Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Посвідчення

загрузка...

Посвідчення. Одне із значень – «офіційний документ, який щось засвідчує». Його синонім – посвідка, «Документ! – сказав сивоусий охоронник…

Павло вийняв особисте посвідчення, подав вусатому» (В. Кучер). «– Оце тобі, – вийняла мати з кишені папірець. – Тимошина посвідка» (А. Головко).

загрузка...

Якщо слово посвідчення вжите без вказівки на те, що саме воно засвідчує, і контекст не дає ніяких уточнень, то йдеться про особисте посвідчення, тобто про документ, в якому засвідчується особа. « – Одну секунду, – заявляє комендант, не опускаючи револьвер, – або ви мені негайно покажете ваше посвідчення, або я стріляю вам у перенісся» (Ю. Яновський).

Неправильно, коли мова йде про документ, який засвідчує особу, вживати паралельно з посвідченням і посвідкою ще свідоцтво (див.).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.