Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Інстанція

загрузка...

Інстанція (від лат. instans – наступний) – кожний з послідовних ступенів, ланок у системі підпорядкованих один одному органів, головним чином державного управління (суду, адміністрації), також партійних і професійних органів. «Архітектурні і планувальні інстанції, певне, недостатньо підготувались до цієї складної і важливої справи, не осягли до кінця глибокого смислу того, що вони покликані зробити» (О. Довженко). «Штовхає тачку людина в лахмітті. Звідки йому [німцеві] знати, що це не двірник і не тачечник? Що це звістка від таємничого товариша О. рухається з лісів ось уже через п’яту передаточну інстанцію до адресата в місті?» (Ю. Яновський). «– Я колись навчився стенографувати і застенографував з доповіді Олександри Трохимівни все, що вона говорила про нашу школу. Думаю, що нам з нею доведеться поговорити у деяких районних партійних інстанціях» (О. Копиленко). «Ружевський: Прошу не хвилюватися. Сергій Михайлович апелюватиме до вищих інстанцій» (І. Микитенко). «Він, Русевич, довів потребу реконструкції перед вищими інстанціями» (Ю. Шовкопляс).

загрузка...

У розмовній мові замість слова інстанція інколи неправильно вживають дистанція (див.): «Вона зверталася по всіх дистанціях (треба: інстанціях)і добилася свого» (запис живої мови).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.