подібність. Наскільки важливо ставитися свідомо до
вживання слова заперечувати з прийменником проти чи
без нього, можна зрозуміти з такого прикладу. Адже
неоднакове значення мають речення: «Хлопець не заперечував
своєї участі в цій вечірці» і «Хлопець не заперечував
проти своєї участі в цій вечірці». Перше означає: «хлопець
визнав, що брав (чи бере, братиме) участь У вечірці»;
друге: «хлопець не відмовлявся брати участі у вечірці».
Деякі мовці вважають, що заперечувати не варто
сполучати із словом проти, бо в цьому дієслові уже закладене
значення «виступати проти». Мабуть, тут є певний сенс,
і часом варто робити синонімічні заміни, щоб уникати
такого «сусідства», проте висувати цю вимогу як
категоричну не можна: треба зважати на контекст і на стилістичні
можливості, що їх він зумовлює.
Отже, заперечувати — «не визнавати» — додаток у
знахідному відмінку без прийменника {заперечувати —
кого? що?); заперечувати — «виступати проти» — додаток
або у давальному відмінку без прийменника (заперечував
ти — кому? чому?), або у родовому 8 прийменником
проти (заперечувати проти кого? чого?).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.