Обличчя. Коли йдеться про моральні якості людини, про її духовні, творчі особливості, норми поведінки, а також про характерні риси, що виявляються у вигляді міст, сіл, заводів та ін., найчастіше вживається слово обличчя в переносному значенні. Наприклад: «З перемогою комунізму в СРСР відбудеться ще більше зближення націй, зросте їх економічна та ідейна спільність, розвинуться спільні комуністичні риси їх духовного обличчя» (Програма КПРС). «З однотомників видно, як формувалося творче обличчя кожного поета, його художні засоби, манера письма, поетичне мислення» (А. Малишко). «За роки Радянської влади змінилося обличчя стародавнього українського міста Львова» (Тези про 300-річчя возз’єднання України з Росією).

Дні летять все швидше й швидше,
вщухли грози злі.
Вільний труд змінив обличчя
рідної землі (В. Сосюра).

В усному мовленні інколи в переносному значенні замість слова обличчя безпідставно вживають облік. Тим часом слово облік в українській мові має зовсім іншу семантику (означає систему реєстрації певних груп населення, народногосподарських цінностей та ін.). «Окружний, міський, районний комітет організовує і затверджує первинні партійні організації, керує їх діяльністю, систематично заслуховує звіти про роботу парторганізацій, веде облік комуністів» (Статут КПРС). «Партія неухильно керується вказівками В. І. Леніна про те, що в умовах будівництва нового суспільства на перший план висуваються питання організації народного господарства, обліку і контролю, управління виробництвом» («Комуніст України»). «Куракінську економію волосний земельний комітет узяв на облік» (А. Головко).