Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Співак, співець

загрузка...

Співак, співець. Співак – це вокаліст-професіонал або самодіяльний виконавець пісень; той, хто співав пісню чи мелодію.

«Тим-то і мої співаки не надовго замовкли. Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос, а за хвилину підхопила й решта…» (М. Коцюбинський). «Не було й близько такого співака, як дід, та, мабуть, скоро й не буде» (С. Васильченко). «Пісня так лунає, і такі дзвінкі голоси в співаків, що не чути ні шепотіння листочків верболозу, ні сплесків сонної риби» (О. Донченко). «Козак Мамай – мандрівний запорожець, вояка і гультяй, жартун і філософ, бандурист і співак» (О. Ільченко).

загрузка...

З емоційно-нейтральним значенням виступав морфологічний варіант цього слова – співака у художній літературі XIX ст. Порівн. у Є. Гребінки: «Як тілько оком поведу, то і вгадаю, де співака», у І. Котляревського: «Виборний: Ти, небоже, і співака добрий». Рідше, але натрапляємо на таку форму і в сучасній художній літературі. Ця форма більш характерна для розмовної мови, і тому в художніх творах знаходимо її частіше в репліках персонажів, а не в авторській мові.

Варіант співака раніше здебільшого не ніс на собі емоційного навантаження (як і аналогічні утворення типу сусід сусіда, бандурист бандуриста, танцюрист танцюриста, поширені в народно-розмовній мові), але в сучасній мові в певному контексті дуже часто набирає й іронічного звучання, подібного до того, що закладене в слові писака (порівн. «Писав писака – не розбере й собака»), тобто кепкування з недосконалості виконавця дії («Теж мені знайшовсь співака»).

Часом плутають слова співак і співець, зокрема артиста неправильно називають «співцем».

Слово співець має кілька значень. Насамперед так називають народного виконавця вокальної імпровізації, який акомпанує собі на народному інструменті. «У думі співець оповідає про постріл легендарного крейсера «Аврора» («Народна творчість та етнографія»).

Співець у переносному значенні – це письменник або художник – виразник високих ідеалів, що їх він прославляє в своїх творах (у цьому значенні слово співець завжди вимагає після себе додатка в родовому відмінку). «Співець дружби народів, літературний учитель багатьох наших поетів [П. Тичина]… ось уже півстоліття стоїть на передовій лінії художньої мислі» (А. Малишко). «М. Пимоненко був співцем трудового уярмленого селянства, яке жило в убогих хатинах, віддавало свою працю і здоров’я багатіям. Це визначило народність його мистецтва» («Мистецтво»). Слово співець уживають іноді як синонім до слова поет.

Отже, співак – це вокаліст. Співець – народний виконавець, який імпровізує в супроводі народного інструмента; назва поета в урочистому, піднесеному мовленні; в переносному значенні – письменник або художник.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.