Протяг, протягом, на протязі. Протяг – «різкий струмінь повітря, що проходить у приміщенні» – «Холодний протяг обвіяв мандрівників» (М. Трублаїні). «…Не помітив відчиненого вікна, крізь яке прохоплювався протяг» (Ю. Яновський); «протяжне звучання» – «Здорова на виду, повна в тілі, навіть трохи огрядна, вона говорила дуже тоненьким голосом, тихим і співучим, вимовляння слова з протягом, ніби вона пісні співала» (І. Нечуй-Левицький).

Коли визначаються межі тривалості якоїсь дії чи явища, вживають слово протягом. «Головне економічне завдання партії і радянського народу полягає в тому, щоб протягом двох десятиріч створити матеріально-технічну базу комунізму» (Програма КПРС). «Російський народ – це народ, що протягом усього свого життя… проявив надзвичайну стійкість духу» (М. Рильський). «Протягом дня вони кілька разів поривалися перескочити через мур, і все невдало» (О. Гончар).

Часом у розмовній мові, в творах художньої літератури в значенні «протягом» вживають на протязі, в протягу (століть і т. п.). «Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу» (М. Коцюбинський). «Тисячні естетичні правила поставали і щезали в протягу століть – для нас вони зовсім пропали і стали пустою формою; головне діло – життя» (І. Франко). Цього в сучасній літературній мові уникають. На протязі варто вживати, коли йдеться не про час, а про відстань. Наприклад: «Машина буксувала на протязі двох кілометрів».

Отже, з трьох варіантів: протягом, на протязі, в протягу, коли мова йде про час, у сучасній літературній мові мабуть найбільш доцільно вживати перший.