Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Свідоцтво

загрузка...

Свідоцтво – «документ, що засвідчує якісь біографічні дані особи або її стан – фізичний, сімейний» (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про освіту, медичне свідоцтво). «…Школу скінчив у селі. А покажи-но, Петрусю, своє свідоцтво» (І. Франко). «Разом з атестатом зрілості випускники шкіл одержують свідоцтво про набуту спеціальність» («Комуніст України»).

загрузка...

Поширена стилістична помилка полягає в тому, що слово свідоцтво вживають замість свідчення (див.). Наприклад: «Макар заступництво матері сприймав як свідоцтво [треба: свідчення] його непогрішності і правоти» (С. Добровольський).

Словом свідоцтво не можна також заміняти слово посвідчення (див.), коли йдеться про документ, що засвідчує особу.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.