Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Прокидатися, просипатися

загрузка...

Прокидатися, просипатися. Прокидатися – пробудитися. «Після довгого зимнього сну все прокидається, продирає заспані очі й, озирнувшись кругом, любує на землю» (Панас Мирний). «– Ага… про що я… хотіла вам розказати? – озвалась актриса, немов поволі прокидаючися з півсну» (Леся Українка). «Прокидалися дуже рано – ще затемна» (Ю. Збанацький).

загрузка...

Паралельно з прокидатися словники санкціонують вживання слова просипатися (доконаний вид – проснутися). Цей паралелізм відбитий і в мові творів класичної художньої літератури. Порівн. у Мирного в «Палійці»: «Місто почало прокидатися: там хвірткою стукнуто, там віконницею гуркотять» і «…Ще стала худіша, почорніла, видюче око налилося кров’ю, уночі часто жахалася чогось, кидалася й ревла. Ранками довго не просипалася». (Можливо, в останньому прикладі вживання слова просипатися диктується стилістичною метою – уникнути «сусідства» двох слів з однаковим коренем: кидатися і прокидатися). «Троянці з хмелю просипались, скучали, що не похмелялись» (І. Котляревський).

У літературній мові останнім часом переважає вживання в цьому значенні прокидатися, а не просипатися, хоч кожному з цих слів властивий смисловий відтінок.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.