Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Подвижник, сподвижник

загрузка...

Подвижник, сподвижник. Слово подвижник спочатку означало аскета, людину, яка з релігійних переконань позбавляла себе радощів життя. У сучасному значенні – людина, яка самовіддано бореться за досягнення високої мети на якомусь важкому поприщі. Наприклад, подвижник мистецтва, подвижник науки. «Ми були у Бухенвальді. Чули розповідь людини, яка бачила Тельмана востаннє. Могилою великого подвижника революції став увесь, лісом порослий горб Бухенвальда»; «…Я шукав колоритну постать для портрета, – щоб не сором було й виставити його наступної осені. Хотілося написати вченого, такого, знаєте, лобастого мислителя, популярного в народі першовідкривача, подвижника науки» (І. Волошин).

загрузка...

Сподвижник – «чийсь соратник у якійсь надзвичайно важливій діяльності». Наприклад:

«С. П. Крашенинников був сподвижником і другом М. В. Ломоносова» (Українська Радянська Енциклопедія). «Шість років гриміли битви з перемінним успіхом. Загинуло багато сподвижників Хмельницького – Данило Нечай, Кривоніс, Небаба» (О. Довженко). «У другій половині 80-х років XVII ст. боротьбу народних мас проти польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні очолив Семен Палій і його видатні сподвижники – С. Самусь, А. Абазин та З. Іскра» («Український історичний журнал»).

У розмовній мові слово сподвижник інколи плутають з подвижник.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.