Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Наголошувати

загрузка...

Наголошувати. В переносному значенні – «відзначати щось, підкреслювати, звертати особливу увагу на щось». Вимагає після себе або прямого додатка в знахідному відмінку (наголошувати – що?), або додатка з прийменником на в місцевому відмінку (наголошувати – на чому?). «Вони [молоді новелісти] оспівують патріотизм, ідейність, комуністичну цілеспрямованість радянської людини, вони наголошують відважність, наполегливість, колективістичність, талановитість в характері радянської людини» (Ю. Смолич). «Щодо Максимовича, то слід сказати, що цей один із перших у нас збирачів і ентузіастів вивчення народної творчості першим наголосив на зв’язку «Слова» [о полку Ігоревім] саме з українською народною творчістю» (М. Рильський).

загрузка...

Слово наголошувати, трапляється, сполучають з непрямим додатком у знахідному відмінку з прийменником на (очевидно, внаслідок плутання двох можливих варіантів: наголошувати – що? і на чому?) – наголошувати – на що? «Промовець наголошував саме на цю рису» (запис усної мови). «Знизавши плечима на пристрасну Боженкову мову, він [Іван Бриль] заговорив повагом, з неприхованою посмішкою наголошуючи на окремі вирази, якими б він хотів особливо дошкулити супротивникові»; «– То як мислиш собі, свате, га? – цікавився Максим думкою Івана… з особливим смаком наголошуючи на незвичне «сват», замість звичного за двадцять років дружби «куме» (Ю. Смолич).

Мабуть, поєднання слова наголошувати з додатком у знахідному відмінку з прийменником на не виправдане.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.