Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Нехтувати

загрузка...

Нехтувати – «ігнорувати», «не брати до уваги», «не зважати на щось». Це слово паралельно керує двома відмінками: орудним – «Пам’ятаючи про примат змісту над формою, ми ніяк не можемо нехтувати формою» (М. Рильський).

загрузка...

Тут не зарадиш: ні круть, ані верть.
Ще не такі повмирали, як я.
Мудрістю мудрого нехтує смерть,
Нехтує золотом багатія (Д. Павличко) –

і знахідним – «…Привикне чуже нехтувати, то так і біля свого…» (Панас Мирний). «Надежда Петрівна: Ну, се вже вам гріх так нехтувати свої таланти» (Леся Українка).

Для стилістичного урізноманітнення тексту або усної розповіді вживають обидві конструкції, але поширеніша конструкція з додатком в орудному відмінку.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.