Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Одержувати, діставати, здобувати

загрузка...

Одержувати, діставати, здобувати. Ці слова – синоніми, і хоча в літературній мові точно встановлених і всеохоплюючих критеріїв уживання кожного з них не існує, проте узвичаєно, наприклад, що газети одержують, по заслузі дістають, перемогу здобувають. Порушення цих словосполучень сприймається в сучасній мові як відхилення від стилістичної норми. Наприклад, виразно відчувається невідповідність контекстові дієслова одержувати в такому реченні: «Створений Петром І молодий російський військовий флот одержує 27 липня 1714 р. в бою під Гангутом блискучу перемогу над шведським флотом».

Спробуємо визначити в загальних рисах принципи вживання кожного з цих слів, хоч межі їх можливості сполучатися з іншими словами досить умовні.

Одержувати здебільшого вживають тоді, коли йдеться про конкретний фізичний, матеріальний об’єкт: одержувати книжки в бібліотеці, одержувати стипендію. Часто це дієслово вживають, коли мова йде про дію систематичну: одержувати зарплату, одержувати газету. Одержувати вживають і тоді, коли говорять про наслідок фізичних або хімічних процесів. Наприклад: «Тепер у промисловості аміак одержують синтезом з азоту і водню при t° 300–500° і тиску 250–1000 ат при наявності каталізаторів…» (Українська Радянська Енциклопедія).

загрузка...

Дістати переносно вживається в двох значеннях:

1)    придбати, переборюючи певні труднощі; роздобути – предмет, щось конкретне («Мені пощастило дістати рідкісну книжку»);

2)    одержати («Альпіністи дістали наказ вирушати в похід»).

Найчастіше дістати в другому значенні вживається з іменниками, що виражають абстрактне поняття. Наприклад: «Феодосійська галерея стала своєрідною школою мариністичного живопису. Тут тридцять років працює художня студія, де дістають підготовку сотні молодих художників» (О. Довженко). Але дістати в цьому значенні може вживатись і з конкретними іменниками паралельно з одержувати: «Наше сільське господарство дістало (одержало) чудові нові машини».

Уважність під час вибору того чи іншого слова забезпечує точність висловлення думки. Розглянемо таке речення: «Мій товариш дістав запрошення на міський Шевченківський вечір». Що саме означає тут слово дістав? Чи він з великими труднощами, але роздобув-таки квитка на цікавий вечір; чи його усно запросили взяти участь у вечорі; чи він одержав квиток-запрошення? Щоб уточнити нюанси, внести ясність, у першому випадку варто вжити дієслова дістати чи роздобути (запрошення); в другому – запросити; в третьому (коли передали, надіслали або вручили запрошення) – одержати. Ще приклад: «Вчора я дістав гроші і збираюся придбати телевізор». Без додаткових пояснень і тут значення слова дістав не зовсім зрозуміле: одержав гроші за роботу чи в когось позичив. У такому разі для першого варіанта краще вжити слово одержав, для другого – дістав. «Одержати нагороду (орден, медаль – іменник з конкретним значенням)» і «дістати нагороду (моральне задоволення, успіх, визнання і т. ін. – іменник з абстрактним значенням) за безсонні ночі творчих шукань, біль невдач».

Здобувати вживається здебільшого з іменниками абстрактного значення і має виразне семантико-стилістичне забарвлення – відтінок одержання чогось з певною затратою сили, енергії, зусиль: здобувати освіту, здобувати звання майстра спорту. Слово здобувати може мати відтінок «одержати внаслідок завоювання» («Так він думав, не розуміючи, що найвищу нагороду одержував там, на полі бою, заглиблюючись у думи серця, пишаючись довір’ям Батьківщини, виконуючи найвищу місію свого життя – здобуваючи перемогу» – Ю. Яновський. «Тірца: …Чого блукати нам? Чого шукати? Чи се ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю кров’ю й потом?» – Леся Українка); «набирати», «набувати» («У цих мандрах залізний організм Багірова не надломився, а, навпаки, здобув богатирського гарту» – О. Гончар). У значенні «виробляти» слово здобувати може сполучатися з іменниками і абстрактного, і конкретного значення («Хто здобуває для людей тепло й світло? Ми, шахтарі…» – О. Донченко).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.