Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Плямувати, таврувати

загрузка...

Плямувати, таврувати. (За)плямувати. У прямому значенні – «(за)бруднити, лишаючи плями» («Дівчинка заплямувала все пальто олією»); у переносному – «скомпрометувати себе» («Учень заплямував себе ганебним вчинком»); «скомпрометувати людей, які пов’язані з тим, хто негідно себе поводить» («Ваш батько Берлін брав, а ви плямуєте його добре ім’я»; «…Мабуть, справді хтось із учнів заховав глобус. Це така історія, що плямує всіх вас, діти» – О. Донченко); «незаслужено чорнити, несправедливо винуватити, осоромлювати когось» («Брудним наклепом він намагався заплямувати свого колишнього друга перед колективом»).

загрузка...

Слід вважати небажаним поширене в перекладах і зафіксоване «Українсько-російським словником» (т. III, стор. 459) вживання слова плямувати в значенні «викривати». Коли треба передати значення «викривати», «гостро критикувати», «поставити до ганебного стовпа», краще вживати не плямувати, а таврувати.

Таврувати. У прямому значенні – «ставити на когось або щось тавро». «Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу» (М. Коцюбинський).

Переносно вживається в значенні «гостро критикувати», «викривати», «бичувати». «Гнівно тавруючи націоналістів і фашистів усіх мастей, Ярослав Галан полум’яно проповідував інтернаціональне братерство трудящих усього світу, був глашатаєм дружби народів» («Комуніст України»).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.