Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Мова йде

загрузка...

Мова йде. Це фразеологічне словосполучення і семантично відповідні йому йдеться, мовиться (з додатком) та словосполучення мова мовиться (рідше вживане) означають «розмова», «міркування», «бесіда» і властиві українській літературній мові. «Комбат усміхнувся, розуміючи, що йдеться про флягу вина» (О. Гончар). «До гурту підходили все нові тіні. Дехто з них питав крайнього, про що йдеться» (С. Васильченко). «Він спитав, про що мовиться, – Та про життя, що буде тут [на Дніпрельстані]» (Г. Коцюба). «Знаємо ми, що не тільки шефи, про яких оце мова мовиться, а і взагалі чималенько і заводського, і міського люду під час збирання врожаю виїздить у колгосп допомагати впоратися з урожаєм» (О. Вишня). «Шовкун саме чистив у кутку автомат, видно, не второпав, про що йшла мова» (О. Гончар). «Торкнув парубок свого коня ногами й догадався: про Давида мова йшла» (А. Головко). «Жодна душа не повинна знати, про що йде мова в листі» (О. Донченко). Розмовній мові властиві ще виразу типу «мова про вас», «не про це мова». «Ну, та не про мене зараз мова. Мова про вас»; «Але про це ж умовились вони, що – точка. Мова про інше» (А. Головко).

загрузка...

Як порушення норми сприймається вживання слова мова в сполученні з дієсловом йдеться «Мова йдеться про новий кінофільм», замість мова йде або йдеться (без слова мова). Неправомірним видається також вживання в усіх стилях, крім поетичної мови, словосполучення річ іде (з цим же значенням).

Слово річ як синонім слова мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Проте поряд із словом мова його широко застосовують у поезії. Порівн. у Т. Г. Шевченка в «Катерині»: «Не слухала моїх речей, то її послухай»; «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати…» і в «Гайдамаках»: «Меж мови-розмови цілувались, обнімались»; «…аж верби нагинались слухать тую мову. Ото мова!» У Лесі Українки в поезії «Слово, чому ти не твердая криця…»: «Ти, моя щира, гартована мова» і «Стрінеться з брязкотом інших мечей, з гуком нових, не тюремних речей». У П. Тичини: «На майдані пил спадає, замовкає річ…» і «Славте мову цю чудову на оновленій землі! Ця ж бо мова для народу вище всіх пісень, симфоній».

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.