Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Збіднити, збідніти

Збіднити, збідніти. Збіднити — зробити бідним.
«З болем я думаю про те, як ми збіднили свої фільми, коли
почали уникати в кіно напливу роздумів і спогадів,
уникати красивої натури та ефектного освітлення» (О.
Довженко). «Отже, наше основне завдання: боротьба з усяким
спрощенням і примітивізмом, з усякими свідомими і
несвідомими спробами принизити героя наших днів, збіднити
його внутрішній світ, його благородні душевні пориви»
(А. Малишко).
Інколи в усному мовленні й на письмі це слово
плутають із збідніти.
Збідніти — стати бідним. «Ви ж тим не збіднієте…»
(І. Нечуй-Левицький). «Тягались вони, тягались,
вимотували з них грошенята, вимотували. Дійшло до того, що як
Василь збіднів, так і Онисько знищів» (Панас Мирний).
«Не збідніли б од того.-» (М. Коцюбинський).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.